Остап Кривдик: Комітет опору здоровому глузду?

"Адже це їхня незмінена СБУ їх арештовує, це їхні корумповані і контрольовані суди їх же ж судять, їхня нереформована міліція очіплює вулиці навколо їхніх маніфестацій.

Категоричне неспівпадіння агресивної риторики і млявої дії було видно неозброєним оком – ні цікавих ідей чи тем, ні нових форматів дії. Нова опозиція не має власного яскравого стилю, діючи за інерційними секонд-хендівськими схемами 2004-го, а ще більше – кінця 80-х, використовуючи ту ж риторику.

Подія не дала ні реальних підсумків минулого, ні прогнозу-бажаного результату на наступні 20 років. Причини, як на мене, очевидні: про своє минуле опозиціонерам не хотілося звітувати, а цілісного бачення майбутнього немає"

"Акція 24 серпня 2011 року не зробила жодних новин – крім невеликих сутичок з міліцією, ну, і, можливо, вперше появи Тягнибока з Яценюком на одній трибуні.
Я чекав від цієї акції реалістичної оцінки подій і сил опозиції, у першу чергу – її морального лиця, чіткого організаційного оформлення і адекватного публічного порядку денного до виборів-2012.
Натомість побачив фройдистське змагання "у кого більше прапорів", причому синьо-жовті явно були у меншості. Кожен політик відпрацював свою популістську інформаційну рамку – і пішов геть паралельним курсом, гордо відертаючи носа від майбутнього конкурента по опозиційній ніші.

"Сліпі і самозакохані, ці люди ведуть свої сили на маргінес, а українську демократію – у лукашенківсько-путінську безнадію."

Никита:
А де ж Кр-к? Чому не осідлає "улюблений коньок"?

Ігор Бурдяк:
Він рідко коментує лінки.

Никита:
Тот, кто сегодня в Украине не защищает Юлю, навсегда записывается в московское рабство. (Новодворская) .

Ігор Бурдяк:
)
Я втратив цікавість до Новодворської, коли вона почала захищати Тимошенко

Никита:
А хто, крім української влади не захищає Тимошенко?

Никита, как Новодворская, насколько понимаю, так и я (с разных позиций – я не в ее компании), защищаем не Тимошенко, но будущее независимой Украины (скорее, ее шансы стать таковой). Так уж сложилось, что история с судом над Тимошенко стала ключевым в этом вопросе. Ее персональные качества и вины имеют уже второстепенную роль.

Ігор Бурдяк:
Dubito:
Ну що я можу зробити?
Все, що я знаю, і все, що я відчуваю, говорить: на сьогодні мало хто (ніхто?) не приніс більшої шкоди Україні, ніж Тимошенко.
Я не можу брехати сам собі.

Никита:
А если учесть, что посадка Тимошенко в тюрьму освобождает возможность кому-то другому противостоять Януковичу, с большими шансами на успех, то и вовсе можно позывы совести заглушить – вон оно ведь как все к добру происходит. На благо державы.

То, что понавытворяла Тимошенко за время премьерства, заслуживает проклятий и анти-лавров политика-популиста-авантюриста, но не уголовного преследования со стороны победившего политического оппонента – это крайне дурной вкус и безвозвратная потеря лица. Это я Вам как признанный эстет говорю.

Приличные люди по протоколу могут по-прежнему пожимать ручки, но между собой прекрасно понимают, что имеют дело с подлостью. Можно потом

красиво кататься на трехколесном байке и вытаскивать амфоры из пасти тигра, но пока ты у руля, стоящая за тобой страна не имеет шансов. Нужно ли уточнять, что я не о Путине?

Dubito:
Анатолий, о чем Вы вообще?
Политика и совесть – две вещи несовместные.
А страна не имеет шансов ни при одном, ни при другой.

В том и беда, Никита, что мы-то с Вами не политики, как и миллионы других граждан-избирателей, а судить пытаемся как грязные политики, а не как положено нормальным людям – по разуму, по совести, да по христианским меркам (кому это более актуально). Вот будем сами с совестью в ладах, глядишь, и политики какие-никакие подтянутся.

Dubito:
Ну а я – як трошки вище написав?
Все, що я знаю (розум), і все, що я відчуваю (совість), говорить: на сьогодні мало хто (ніхто?) не приніс більшої шкоди Україні, ніж Тимошенко.
Тільки по розуму і по совісті!
Ну а християнські мірки до політики – це вже точно не підходять.