Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації
Україна   ФРН   Закон   військові перевезення   НАТО   Афганістан   Верховна Рада

Верховна Рада роздає українські інтереси і на Північ і на Захід

Гетьман | 18.01.2009 20:48

3
Рейтинг
3


Голосів "за"
7

Голосів "проти"
4

Схоже українським депутатам все одно кому в принципі здавати інтереси українського народу. Сьогодні мають вихід на Росію-продають їй, завтра на Європу чи Америку-вже пропонують їм. Прийнятий Закон про перевезення військових вантажів Німеччини через територію України є комбінованим варіантом, коли Росія не проти, а Заходу потрібно.

Військові перевезення відрізняються від звичайного руху вантажів. При назначені цілі таких перевезень-гарячих точок, ризики зростають більше ніж при простій передислокації для потреб віддалених союзників, які не беруть участь в бойових діях. Також виникає питання безпеки від аварій, адже військова техніка пов'язана з завдаючими шкоди противнику пристроями.

Тобто яким чином встановлюються обмеження на право розпоряджатись вантажами, які перевозяться через Україну, наприклад розпакування, представлення для догляду, маршрути польотів і супровід на літаку, інше. Не забути про регламент поведінки перебування озброєних іноземних громадян, які мають збройну перевагу над цивільними особами в Україні.

Усе це вимагає додаткового опрацювання і контролю за дотриманням і не може бути скинути в загальні поняття "згідно Законодавства України". Бо останнє не все охоплює, а тим більше нововведення та нові ризики. Навіть при прописаних всіх цих нормах, чи Україна здатна забезпечити вирішення ймовірних прогнозованих проблем, що можуть бути спричиненні порушеннями з боку чужоземної держави. Байдуже це депутатам-не їм врожай посіяного збирати, а тим більше їсти.

Іміджевий і політичний моменти не менші жертви прийнятого у Верховній Раді "Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про перевезення військових вантажів та персоналу через територію України". Позитивне рішення, що з легким ставлення пройшло в українському Парламенті виставило Україну слабко, де можна просувати свої інтереси з огляду лиш на дозвіл Москви.

Нічого радісно, що це відбулось в рамках партнерства з НАТО немає. Для Альянсу пріоритетнішою є Росія, ніж більш підходяща демократичнішим устроєм і розташуванням Україна. Рішення НАТО в Бухаресті про ненадання Плану Дій Членства (ПДЧ) в Альянсі та повторена відмова в грудні, попри "бухарестський оптимізм" Президента офіційно цьому підтвердження. Бо мотивом крім відмазки про неготовність була й необхідність розвивати відносини з Росією.

Але замісь переорієнтації політики на інший шлях здобуття союзників від апетитів російського імперіалізму, у Верховній Раді прийняли рішення наче нічого не сталось і Україна й далі претендує на членство в Альянсі. Хибність такої позиції зрозуміла Грузія і шукає підтримки конкретно в США, не дивлячись, що в останніх свої види на грузино-російські стосунки і їх відношення до американо-російських.

Німеччина, якій дозволили провозити військові вантажі, є одна з тих краї, лобіюють позицію Росії в Євросоюзі і НАТО. Газова залежність і вигоди дружби з енергетичнонаповненою Росією для Берліна важливіші за будь-яку "Україну". Саме німецький і французький посли в Альянсі рішуче виступили поти розширення співпраці з Україною.

І Верховна Рада цій країні, яка явно налаштована супроти українського інтересу, дала право на провезення військових вантажів в Афганістан. Чудове уміння невиправдано накликати біду у виді мусульманських терористів. Україна не бере участі у війні з талібами і Аль-Каїдою в Афганістані і не має можливості впливати на хід цієї війни. Гарантії безпеки захисту від країн НАТО, що беруть у цьому участь, сумнівні і ніяких заходів захисту від вилазок на нашу територію не буде прийматись.

Добрі наміри по знищенню всесвітнього зла, при неіснуючому офіційному засуджені Україною терористів Аль-Каїди чи якихось інших, мали зали без дії. Не те становище і не ті можливості щоб справитись загрозою, які несуть наслідки втілення такої боротьби. Допомагати іншим і вв'язуватись у війни помилково для України. Нам би свою територію від Росії і її п'ятої колони в Україні вберегти.

Кульок "НАТО-НЕТ" і блокування трибуни цією п'ятою колоною у Верховній Раді не було. Хоча яка різниця підписаний лист-підтримка ПДЧ чи прийнятий Закон про перебування короткий час військ країни-члена Альянсу в рамках бойового завдання НАТО. Останнє є практичним перебуванням НАТО в Україні з усіма офіційними правами, а друге було направлене на майбутнє отримання гарантій недоторканості території нашої Держави, як країни-учасника Альянсу. Відчуйте цю різницю, як то кажуть.

Причиною некардинального заперечення присутності натовців в Україні п'ятою колоною Російської Федерації, є не протиріччя підписаного договору з інтересами останньої. Про що сказав член Партії Регіонів і єдиний з них потурбувався проголосувати відповідно:

Зі стенограми засідання Верховної Ради 14 січня

13:54:26

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановні колеги, я тільки застережуся перед тим як щось говорити, що я висловлюю виключно свою особисту думку, оскільки, наскільки мені відомо, фракція визначилася в основній масі голосувати "проти" цієї Угоди з певних політичних обставин. Я представляю ту думку, яка була прийнята на Комітеті у закордонних справах, який одноголосно підтримав схвалення цієї Угоди. Дана Угода не є Угодою, яка як багато хто стверджує, десь підтримує чи зміцнює НАТО чи допомагає конкретно НАТО. Це є угода, яка набагато раніше вже ратифікована і підтримана Державною думою Російської Федерації, яка спрямована на певний ланцюжок антитерористичних дій і фактично сьогодні не є окремо спрямована для підтримки НАТО, а є спрямована на підтримки участі конкретної країни Німеччини, їхніх збройних сил в конфлікті в Афганістані, де Німеччина теж несе свої певні жертви, в чому зацікавлені, в тому, щоб там була знята ця загроза цілий ряд країн, в тому числі і Україна і Росія, саме тому Росія, яка найбільш зацікавлена першою, по-моєму, з усіх країн на цьому просторі, на цьому ланцюжку і ратифікувала дану угоду.

Тому, я вважаю, що її сенс підтримати. Але ще раз скажу, це є в даному випадку моя особиста позиція, а не позиція від фракції. Дякую.


Найшовся й голос розуму у Верховній Раді з фракції БЮТ, але остання вважала по іншому, що засвідчила своїм голосуванням:

13:55:50

ШЕВЧУК С.В.

Дякую Володимире Михайловичу. Я також висловлю свою позицію, а не позицію фракції.

Я хотів би нагадати колегам, що коли ми голосували важливе питання про введення українських військ в Кувейт чи в Ірак, кожен з нас голосував персонально і ті, хто не голосували за нашу присутність військову в цих державах не шкодував.

Сьогодні ми розглядаємо питання, яке фактично означає залучення України до продовження громадянського конфлікту в Афганістані. Давайте будемо реалістами, йдеться про те, що ми дозволяємо на території України іноземним державам провозити озброєння, усі види озброєння, окрім зброї масового знищення, але включаючи засоби захисту від зброї масового знищення, а також персонал, військової персонал. В угоді не вказано, яка частота перевезень, можливо, це буде через день, можливо, через місяць, яка кількість персоналу, персонал під час проходження територією України користується користується законами ФРН, так написано в цій угоді, а не України.

Я хочу сказати про те, що ризики від запровадження цієї домовленості для України значно більші як переваги. Переваги стосуються тільки ну загального про натівських намірів України. Це перше.

А друге. Що там обіцяє Федеративна Республіка Німеччина щось платити, але не Україні, а фірмі посереднику, а ризики набагато більші. Це стосується можливості аварій, тому що, згадаймо, казахський фосфор, який перекинувся, що це трапилось на території Західної України, ризики стосуються терористичних актів, ризики стосуються багатьох інших моментів. Тому я закликаю, народних депутатів, персонально визначитися в цьому питанні і, чесно кажучи, ніхто в МЗС нам і не пояснив, а за що такі преференції ФРН саме в цей період. Що вона є другом України сьогодні серед старої Європи? Ні це не так.


Рішення прийнято критичним числом голосів 226. Партія Регіонів пасивно дозволила пройти цьому рішенню, словесно опротестувавши його в звичному антинатівському і антиукраїнському дусі. Чим показала непридатність до найменшої користі в захисті України від протягування західних шкідливих інтересів. Багатопартійність себе невиправдала. За Україну у Верховній Раді в основному друться, як за можливість продати її зацікавленим державам і союзам, не заважаючи один одному це робити, якщо воно не суперечить інтересам закордонних покровителів.

Залишається слово за Президентом. Проте навряд він буде читати що там написано і заховано в деталях:

З тексту міжнародної угоди 7.08.2008, взятого з сторінки Проекту цього Закону

Стаття 8

(1) Персонал під час свого перебування на території України підлягає юрисдикції України, за винятком випадків, наведених у п.2 цієї статті.

(2) Персонал під час свого перебування на території України у зв'язку з цією Угодою не підлягає юрисдикції України у випадку якщо:

(а) карні дії чи правопорушення були вчинені проти Федеративної Республіки Німеччина, а також проти персоналу або відносно вантажів Федеративної Республіка Німеччина чи вантажів, що перевозяться Федеративною Республікою Німеччина;

(b) карні дії чи правопорушення вчинені безпосередньо при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з транзитним перевезенням.

Стаття 9

(1) Перевезення залізничним транспортом здійснюються відповідно до законодавства України, а також положень цієї Угоди. Планування, забезпечення та контроль за виконанням залізничних перевезень здійснюються Державною адміністрацією залізничного транспорту України спільно з Міністерством оборони України.

(2) Українська Договірна Сторона надає для перевезень військових вантажів і персоналу рухомий склад (поїзні та маневрові локомотиви і вагони) та відповідний обслуговуючий персонал, а також навантажувально-розвантажувальні пристрої і забезпечує дотримання графіків руху та безпеку при транспортуванні військових вантажів і персоналу територією України.

(3) Німецька Договірна Сторона визначає експедиторську фірму, яка буде здійснювати транспортно-експедиційне обслуговування військових вантажів та/або персоналу під час їх перевезення залізницями України і нести відповідальність за виконання умов і правил транспортування та своєчасно оплачувати надані транспортні послуги. Відносини між експедиторською фірмою та Державною адміністрацією залізничного транспорту України регулюються окремим договором (контрактом).


Не дочекатись Вето від Президента можна й через захоплення і віру в українські перспективи у НАТО останнього. Та чи вартує ризик переконаності в добропорядність країн-членів Альянсу? У них є свій інтерес, а показуючи відсутність свого, Україна зовсім до членства в цьому військовому союзі не наближається. Кому потрібна країна-партнер, де рішення про допущення іноземних військ проходять без ґрунтовної уваги.

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua