Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Нерівний двобій студентів і бюджету

Антон Дмитрієв | 13.02.2009 17:20

-5
Рейтинг
-5


Голосів "за"
1

Голосів "проти"
6

Вища освіта зараз переживає не найкращі часи, але визнати це можуть далеко не усі, на превеликий жаль...

Нерівний двобій студентів і бюджету
Коли міністр освіти і науки Іван Вакарчук розповідає про досягнення свого відомства, тільки ледачий не згадує жахливих зловживань саме цього відомства. Однак зараз корупція відходить на другий план, звільняючи місце проблеми затримок і невиплат стипендій, що є кримінальним злочином. Але й тут виникають дві одвічні питання: хто винен і що робити? Спробуємо розібратися.

На сьогоднішній день у вищих навчальних закладах України, які навчаються більше 2,5 млн. молодих людей, з яких понад 1,10 млн. – студенти, які навчаються за кошти державного та місцевого бюджетів. Майже 850 тисяч студентів отримують стипендії, причому більшість – звичайні академічні, а окремі категорії студентів – соціальні та іменні. При нарахуванні стипендій враховується, перш за все, успішність конкретної особи, тому студенти-відмінники отримують на 60 гривень більше, ніж їх однолітки з гіршою успішністю.

Соціальні ж стипендії призначаються студентам, які потребують соціального захисту з боку держави навіть у тих випадках, коли за результатами навчання не призначена академічна стипендія. До таких категорій відносяться перш за все студенти з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківської опіки; особи, яким гарантуються пільги при нарахуванні стипендій відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; інвалідам з дитинства та інвалідам І – ІІ груп; студентам, які мають сім'ї з дітьми.

Якщо порахувати по мінімуму, тому що ані Держкомстат, ані Міністерство освіти не дають точних цифр студентів-бюджетників і пільговиків за категоріями, то вийде, що тільки за один місяць держава повинна витрачати 592 мільйона гривень на виплату звичайних академічних стипендій. Помноживши цю цифру на 12 місяців, ми отримаємо суму, що перевищує 7 мільярдів гривень, тоді як у держбюджеті на нинішній рік передбачена сума в 10 мільярдів на всі фінансування системи вищої освіти, включаючи витрати розвитку. У дійсності ж, незважаючи на іменні стипендії, сума виплат повинна складати не 7 мільярдів, а суму близько 12 млрд., з огляду на пільгові категорії та відмінників. Такого, звичайно, в бюджеті не передбачено, тому затримки зі стипендією були і ще будуть.

Прямої провини Міносвіти в недофинансирование ні, якщо не враховувати звичайного заниження кількості стипендіатів заради вивільнення коштів для добудови власних дач, придбання машин та відпочинку за кордоном. Однак Міністерство, як центральний орган виконавчої влади в галузі науки і освіти, повинно було наполягти на реалістичному бюджетному фінансуванні освіти.

Тепер трошки про цифри більш приземлені. Ні для кого не секрет, що навіть 7 млрд. грн, згадані вище, є величезною сумою, яку при спаді виробництва та фінансовій нестабільності важко знайти. Ця величезна, але все одно далека від реальності цифра, виникла в результаті небаченого розмаху щедрості держави по відношенню до студентів. Чи варто говорити тепер про дутість і награнність цієї щедрості, яка виливається у невиплати стипендій та їх затримки, підняття середнього балу і порушення законодавства. Гроші, які виплачували студентам з 1 вересня 2008 року і продовжують виплачувати на сьогоднішній день, не підкріплені економічним зростанням держави і реальними грошима. Повторюється сумна історія середини 90-х років, коли зарплати досягали сотень тисяч і мільйонів карбованців. Кожна друга гривня в стипендії 2009 року є непідтвердженою економікою, а, отже, "порожньою". Це – безпосередня вина розробників держбюджетів на 2008-2009 роки, які віддали перевагу не реальним цифрам і економічній доцільності, а непрофесіоналізму і амбіціям, і в результаті цього були змушені піти з уряду. Також варто зауважити, що загальний індекс споживчих цін зріс за рік на 22,3%, а стипендії – на 353%. І все б нічого, якби ці 353 відсотка були підкріплені відповідним зростанням економіки та промисловості, товарної, а не грошової маси. Насправді ж, за інформацією Держкомстату, тільки падіння промислового виробництва склало в 2008 році більш ніж 3%, і в одному тільки грудні минулого року – 24,9%. Тому не доводиться говорити про те, що стипендії зараз платити нема з чого.

Затримки зі стипендіями відбуваються ще й з-за того, що керівники вузів часто забувають про триваючому падінні рівня економіки і продовжують використовувати кошти, призначені для виплат стипендій, не за призначенням. За давно сформованою традицією контролюючі органи мовчать, а низка неіснуючих кримінальних справ, яка вже повинна була б бути проти ректорів вузів, говорить про злочинну змову окремих керівників вузів і міністерств, яким підпорядковані ті чи інші вузи. Констатувати факти невиплати й затримки коштів, "ігри" з нарахуванням стипендій та підвищення середніх балів можуть прості спостерігачі, але коли те ж саме роблять відповідальні чиновники міністерств і відомств – це, м'яко кажучи, профнепридатність. Кримінальний кодекс України ще ніхто не відміняв, як ніхто не відміняв і відповідних статей. Невже в МВС, органах прокуратури та СБУ немає людей, яким потрібні додаткові зірочки на погони? Адже сьогодні ситуація сприяє тому, що кількість можливих кримінальних справ може подарувати нові звання не одній сотні працівників правоохоронних органів.

Що ж стосується розміру стипендій, то тут потрібно без "сліз і сопель" визнати, що українська економіка не потягне і далі виплати 530 гривень академічної стипендії. Помиляються ті студентські лідери, які вважають гарною тенденцією збільшення виплат при зменшенні реальних доходів населення і спаді економіки. Всі заяви про те, що потрібно зберегти і розмір стипендій, і середній бал для їх отримання є не чим іншим, як звичайним популізмом і нездатністю правильно оцінити ситуацію, в якій знаходиться не конкретний вуз чи регіон, а країна. Студентам та їхнім лідерам потрібно знайти в собі сили і визнати, що при збереженні нинішнього розміру стипендій буде неможливо зберегти їх для всіх студентів. Так само неправомірним та нелюдським є підвищення середнього балу, завдяки чому вузи в обхід законодавства можуть обділяти багатьох талановитих студентів, які не є відмінниками. Вихід залишається один: необхідно в інтересах студентства і держави піти на такий непопулярний крок, як зменшення розміру стипендій. Економічно обгрунтований розмір стипендій на сьогоднішній день складає 250-270 гривень, а не 530-590. Такий розмір стипендій буде стимулювати студентів шукати роботу і покладатися на власні сили, а не на державу. А нинішні виплати виробляють споживацьку позицію, завдяки чому багато студентських лідерів просто кричать про неприпустимість зменшення стипендій, не розуміючи, що незабаром зі стипендією 530 гривень хліб може досягати в ціні 15 гривень. Цього популісти і псевдолідери зрозуміти не можуть, як не можуть зрозуміти і проблем з економікою України. Їм до сих пір, мабуть, бачаться мільярди "Криворіжсталі". Однак зараз настав час відверто сказати широким верствам студентства без натяків і прикрас: країна не може забезпечити непомірні стипендіальні виплати. Треба всі сили спрямувати на стабілізацію і підйом економіки, насамперед промисловості та будівельного сектору, а не соціальні виплати. Ще раз повторюся – стипендія 250-270 гривень є цілком нормальною і лише створює умови для подальшого професійного самовизначення.

Наступним кроком на шляху збереження коштів держбюджету є диверсифікація виплат стипендій. Це означає, що студентам, які проживають в гуртожитках і з віддалених регіонів стипендія повинна виплачуватися в повному обсязі, а тим, які проживають вдома і з сім'ями – скоротитися на дві третини. Таким чином, це дозволить скоротити диспропорцію в соціальному і матеріальне забезпечення студентів, які ведуть самостійне життя, і тих, хто утримується за чужий рахунок. Звичайно, на втілення такого кроку в життя має бути державна воля відповідальних чиновників і потенціал для контролю можливих фінансових махінацій на цьому грунті. У підсумку студенти будуть зрівняні не тільки в обов'язках, але й у правах і можливостях.

Зазначені кроки дозволять не тільки запобігти невиплаті стипендій та їх затримці, але й надати додаткові ресурси на відновлення реального сектора економіки і підняття рівня життя громадян.

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua