Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації
Аварія на ЧАЕС   25 років трагедії

25 років аварії на ЧАЕС: все забуто?

Східний Погляд | 25.04.2011 13:26

6
Рейтинг
6


Голосів "за"
7

Голосів "проти"
1

... А ввечері того ж дня диктор центрального телебачення сухим голосом повідомляє про евакуацію цивільного населення із 30-кілометрової зони, створеної навколо ЧАЕС. На душі знову тривога: як діти, дружина, батьки? Що з ними? Ледве діждався ранку, замовляю телефонні переговори. Нічого нового не дізнався...

25 років аварії на ЧАЕС: все забуто?
Так сталося, що в квітні далекого і пам'ятного 1986 року я перебував у тривалому відрядженні за межами України. Вдома, в Україні, перебувала дружина з двома дітьми 4-х і 1-го років, мої батьки, батьки дружини, родичі, друзі. Про аварію на Чорнобильській АЕС я дізнався із програми "Время", яка тоді транслювалася у вечірній час по центральному телебаченню в усіх куточках СРСР. Диктор повідомив про аварію на ЧАЕС як про щось буденне, що трапляється кожного дня майже на кожному підприємстві. Маючи технічну освіту, щось насторожило мене у цьому повідомленні. Захотілося дізнатися про аварію більше. Дзвінок в Україну нічого не дав: ніхто нічого не знав. Спробував "упіймати" іноземну радіостанцію, послухати їх новини. Нічого не вийшло: суцільний гул – були включені всі широкосмугові глушителі на всіх частотах крізь які не змогло пробитися жодне слово. У новинах 27, 28, 29 і 30 квітня не було ніяких згадок, ніяких пояснень – повний інформаційний вакуум.

Настає 1 Травня 1986 року. По центральному телебаченню транслюють першотравневу демонстрацію в Москві, роблять включення із столиць союзних республік, у тому числі і з Києва. Від серця відлягло: люди в Києві на демонстрації мають святковий настрій, веселі, щасливі несуть портрети комуністичних вождів і прославляють комуністичну партію. А ввечері того ж дня диктор центрального телебачення сухим голосом повідомляє про евакуацію цивільного населення із 30-кілометрової зони, створеної навколо ЧАЕС. На душі знову тривога: як діти, дружина, батьки? Що з ними? Ледве діждався ранку, замовляю телефонні переговори. Нічого нового не дізнався. У Києві (110 км від ЧАЕС) – паніка, в Україні – паніка. Люди купують квитки у далекі міста: хто до родичів, а хто просто подалі від цього страшного місця, кидаючи хворих батьків...

З офіційних джерел сьогодні ми знаємо, що 26 квітня 1986 року о 1:23:50 на Чорнобильській АЕС стався вибух, який повністю зруйнував ядерний реактор на четвертому енергоблоці. Радіоактивна хмара накрила європейську частину колишнього СРСР, більшу частину Європи і досягла східної частини США. Радіоактивного ураження зазнали близько 600 тисяч осіб, насамперед ліквідатори катастрофи. Близько 200 тисяч чоловік були евакуйовані із зон забруднення.

Спершу керівництво УРСР та СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень з Швеції, де на Фоксмаркській АЕС були знайдені радіоактивні частинки, які були принесені з східної частини СРСР та оцінки масштабів зараження, розпочалася евакуація близько 130 тисяч мешканців Київської області із забруднених районів. Навколо ЧАЕС створена 30-кілометрова зона відчуження.

Причини аварії формально встановлені, але підхід до інтерпретації фактів і обставин аварії мінявся з часом і єдиної думки не існує до сьогоднішнього дня. Спочатку провину за катастрофу покладали виключно на обслуговуючий персонал. Цієї позиції дотримувалися Державна комісія, сформована в СРСР для розслідування причин катастрофи, суд та КДБ СРСР, що проводив власне розслідування. Цю точку зору також в цілому підтримало МАГАТЕ у власному звіті 1986 року. Саме цієї версії дотримувалася і дотримується значна частина журналістів, письменників і пересічних громадян. Грубі порушення правил експлуатації АЕС, скоєні персоналом ЧАЕС, за цією версією, полягали в наступному: 1) проведення експерименту будь-якою ціною, не зважаючи на зміну стану реактора; 2) виведення з роботи справного технологічного захисту, який просто зупинив би реактор ще до того, як він потрапив би в небезпечний режим; 3) замовчування керівництвом ЧАЕС масштабу аварії.

У подальші роки пояснення причин аварії як у СРСР так і в МАГАТЕ були переглянуті. Консультативний комітет з питань ядерної безпеки (INSAG) у 1993 році опублікував новий звіт, у якому була приділена більша увага серйозним проблемам у конструкції реактора. У цьому ж звіті багато висновків, зроблених у 1986 році, було визнано помилковими. У сучасному викладі, причини аварії такі: 1) ядерний реактор був неправильно спроектований і небезпечний; 2) персонал не був поінформований про рівень можливої небезпеки; 3) персоналом було допущено ряд помилок і неумисно порушено існуючі інструкції через відсутність інформації про потенційну небезпеку реактора; 4) відключення захисту не суперечило нормативним документам і не вплинуло на розвиток аварії.

Наслідки аварії на ЧАЕС. Чорнобильська катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики як за кількістю загиблих і потерпілих людей, за масштабами економічних збитків, так і за екологічними та соціально-гуманітарними її наслідками. Чорнобильська аварія стала великою суспільно-політичного подією світового значення і мала доленосне значення для СРСР: не випадково 1-го грудня 1991 року 92% населення України проголосували за незалежність.

Здавалось би, можна на цьому поставити крапку, адже формально притягнуто декілька осіб до відповідальності.

А хто ж відповість за не надання правдивої інформації про масштаби аварії протягом перших шести днів після аварії?

Хто відповість за ураження радіоактивними променями мільйонів людей, яких вивели на першотравневу демонстрацію прославляти комуністичних вождів у містах і селах України (Білорусі, Росії), у тому числі і в Києві?

Хто відповість за відсутність обліку дози опромінення ліквідаторів аварії, які були призвані воєнкоматами з усіх куточків України і відправлені без належного індивідуального захисту на ліквідацію аварії і будівництво саркофагу?

Хто відповість за намагання перед світовою спільнотою применшити масштаби аварії і тим самим наразити населення на радіаційну небезпеку?

Хто відповість за зруйновані сім'ї, за пошкоджене здоров'я більшості населення республіки?

Хто відповість за гуманітарну катастрофу в Україні після аварії на ЧАЕС, яка за наслідками ані трохи не менша за гуманітарну катастрофу після Голодомору 30-х років?

Головні винуватці аварії так і не були притягнуті до відповідальності: владна безвідповідальна система і керівний орган цієї системи – комуністична партія. Пройшло чверть століття після аварії на ЧАЕС. Чи варто забувати те, що було 25 років тому? Ні, не варто. Винні мають бути покарані. Якщо декого з безпосередніх правителів того часу вже немає, то є їхні правонаступники, які не тільки не засудили злочини комуністичного режиму, а й продовжують його "велику справу". Вони й мають за все відповісти.










© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua