Народні блоги
http://narodna.pravda.com.ua/ukr/politics/4a02bc1c98778/

Визволення – відвоювання – завоювання

Стрілець | 7.05.2009 13:46

Треба чітко розрізняти значення слів. І що де було.

Чому це пишеться – ясно. Бо святкують чергову річницю закінчення війни, у якій перемагали. Та не тільки перемагали, а ще й, хваляться, усю Європу, більше того – весь тобі світ визволяли.

Щоб розібратися, хто кого визволяв – попробуємо для початку дати визначення деяких слів.

Почнемо з визволення. Для визволення потрібно, щоб був хтось завойований. Тобто, щоб був народ, на територію якого увійшли війська іншого народу (умовно назвемо його "німці"), ліквідували або різко обмежили у самостійності органи державної влади цього народу. Ну і щоб такий стан продовжувався – тобто, щоб ті чужі війська і чужі органи влади продовжували бути на території цього народу.

Якщо є такий поневолений народ, то визволитель може ввести свої війська на цю територію, перемогти того завойовника, прогнати його з тої території.

Це все, що має зробити визволитель? Ні, визволитель іще повинен після цього усенеодмінно вивести з цієї території також і свої війська. Всі, до останнього солдата. І не тільки війська, а й усяких там "агентів впливу". Визволитель повинен забезпечити визволеним повну самостійність, повну незалежність не тільки від "німців", а – увага! – і від себе! Тільки тоді це буде визволення.

Якщо ж наш "визволитель", вигнавши "німців", скромно так "забуває" вивести свої війська, наповнює цю територію своїми людьми, щоб мати вплив, підкупом і залякуванням спонукає до співробітництва з собою місцевих, то це не визволення. Тоді на вибір будуть інші два слова – відвоювання і завоювання.

Відвоювання – це якщо наш "визволитель" мав там свою владу і до того, а "німці" напали, завоювали, встановили свою владу. Ну а тепер наш "визволитель" зібрався з силами і вигнав "німців" і знову поновв у повній силі свою владу. Тобто знову там його війська, його люди, його воля керує.

Завоювання – це якщо наш "визволитель" до німецького завоювання не мав там своїх військ, своїх людей, своєї влади. А це от зібрався з силами, погнав німців і замість їхніх військ розмістив у якійсь країні свої. Ну і своїх людей, свою владу.

А тепер от і спитаємо напряму – кого ж тоді визволили радянські війська? Може чехів, мадьярів чи там словаків якихось? Не сходиться, до війни там радянських військ не було, після війни – ось вони, стоять! І не просто стоять, а коли треба, танками людей давлять. Як те в Угорщині було. Ну й не тільки танками людей давлять, а ще й примушують усе робити так, як Москві подобається.

Ні, не визволяли їх, а просто і ясно завойовували.

Чи є хоч одна країна, з якої радянські війська були би відразу ж по закінченні війни виведені без жодних умов? Схоже на риторичне питання...

Але для об'єктивності варто вказати, що й інші учасники війни теж не так просто потім свої війська виводили. Теж ставили умови. Інша справа, що вони вміли зробити це швидше і перед тим чимось навіть допомогти завойованим. Як от американці японцям немало й допомогли реорганізувати життя у своїй країні на краще. Схоже, що таки на краще.

А хто ми – українці? Наче б ясно – за елементарною логікою – ми відвойовані. Так би і треба "святкувати" це "свято". Таке собі "свято" раба, що повернувся до попереднього власника.

Ну і – само ж собою! – жорстко і остаточно відділивши від усієї цієї мерзоти той воїнський героїзм, який у тій війні був.

Але – увага! – був він зі всіх боків фронту. В тому числі, ну само ж собою ясно, і з боку, на якому була УПА.


© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua