Громадянське суспільство в Україні: фікція чи провідник змін?

Кризовий шанс
Кожна медаль має дві сторони – в кожному явищі поряд з негативом є й позитив. Саме завдяки кризі, яка є важким випробовуванням для України, громадяни пробуджуються і з'являється шанс на розбудову і посилення громадянського суспільства. На сьогодні спостерігається громадянська активізація ще сильніша, ніж в 2004 році. Активність починають проявляти навіть ті верстви населення, для яких раніше це було невластиво.

Громадяни починають об'єднуватися проти держави. Аналіз складу активістів новітніх громадських рухів свідчить, що вже немає принципової різниці, хто раніше був помаранчевий, а хто – біло-блакитний. Протестні настрої дають громадянам чітке усвідомлення того, що безконтрольна державна влада як така – це зло для країни, для всіх її регіонів, для україномовних і російськомовних жителів. Громадянське суспільство виростає з безпосередньої активності громадян і готується стати провідником системних змін в Україні.

З приходом в 1994 році на президентську посаду Леоніда Кучми вплив громадянського суспільства на державу був мінімізований, а відповідні положення з проектів Конституції видалені. Відтак, в 1996 році Україна отримала Основний Закон, в якому про громадянське суспільство і контроль за владою – ані слова!

Конституція відвела громадянському суспільству роль примари, фікції. Спроби реальних громадських об'єднань протистояти державі зазвичай наражалися на відсутність достатніх юридичних інструментів для роботи, контролю і тиску на владу.

Відсутність повноцінного громадянського контролю за державною владою значною мірою обумовила її свавільний і непідконтрольний характер. Це, в свою чергу, стало однією з причин неефективності української держави і глибокої кризи в Україні.

Вихід з кризи в Україні має супроводжуватися системними змінами в площині відносин "людина-суспільство-держава". Ефективна й підконтрольна влада з'явиться тоді, коли відбудеться посилення та інституалізація громадянського суспільства, в тому числі через конституційно-законодавче закріплення основ його існування. Утвердження громадянського контролю над державою стане сутністю майбутніх системних змін, які, між іншим, можуть в Україні носити і революційний характер.

Де ж ті провідники змін?!

Хто в Україні здатний реалізувати згадані системні зміни, посиливши громадянське суспільство і поставивши під контроль державу?