Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Отнимите орден у Бандери, не подходит к ордену Бандер...

Борис Бородин | 4.03.2010 18:01

-21
Рейтинг
-21


Голосів "за"
4

Голосів "проти"
25

Що робити з указами Ющенко відносно Шухевича та Бандери.

Отнимите орден у Бандери, не подходит к ордену Бандер...
Як в Юлії Володимирівни подружилися Віктор Андрійович з Віктором Федоровичем

Скільки було пролито сліз і переведено паперу у доказах, що Янукович та Ющенко підступно змовилися, аби тільки бідній Юлії Володимирівні наробити шкоди і не пустити Вону до влади!

Але ось в останніх обіймах боротьби зійшлися вже сам-на-сам Юлія Володимирівна і Віктор Федорович. І залишили нашого поки ще президента Віктора Андрійовича без догляду. Залишившись без ретельного контролю і, прямо кажучи, без діла, Віктор Андрійович вирішив зайнятися підчисткою своєї стайні, роздачею кормів і деякими ділами саме для себе, на майбутнє, бо у цьому майбутньому такого крісла вже в нього не буде. Не часто буває такий час, коли президент може не рахуватися ані з секретаріатом, ані з передвиборчим штабом.

І от саме в цей час друже Віктор Андрійович підкладає другові Віктору Федоровичу знатну свиню: присвоює звання Героя України Степану Бандері. Нащо – зрозуміло. Віктору Андрійовичу ще довго плавати в нашої політиці, і одне те, що плаває іншому тому, що плаває, зайвим не буває. Та й в соціалістичному змаганні за звання найліпшого представника галицайства в боротьбі за голоси Заходу вакацій не буває. Таким чином, мета цієї дії прозора і нема чого тут дискутувати.

Цікаво інше: ну і що тепер Віктору Федоровичу із цим подарунком від Віктора Андрійовича, холера його забери, робить?

Ото вже друзяка, ото вже файний помічник і союзник!

Чому варто говорити про Героя для Бандери?

Для мене особисто, наприклад, нічого нового Віктор Андрійович не зробив. Він вже позначив свою позицію, сплюндрувавши звання Героя України Шухевичем. Тут не було що гадати – за Шухевичем мав бути Бандера. Просто по натури своїй Віктор Андрійович... виявляв обережність, скажімо так.

Реакція спільноти національних радикалів "і примкнувши до них" кар'єристів, що будували свій шлях по життю виключно на засадах проголошення свідомих принципів, а не на власно праці на державу Україна, на нагороду Бандері зрозуміла – нарешті!

Дивує реакція тих самих людей на перемогу Януковича. "Що буде з тими, хто співав у виборчу кампанію не за Януковича?!" Боже ж мій! Нічого не буде. Як співали, так і співатимуть. Але хіба тільки вони панікують? По всій західній Україні, на шпальтах і веб-сторінках національно-свідомих видань особливо, піднявся галас, вереск і репетування. Ніби настав останній день Помпеї. І серед нього чути волання і про Бандеру. То не дивно, бо волають люди з великим досвідом волання. Візьмемо оці "кілька рядків буряків" і спробуємо їх трохи посапати.

Давно минули ті часи, коли останній раз на цих сторінках сходилися різні погляди на цю фігуру. З рік, а може, зо два? Вже нема, зникли багато хто з авторів і прийшла нова генерація, що пише шкільні реферати без відгуків. Але досвід лишився. Тому, щоб не пояснювати позицію автора додатково, маю значно відволіктися від теми "Що робити з Бандерою" і викласти власні погляди на те, хто то є.

Чому Ющенко нагородив Бандеру саме зараз?

Тому що Ющенко, який неодноразово бував за кордоном (чий знайомий, наприклад, Квасневський), дуже добре знає, як буде сприйнято надання такої честі Бандері. Погано буде сприйнято, м'яко кажучи. Як відхід від політики взаємного примирення, загоєння старих ран і старих образ, як піднесення на національний символ вбивць і терористів. Війну не об'являть, але сторонитися почнуть. Бо в кожного свої виборці, у тому числі і таки, що пам'ятають розкази своїх батьків. Якби Ющенко зробив це під час свого президентства, то сторонилися б саме його. А так оце багно ляже на прапор України. І на нового президента, хто б він не був. Нехай він, новий, і спробує відмитися. А в Ющенко ручки чисті.

Помаранчеві взагалі дуже люблять Україну. Ющенко вішає Бандеру на прапор країни, яка зовсім не однозначно його сприймає, і пропонує нам відмиватися. Юля ж так Україну любить, що як отой кліщ, згодна ліпше голову втратити, ніж з влади вилізти.

Чому Ющенко призначив Бандеру Героєм України?

Тому, що він продовжує лишатися в політиці і продовжує свою боротьбу з Тимошенко на тому ж самому електоральному полі західної України... Се є захід, орієнтований саме на Захід. Ціною втрати Сходу, що для Ющенко вже неважливе, бо на Сході він і так не має ніц.

Чи є Бандера героєм України?

Ні. Для того, щоб бути героєм цілої України, треба, щоб не просто більшість, а значна, майже тотальна більшість громадян країни сприймали його, як героя. Цього нема і не передбачається. В останній війні занадто багато людей з обох боків повбивали одне одного, щоби можливо було таку одіозну фігуру пропонувати Сходу. Можна тільки спробувати нав'язати такого героя силою. Що ми і бачили з 2004-го до 2010-го.

Бандера – герой Галичини. Перечитайте це ще раз, і ви зрозумієте, наскільки це точно.

Чому Галичині потрібен Герой?

Галичина відчуває себе не суб'єктом, а об'єктом історії. Останній період її історії пройшов у безкінечних розділах і передаваннях цієї території між Австрією, Польщею та Росією. Вона ніц не вдіє сама, роблять – з нею. Глухій сільський край, з якого і Львів – світова столиця, з великими спогадами то про князя Романа, то про те, як колись у Львові ночував король, завжди склочний, завжди посеред себе поділений, завжди сепаратистський, він потребує собі героя, який би хоч щось вдіяв сам. Були такими героями Довбуш та опришки, але ті часи минули. Потрібен герой боротьби саме з москалями, тому що це галасливе кубло мала дурість взяти собі Росія, чорта б тому Сталіну! Отож залишилася постійна жага до компенсації своєї вічної пригніченості, до домінування не тільки в себе вдома, що було б зрозуміло, а обов'язково над кимось. Комусь помститися. Стати над кимось і вдіяти помсту. Раніше скомпенсована жорсткими умовами, на самостійній Україні ця жага дала буйний квіт. Бо не знайшла відповідного опору, як у Польщі та Австрії. Ми ж бо тримали їх за "своїх". А даремно.

Галичина несе в собі заразу розбрату, нездатності на компроміс задля виживання, дитячу болячку національної істерії, що походить від дитячої ж образи на те, що оточуючи не визнають її за вождя – а отже, треба впасти на підлогу і дриґати ногами, аж допоки не посадять на шию. Або шкодити всім і вся, наскільки тільки може шкодити мале та дурне до нестями створіння. І все це з великою пихою йменується "визвольними змаганнями". Так, "визвольні змагання" були за часів Австрії, Польщі, навіть за часів Радянського Союзу. Але з набуттям Україною незалежності і самостійності ці "змагання" спалахнули з небаченою силою. Маємо прийти до висновку: Галичина не здатна усвідомити себе нарешті в український державі і зупинити війну. Галичина продовжує "визвольні змагання". Тільки зараз вже проти незалежної і самостійної України. Шляхом нав'язування Великої Україні вимог і бажань Галичини.

Більш цивілізовані країни втрачають імунітет до хвороб, яки перенесли ще в дитинстві, нове надбання втрачених захисних реакцій займає деякий час. Тобто Україна ще раз, внаслідок деградації суспільства і держави через вливання отого дикого краю, проходить болячки, яки вже були після Богдана, а то ще і до Богдана. Помаранчева влада, що проголосила "гетьманом" Бандеру, дуже симптоматично славить і Виговського. Все іде по закону, тільки нащо ми марнуємо час, ходячи по колу?

Отож Степан Бандера виконує роль лідера, гетьмана, під чиїм прапором вдерлася на терени Великої України зі своїми доісторичними болячками Галичина.

Терорист

Шлях Бандери "за панської Польщі" широко пропагандується і героїзується. Але реально в діяльності таких "Робін Гудів" позитивна сторона відсутня. Ще ніколи ніхто методами індивідуального терору не перестроїв суспільство на краще. Ніколи і ніхто. Сама метода відкидає можливість переходу на нормальне керування країною. Тероризм використовується не для вирішення проблем суспільства, а суто для вирішення проблем лідерства всередині терористичних угруповань. За для слави, страху та збільшення фінансування окремих лідерів. Для того ж, щоби отримати владу, потрібно рано чи пізно рвати з індивідуальним терором і переходити до політики. Навіть якщо метою політики є терор тотальний – тобто озброєне повстання. Влучно сказав попередник Бандери Ульянов: "Не таким шляхом треба йти". І його інший колега, Іосиф Джугашвілі, що так само, як Бандера, "експроприїрував" банки, тим шляхом пішов.

Якщо людство чомусь і мало навчитися за останнє сторіччя, то тільки тому, що терор є абсолютним злом. Що немає таких благородних цілей, яки могли б виправдати терор проти безвинних. Терор проти безвинних кваліфіковано, як злочин проти людства, а не проти окремої держави або влади.

І в цьому немає різниці між Ульяновим, Джугашвілі, бен Ладеном і Бандерою.

Вони всі злочинці.

Павук із банки

Коли я пишу, що тероризм використовується не для вирішення проблем суспільства, а суто для вирішення проблем лідерства всередині терористичних угруповань, то маю на увазі дві сторони цього твердження. Перша – використовуючи звучні теракти, строять свою кар'єру всередині терористичної організації. І друге – відносини одне з одним всередині організації з'ясовують з допомогою того ж самого тероризму. Кожна терористична організація, і ОУН також – це банка з павуками, що жеруть один одного.

Бандера розгорнув боротьбу всередині ОУН, розваливши організацію. За для чого? Тому, що йому, саме йому хотілося влади тут і зараз. Іншого "вождя" не мало бути і не мало бути ніяких очікувань. Владу – негайно! Зайвого Мельника усунули, незгодних постріляли, за що вже німецькі хазяєва запроторили Бандеру в Заксенхауз, чим зараз тицяють в очі його адепти. Не в загальний концтабір, шановні! В спецбарак "Целленбау" щоб не дуже постраждав. Був "на сбереженні" до потрібного моменту.

А Стецько, що лишився у Львові, вже наступного дня після затримання Бандери проголосив, що українська держава разом із Великою Німеччиною буде встановлювати "новий порядок" під проводом Вождя українського народу Степана Бандери. За ради саме цього і було покладено десятки життів членів проводу ОУН і тисячі життів простих українців.

І зауважте – німці його посадили, німці його ж і випустили. Після того, як Червона Армія призвела німців у тверезий розум, вони самі зрозуміли, хто з двох лідерів ОУН їм корисніший. Кориснішим з'явився несамовитий терорист. Втрат німецьких військ від загонів Бандери в німців не зафіксовано. Зате українців знищено...

Але ж і Мельника посадили у той самий барак. Ненадовго: з лютого по жовтень 1944-го. Бо війна дійшла до Польщі, знадобився і цей павук. І хоч він і павук, але значно кращий за Бандеру, бо був військовим і тверезо розумів, що підіймати повстання без надії на перемогу – дарма палити людські життя. А Бандера був фанатик власної влади, і людські життя для нього не значили нічого.

Капо бараку "Україна"

Як собі уявляв Бандера співробітництво з нацистами, видко з його творів, що надсилалися Альфреду Розенбергу, потім Гітлеру. Німці (звісно, з 3%-ною допомогою бандерівців) відвойовують йому Україну, він за це ліквідує (прибирає, ізолює, вичищає та ін.) жидів, поляків та москалів і любить німців. Правду кажуть, що ненависть сліпить. Треба було бути геть тупим, або до нестями самозакоханим, щоб кілька раз почувши – ні! – вперто вірити, що німці стануть працювати на нього, на Бандеру.

Вже аж коли просто на очах бандерівців було вирішено "єврейське питання", то нарешті бандерівці схаменулися: як нам не стати наступними?

То ким уявляв себе Бандера під німцями?

Капо бараку "Україна", Великий Вождь Великого Українського Народу, що карає і милує, дає і відбирає по своїй волі, обмеженій тільки присягою: "Я слугую тобі, Адольф Гітлер, як фюреру і канцлеру Германського Райху, вірністю та відвагою. Я клянуся тобі і буду покорятися до смерті. Нехай допоможе мені Бог!" (присяга батальону "Нахтігаль")

Далеко захована, ганебна і боляча мрія пігмея 159 см зросту.

Чи має Бандера відношення до незалежності України?

Ні, не має. Доказ: Білорусь та Казахстан не мали ніякого Бандери взагалі, а незалежність мають ту саму, с тими ж правами і в той же термін. Союз розпався незалежно від тероризму Бандери, більш того, тероризм Бандери на деякий час підтримав Радянську владу, бо дав їй реального ворога, в боротьбі з яким можна було скріпляти режим. Усі паради, смолоскипні ходи та інше – не більше, чим намагання присвоїти собі те, що сталося за ходом розвитку радянської влади. Намагання галасом перекрити правду.

Чужий на чужий землі

Людина чужої на Великій Україні віри.

Людина, що розмовляє на чужий мові. Це треба вичитати самому: "плян, офензіва, експозитура, блахмана, головний інстігатор..."

Людина з чужої землі. Ніколи в житті не був на Великій Україні. Велика Україна лишалася для цих галичан Антарктидою, до якої слід було надсилати "похідні групи", щоб за спиною гітлерівської навали хоч якось зачепитися на незнаний землі. Дуже, дуже схоже, ідентично поведінці тої самої католицької церкви, що несла свої хрести поза нацистськими. Та і свою землю називав ЗУЗ (західно-українські землі) і з 1939-го ніколи до неї не повертався. Класичний "професіональний революціонер", якщо і жив де довго – то в Кракові.

Людина з чужим досвідом і чужими цілями. Програма ОУН є програма поділення світу на князівства, на дрібноту, що дереться на клаптики землі. Кожної нації – свою державу... Скільки націй проглинула ще Київська Русь? А скільки – Україна? То будемо для кожної, в котрої нема своєї держави, таку державу будувати? Як будемо землю ділити? Цю доісторичну болячку Україна пережила ще за князівських усобиць. Україна – але не Галичина! Дрібне князівство, законсервоване під Польщею, намагається влади на Великий Україні.

Не буде по вашому.

То що робити з Бандерою?

Якщо ви привселюдно, на великому банкеті, посадили собі на одяг пляму, то що ви будете робити?

По-перше, кругом вас виховані і ввічливі люди. Всі вдають, що нічого не трапилося, пальцями не показують і носа не морщать. Ви, як розумна людина, не маєте хапатися за груди, голосно ахати і взагалі привертати до себе зайву увагу. Прийнято і вам робити вигляд, що нічого особливого не трапилося, все під контролем, все буде ОК. Можна робити такий вигляд доста довго. Але не вічно.

Якщо ви так і залишитеся із своєю плямою, то через деякий час оточуючим стане обтяжливо робити вигляд, що вони вашої плями не помічають. І вони помалу вас покинуть. Окрім хиба таких самих заплямованих. Як що ви не хочете все життя провести виключно серед такої кампанії, вам прийдеться цієї плями позбутися.

Так само належить діяти і з указами Ющенко.

Не треба ставити то на перші шпальта і проголошувати великим ділом, яке потрібно зробити перед усім. Бо, по-перше, воно таким не є. По-друге, навіть доброзичливу вказівку на наш недолік потрібно враховувати спокійно, не поступаючись національною самоповагою.

Укази, дійсно, стали гострим ножем для Сходу Країни. Але ж тим і потішили Галичину – бо "національна революція триває" (цитата з сайту "бандерівець"). Жоден з вже маючих звання Героя від цього звання не відмовився, опинившись у кампанії Шухевича та Бандери. Кажуть, звання якраз тобі дане по заслугах, нехай виправляє помилку влада. Може й так. Але вільно трактувати так, що пільги за звання важніше честі. Наших пенсіонерів можна зрозуміти, адже ніц не мають на старість, але гостроту питання теж не потрібно перевищувати. Тому не треба поспішати. Зберігайте гідність.

Взагалі у країни два шляхи: або "національна революція триває", на Україні мають перспективу тільки українці – тобто всім іншим "забезпечуємо повернення до своїх країн", і як неминучий наслідок – відхід Новороссії, Криму, а може і Волині з Закарпаттям від такої суперукраїнської України (югославський варіант), або покласти край цім усобицям з середньовіччя і зайнятися економікою, освітою, культурою – у сучасному сенсі цих термінів, для всіх народів, що живуть на Україні, задля спасіння держави Україна.

Який шлях вибрала Україна, обираючи Януковича – ясно. Усобицям треба класти край. Але спокійно, помірковано і зважено. А на практиці відносно указів Ющенко про проголошення Шухевича і Бандери Героями України це означає, що не зараз, не "під кампанію", а потім, коли стан країни стабілізується, спокійно відмінити обидва укази. На підставі їх юридичної недосконалості.

Для чого?

Якщо ще хтось збереться повернути все назад – це буде вже поживою "Кварталу-95", а не політики.

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua