Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації
макуртизм   вибори   олігархічні клани   зомбованість

Вибори для манкурта?


3
Рейтинг
3


Голосів "за"
4

Голосів "проти"
1

Причина поразки національно-демократичних сил та зомбованість українців у першому турі президентських виборів

Видатний киргизький письменник Чингіз Айтматов у своєму націоналістичному романі "І довше століття триває день" (1980) змальовує жорстокий шлях створення манкурта – людини зі стертою історичною пам'яттю і національною свідомістю. Полоненому вдягали на поголену голову щось схоже на шапку зі свіжої шкіри верблюда. Бранця залишали в пустелі на кілька днів зі зв'язаними руками та ногами у колодкою на шиї, аби він не зміг доторкнутися головою до землі. Шкіра верблюда під сонцем зсихалася і стискала голову немов сталевим обручем, від чого людина або помирала або, втративши від болю здатність мислити, ставала ідеальним рабом – манкуртом.

На теренах колишнього СРСР і в наш час слово "манкурт" використовують для позначення людини без національної пам'яті, без етнічної культури, без релігії та етики, а в ширшому сенсі – без національної культурно-цивілізаційної самоідентифікації.

Лещата Російської імперії, які міцно стисли Україну після сумнозвісного Переяславського договору 1654 року, та більшовицько-кагебістські кігті, які тримали у своїх пазурах українців протягом вісімдесяти років, як та верблюжа шкіра на голові у раба, зробили свою чорну справу і таки витравили з голів багатьох українців історичну пам'ять та національну гідність.

Надія на те, що після здобуття Україною незалежності клич предків-козаків швидко знайде свій відгук в душах українців, схоже, себе не виправдала. Національний дух, який кликав до боротьби козаків та повстанців, став для великої частини моїх земляків нескореною вершиною, здолати яку вони навіть і не прагнули. На жаль, помаранчева революція не була українською національною, вона радше стала виявом прагнення до ширших свобод, демократії та економічних реформ. А Віктор Ющенко, як Президент України, став заручником цих обставин і до цього часу так і не зрозумів, що головною причиною його фіаско стало усунення ним від влади українських патріотів – людей, сильних національним духом, таких, як незабутній Василь Червоній.

І ніяка демократія і свобода слова, які в Україні з певними вадами таки існують, не змогли виплекати з манкурта-раба козака-патріота, бо були позбавлені національного змісту.

Колискова материна пісня, українські народні казки, козацькі марші, українські мультфільми, вишукана українська поезія, світового рівня поетичне кіно були замінені дешевою російською попсою, чужорідним нахабним зубоскальством, російськомовними мильними серіалами та політичними шоу, які до цього часу переконують українців у тому, що, приміром, Шуфрич, Герман чи Луценко – це і є еліта української нації. І де вже нам після таких "популярних" передач пам'ятати про Тараса Шевченка,, Богуна, Гонту,, Мазепу, Бандеру!

Саме через це результати народного волевиявлення у першому турі президентських виборів 2010 в Україні можна вважати закономірними й іншого підсумку, очевидно, ніхто не очікував.

І все ж болем в душі віддається мізерна кількість українських патріотів, які хоч проголосували на виборах проти антиукраїнської кланової олігархії (в сумарній кількості відсотків 16-20), але розпорошили свої голоси між кандидатами-патріотами і так званими "молодими" політиками. Бо цілком очевидно, що, окрім Ющенка і Костенка, ніхто з інших ніколи й не думав потурбуватися про український зміст нашої держави (у тому числі Гриценко, Тигіпко і Яценюк).

Навіть у жахливому сні не могло приснитися, що на Рівненщині – колисці УПА перше місце займе політична авантюристка російськомовна Юлія Тимошенко, друге – двічі засуджений, російськомовний Янукович, третє – колишній перший секретар Дніпропетровського обкому ВЛКСМУ, російськомовний Тігіпко. Та на жодних виборах рівненський виборець не показував такого ганебного результату!

Чим пояснити таку різку зміну настроїв моїх земляків? Загальним розчаруванням? Телевізійним зомбуванням? Спокусою грошима? Чи тим самим синдромом манкурта, для якого рідне слово, Церква, історія, нація абсолютно нічого не значать?

Якщо навіть так, то яким критерієм, якого логікою керувався український виборець, голосуючи за політичних банкрутів Тимошенко і Януковича, які довели економіку України до кризи, а пересічного українця до межі виживання? Чим пояснити, що їх рейтинги стрімко пішли вгору? Адже всім відомо, що народу запропонували все ті ж імена гнобителів, залишаючи незмінною саму систему гноблення і паразитарно- злодійську еліту.

Як пише Євген Шепітько в "Українській правді", "Тільки в Україні у політичної сили, яка неодноразово була при владі і навіть в роки економічного зростання нічого не зробила для реформування економіки, може триматися стабільний рейтинг. Тільки в Україні політик, який не знає значень багатьох слів, назв міст та імен письменників, який не вміє думати та відповідати на питання, який, врешті-решт, не має власної позиції стосовно більшості державницьких питань, може отримати найвищий рейтинг. Тільки в Україні політики, які повністю ігнорують демократію та чесне спілкування з пресою, можуть виграти вибори. Тільки в Україні політик, який зробив акцент на власне обличчя, форму та масовість, може стати відкриттям. Тільки в Україні виборець не має політичної пам'яті. Тільки в Україні два найбільш рейтингових політичних ток-шоу в ніч виборів ведуться ІНОЗЕМНОЮ мовою.

І тільки в Україні, коли виборцю кажуть, що чорне – це біле – він вірить!"

Складається враження, що, окрім верблюжої шкіри, яка все сильніше стискає голову громадян України, ще й якась полуда засліпила їм очі. Бо не бачити очевидної брехні – це вже хронічна хвороба, лікувати яку доведеться дуже важко.

Безумовно, уже незабаром і прозріння настане, і верблюжа шкіра рано чи пізно теж колись лусне. Аби не було б запізно. Політичний хаос, поглиблення економічної кризи, а разом з нею зубожіння населення можуть призвести до непередбачених речей, включаючи втрату державної незалежності.

Найсумніше – хто б з двох представників іноземної резидентури та кланової олігархії не переміг – українці однозначно програли. Не виключені також сценарії навмисної дестабілізації політичної ситуації, зриву другого туру виборів, невизнання результатів, затяжної суперечки в судах, що фактично на десятиліття закриє двері Україні до Європейського дому.

...А в Кремлі тим часом Путін та Медвєдєв п'ють шампанське і вітають один одного. Ще б пак, адже цього разу вибори в Україні проходять за їхнім, московським сценарієм.

Сергій Степанишин.

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua