Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Подорож у Закарпаття. 3. Драгово: туристична оселя "У Колесаря"

Киянка | 22.07.2008 17:44

7
Рейтинг
7


Голосів "за"
8

Голосів "проти"
1

Туристична оселя "У Колесаря" http://www.karpaty.info/ua/uk/zk/kh/drahovo/houses/u.kolesarya або http://u-kolesarya.uol.ua – оаза "зеленого туризму", господарі, госпОда, "наш" гостьовий будиночок, двір та його мешканці, трапезна та смаколики

Подорож у Закарпаття. 3. Драгово: туристична оселя ''У Колесаря''
http://www.karpaty.info/ua/uk/zk/kh/drahovo/houses/u.kolesarya або http://u-kolesarya.uol.ua – оаза "зеленого туризму", господарі, оселя, "наш" гостьовий будиночок, двір та його мешканці, трапезна та смаколики

Господарі – симпатичне подружжя середніх років та дві миловидні доньки (старшокласниця і студентка), зустріли нас, вже стомлених та повних попередніх вражень, смачною вечерею та показали госпОду і двір. "Наш" гостьовий будинок виявився в основному навіть кращим, ніж ми уявляли (його фасад з лавою та колесами, хол близько 20 кв. м з каміном, м'яким куточком та ТБ, просторий зелений двір є у фотоальбомі "Драгово: оселя"). Там само є і кролики, а серед мешканців були ще й кури-півні та кішка з кошенятами. Півні задиркувато співали близько наших вікон, трошки далі – мукала сусідська корова. З двору видні заліснені гори, які пару разів "курили". З холу, звідки виднівся город і сад – входи у дві окремі кімнати десь по 10-12 кв.м, сучасно обладнаний санвузол з постійною холодною й гарячою водою, та ще одна маленька кімнатка з пічкою та умивальником. Як для сільського будинку – навіть шикарно, зі смаком оформлено, не "перецяцковано". В обох кімнатах – двоспальні місця, а також по вішалці, в "нашій" кімнаті, трохи більшій – ще журнальний столик, а ліжко – зроблене на замовлення екологічне дерев'яне, із зручним матрацом, низьке (але господар планує ближчим часом замовити йому ніжки). В кімнаті доньки – хороший розкладний диван. Вікна "наших" кімнат та холу – із жалюзі, приміщення не сирі (камін запалювали лише двічі, коли йшов дощ довше півгодини).

До речі, погода була в цілому гарна – перші кілька та останні дні – жарко, але не надто, серединка була помірно тепла, і здається, чотири дні (недовго й не підряд) бував дощ.

Кондишена там не було, але він і не був потрібен.

Трапезували ми (чесно кажучи, часто об'їдаючись), в тільки "нашій" їдальні (там ще є суміжна камінна кімната) на першому поверсі господарського будинку (від порога до порога 10 м). В самому будинку здається ще кілька окремих кімнат зі зручностями, в т.ч. верхній поверх – там не менш гарно. Готує господиня пані Світлана (дай їй, Боже, здоров'ячка) просто перфектно, особливо сподобалися такі смаколики: білі гриби, деруни, солянка, м'ясце начинене курагою, бананові тістечка та маковий кекс, картопля з яйцем та ковбаскою, млинці з сиром, оладки. Як для людей, яким вже не так просто, як в молодшому віці, слідкувати за фігурами, трохи забільше було борошняних страв (як на те, і хліб сірий та темний там смачнющий), ніж овочів-фруктів, але хто ж нам отой... треба було перших їсти менше, й про це сказати, а ми так розслабилися, що навіть лінувалися їсти черешні-смородину з гілок, як нам це відразу запропонував господар. Але більш гастрономічно-дисципліновані за нас туристи зроблять розумніше. Ми ж дякуємо господарям за чудову кухню і за індивідуальний підхід: нас запитували, коли що подавати, йшли на зустріч в тих побажаннях, які ми висловлювали.

Що ще важливо: принаймні як для людей помірної комунікабельності, нам здалося, що у спілкуванні з нами господарі дотримуються "золотої середини". Все доброзичливо, уважно, але не нав'язливо. Знайти когось з них ніколи не було проблемою, господар домовлявся за таксі для нас, за сушені боровики на гостинці рідним, радив, як, коли й куди краще добратися, в тому числі й пішки, а в перший день показав близьку дорогу на річку (5 хв. від порогу до води, і ще 5 хв. до пляжу). Також і господиня розповідала нам чимало цікавого й корисного про місцевість та мешканців. Коли паралельно з нами в господарському будинку хтось відпочивав, ми бачили сусідів (молоду пару) тільки під час двох спільних екскурсійних вилазок – в машині, яка нас везла або (родину з дітьми) – у дворі. Але у нас була "наша" частина двору – з двома лавами (понад будиночком та поруч з мангалом під калиною), можливістю взяти плетені крісла та столик. Так що нам було затишно. Ми, правда, з першої ж телефонної розмови сказали, що шукаємо тихого, спокійного відпочинку з екскурсійними вилазками й не хочемо близьких сусідів-відпочивальників (і потім господар казав, що добре, коли його орієнтують заздалегідь). Справді, все в господі було спокійно й умиротворено, а від сусідів через вулицю лише раз в останній день було чути попсу. Тут варто зазначити, що й господарі, й більшість інших сусідів по вуличці – греко-католики (хто сумнівається в кореляції – прОшу дуже, переконуйтеся самотужки).

Тож, з вибором бази відпочинку ми не помилилися, за що велика подяка господарям, дай їм, Боже, всіляких гараздів, та процвітання їх туристичного бізнесу!

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua