Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації
Україна   газова криза   транзит   послання Газпрому   суди   Росія   Європа   підготовленість

Стаття-коментар до: "Газова атака легкої бригади"

Гетьман | 17.01.2009 15:05

9
Рейтинг
9


Голосів "за"
10

Голосів "проти"
1

Безкрайні і щоденні повідомлення про газову кризу на Європейському континенті не припиняються вже декілька тижнів. Український інформаційний простір також збурений і перенасичений газовою темою. Де хоча б часткова об'єктивна оцінка? Вона потрібна тим, хто залежить від вирішення питання і можливих проблем на майбутнє.

Винний-не винний не дає відповіді, що насправді діється. Неправильне твердження ведуть ще в більші добрі. Якщо на європейський загал російська сторона працює щоб довести винуватість України в блокуванні транзиту, в своєї аудиторій-зневагу і безапеляційне засудження "воровки України", то в українському інформаційному просторі логічно працювати на поганість керівництва держави, що чинить опір "білоруським намірам" Кремля.

Необєктивна оцінка ходу подій і "вишукування провини побитого" свідомо чи не свідомо сприяє завданню інформаційного супроводу в Україні під час кремлівського наступу газового шантажу.

Газова атака легкої бригади

Кто с доблестью дружен, тем довод не нужен.

По первому знаку на пушки в атаку

Уходит неистовый полк.

Метёт от редута свинцовой метелью,

Редеет бригада под русской шрапнелью...

Теннисон, "Атака легкой бригады"

"Это великолепно, но это не война! Это сумасшествие!" – кричал французский генерал, увидев, как легкая бригада британской кавалерии мчится по долине, обстреливаемая с трех сторон русской артиллерией.

Дело было под Балаклавой в Крымскую войну 1853-1856. Неверная оценка ситуации, ошибочный приказ, и бригада бросилась в атаку на русские позиции.

Никто из атаки живым не вернулся.

Смерть челюсти сыто свела.


В тих хто обороняється особливого вибору нема, або битись, або відступи чи здатись на милість ворога. Україна в газовій атаці Росії обороняється, тому дане порівняння в принципі застосовне навпаки. Якщо по виборочності моменту, то що в легкої кавалерії Англії тоді, що в "легкої кавалерії України в атаці на газові позиції Росії"-це спроба на удачу, бо іншого не дано. І їх пам'ятають і нас пам'ятатимуть...

Результаты нынешней "газовой атаки" будут другие.

Звичайно історія є історія, і військовий бій поки що по жертвам не зрівнявся з економічними і політико-інформаційнами війнами.

Украинским героям – от президента и премьера до рядовых операторов НАК "Нефтегаз" – ничего особо страшного не грозит.

Нато їм і надані посади, захист, охорона, матеріальне забезпечення, щоб вони не турбувались за це і вирішували згідно цілей Державності. Рядові оператори та кіж працівники як і інші. Злочину не вчиняли, їх дії явно не ведуть до чиєїсь смерті за що можна було говорити про осуд. Тож їх дарма під відповідальність хоч найменшу з Президентською і Прем'єрською хочуть підвести. Навпаки, вони заслуговують на подяку за витримку і злагоджені дії без диверсій і втечі.

Для Украины – для народа и государства – последствия могут оказаться мрачными. Уже на нынешнем этапе страна оказалась перед жестокой дилеммой.

Либо беспрекословно качать российский энергоноситель по старой транзитной цене и самостоятельно (т.е., за собственный счет) изыскивать необходимый для прокачки "технический газ". И при этом – либо замерзать и гробить промышленность, либо покупать топливо для внутреннего употребления по неподъемной цене.

Альтернатива – в нарушение всех договоренностей, в том числе и подписанных с Евросоюзом, перекрыть транзит, став в жесткое противостояние не только с Кремлем и "Газпромом", но и со всей замерзающей и страшно раздраженной Европой.


Як не крути всі громадяни України відчують наслідки газової кризи. Хтось більше, хтось менше, комусь в кайф, комусь шанс. Час покаже як розділяться загальні наслідки для країни серед цих і більше категорій.

Пристати на умови росіян, що поставлено в автора, як першу альтернативу-значить здатись на їх милість і віддати з часом за борги, які обов'язково з'являться, не тільки газотранспортну систему, а й Україну.

Друга альтернатива, описана тут же, -це бій, справедливий і небезперспективний. Не може існувати договорів підписаних настільки всупереч інтересам України, що наносять її потужну шкоду. Неважливо з Євросоюзом чи Росією підписувались такі-розривати і боротись з наслідками розірвання цих кабальних умов.

А дальше будет второй акт. Начнутся судебные иски с требованиями запредельных компенсаций и штрафов.

Собственно, "Газпром" и венгры уже обратились в суды. В европейские – в какие же еще!

Остальные ждут – стараясь быть вежливыми и не раздражать украинское "лыцарство" – надеясь получить вожделенное голубое топливо. Но когда газ начнет поступать (а если не начнет – тем более), то в суды побегут все.

Просто потому что никакое правительство, по крайней мере, на Балканах, не удержится, если не отреагирует на нынешний кошмар.

Последствия всего этого для Украины (не для имиджа – уже Бог с ним! – а для финансов и экономики) стоит начать подсчитывать уже сейчас.


На даний час судові позови і загроза пред'явлення в них величезних штрафів є нічим іншим, як засобом тиску. Успіх їх негарантований, очевидної вини України немає. Існує вона лиш в демонстрованій позиції російської сторони. Яка об'явила Київ винуватим і під суд ще до перекриття ними ж транзиту газу.

Кошмаром для Європи стала Росія з її намірами приборкати Україну і встановити контроль над транзитом газу по прикладу Білорусії. Ніякі судові позови не виправлять і не будуть відповідною реакцією урядів на Балканах. Тому що сьогодні Україна-"поганий транзитер", завтра Польща чи ще якась країна... Хай збитки від ситої неуважності і вскормлення вічно голодного монополіста Кремля підраховують безпечні європейці. Ми за це платити не повинні і не будем.

Ты знал!

Так вопят, когда проигрывают, очень маленькие и не очень умные дети. И президент Украины Виктор Ющенко, заявивший, что нынешний "инцидент" был Россией "запланирован".


Я був таким і всі таким були в дитинстві, хто хоть в шось грав. Тож і махлювання, що виявляється в наслідку і підтверджує підозри зовсім не свідчить про глупоту. Спроба знайти правду і розрізнити що правильно а що ні, ось що значать: "Ти знав!" Для "жидівських хлопчиків" звісно справедливість і правда-це глупота, вигода, виграш-ось головне. В цьому плані Москва "не глупа". За декілька місяців відправляла регулярно послів в ЄС, писала листи про борг Києва і відключення його від газу з нового 2009 року, замітьте, не до України, а в ЄС. Несподівано 31 грудня 2008 заплатили, але це планів Москви не зірвало.

В буквальном смысле он, конечно же, неправ.

Совершенно невозможно предположить, что Кремль мог заранее просчитать обрушившиеся на Европу холода, заставившие Евросоюз энергично вмешаться в кризис – что и предопределило остроту ситуации для Украины.


В середині грудня, разом з коментарями про несплачений борг Україною за газ і "уведомлением западных потребитилей" російська пропаганда попереджала про морозну зиму в Європі. Розрахунок Кремля йшов не на морози, а на зиму як таку і зростання потреб газу повністю залежних країн Євросоюзу. Гострота ситуації для України не в цьому, а припинення подачі газу Росією і звинувачення в блокуванні транзиту України. Що відрізняється від попередніх років звинувачень у крадіжках і спирання на України несанкціонованого відбору деяких об'ємів призначених для європейських споживачів, які "санкціоновано відібрав Газпром" ще на вході до України.

Хотя "кавалерийские" реакции нашей стороны просчитать, к сожалению, было нетрудно – исходя изо всей предыстории газовых взаимоотношений.

И если Виктор Андреевич имеет в виду, что Кремль и Газпром ГОТОВИЛИСЬ к ВЕРОЯТНОЙ конфликтной ситуации – то это совершенно справедливо. Неясно только, почему так плохо подготовлена оказалась Украина.


В Україні безліч проблем на різних рівнях, невирішених і безпосередньо впливаючим на ситуацію. Непідготовленість України не є "непонятной, а швидше насміханням з хворого на грип, чого не бігає як слід. Що мав на увазі Ющенко до толку не зрозуміти. Проте очевидно, що Кремль готувався не до можливого "буде не буде"-це Європі так розповідали, а до вирішеного здійснення прямого примусу України здатись по білоруському сценарії.

А вот обвинять российских партнеров в "провоцировании" не получается никак. Даже если обзывать "шантажом" назойливые заявления "Газпрома", что он будет настаивать на исполнении подписанных и уже действующих соглашений – и по транзиту, и по своевременной плате за потребленный газ и т.д.

Так невозможно считать "спланированным" уничтожение британской бригады под Балаклавой.

И тогда, и сейчас российская позиция не только не "провоцировала", оно буквально вопияла: "Сюда не ходи!"

Но если уж нашлись – смельчаки, герои, или малоадекватные противники – тогда, конечно. Тогда – "Огонь!". Изо всех орудий. Война же.


Незалежна Україна-не російський тоді Крим, а українці не англійці, що вступили. Провокація-це визивання бажаної реакції противника і прогнозуючи її завідомо приймати підготовлені вже загоди по розгрому користуючись ситуацією послаблення рядів і відвернення уваги. Напад Росії на Україну не порівнюваний з провокаційними засобами а з масштабним наступом. Російська сторона підготувалась до відповіді летючою бригадою, як це скінчиться час покаже.

"Сюда не ходи!"- має бути більше для Газпрома, а Україна сказала "ні більшим кайданам і вперед!" Щоправда тихо, про себе... і відкидаючи бомбардування звинувачення рішуче, але не переходячи в бажану атаку, яка єдина може вирішити долю схватки на користь України-висвободитись на певний час від чергової московської атаки.

Чего точно не планировали в Кремле – так это то, что украинская сторона станет снабжать "Газпром" документами, единственный смысл которых – подкрепление его позиции и демонстрация нашей неадекватности.

Вроде пресловутого "предупреждения" о том, что в случае неподписания контракта на поставку газа Украине, российский газ (читай: транзитный, для Европы) будет считаться "ничейным" и может быть "конфискован".

Если кто-то воображает, что это – "алиби" на случай воровства, то это страшная ошибка. Фактически этот документ ПОДТВЕРЖДАЕТ ВОЗМОЖНОСТЬ ВОРОВСТВА со стороны Украины. И ничего более.

Пересылать его в "Газпром" нельзя было, если воровство не входило в планы "Нефтегаза". Если входило – нельзя было тем более.

А решения Киевского хозяйственного суда о запрете транзита по цене, зафиксированной в действующем уже несколько лет договоре? И с этим гордо отправились в Европу! Неужели никто так и не понял, что данный "вердикт" является даже не белым флагом капитуляции, а желтой вывеской приюта безумных!

Сколькими такими материалами украинская сторона снабдила "Газпром" – боюсь, подсчитают юристы.


Відправлення послання і рішення суду про неможливість транзиту російського газу без підписаного контракту на поставки в Україну і ціни на цей транзит засвідчили позицію України якою вона мала б бути без врахування тиску європейських держав. Не так сталося і тепер це виглядає наче на шкоду Україні, підтверджуючи наміри блокувати транзит російського газу. В глобальному сенсі чого ми маєм його транзитувати безплатно для Росії і собі в збиток ще й не купувати в Росії? Ринок? То не хай ринок врахує і 80% прокачуваного Газпромом в Європу всього свого об'єму газу. Відстояти цю позицію Україна покищо не зуміла, не знаючи як справитись з тиском Євросоюзу. Називати безумцями людей що збирались це робити-це захищати Газпром і Росію хохляцьким чином, мовляв хазяїна дратувати не потрібно було-відшльопав би, зате легеню не пошкодив би.

Интриги тут нет. Начавшись, процесс покатился дальше своим ходом. Все действовали естественным для себя образом.

Единственная загадка – это премьер-министр Украины Юлии Тимошенко. И ее героизм.

...ни соседей, ни Бога не труся...

Похоже, Юлия Владимировна раньше других сообразила, что ПЛАН (если он был) дал сбой.

И начала действовать. Героически.

В разгар кризиса – уже после взаимных обвинений в "закручивании вентилей" и после того, как россияне навязали нам наблюдателей, г-жа премьер с чисто девичьей непосредственностью завила, что Украина "последовательно придерживается" меморандума, подписанного в октябре.

И что ей хотелось бы, чтобы именно этот меморандум оставался основой переговоров по цене на газ для Украины.

Возможно, "девичья непосредственность" была изощренно-коварным отвлекающим маневром.

Начнут в Кремле глумиться над её наивностью – глядишь, и просмотрят, что тогда же человек Тимошенко – вице-премьер Немыря – старался "врифмовать" в тройственное соглашение между Украиной, Россией и Евросоюзом украинскую декларацию.

Декларация – "броня". Настоящая индульгенция для Украины, для "Нефтегаза" и правительства, а также лично для госпожи Тимошенко – по всем ключевым пунктам газпромовских наветов – относительно воровства газа, препятствия транзиту и т.д.

Но не получилось.

И не могло получиться. Решившись официально перекрыть газ, Кремль перешел Рубикон.

Его имиджевые потери – огромны. Но и терять больше нечего.

Поэтому нетерпеливые возгласы европейцев и подзуживания наших чиновников (вроде "да у них просто нету газа!") не произвели ни малейшего впечатления и "Правила процедуры мониторинга" Кремль заставил переподписать.


Як це прийнято в українській політиці інтрига навколо раптового дружнього нейтралітету Тимошенко і Ющенко та мовчання першої більше, ніж останнього, на початках газової кризи, виявиться потім. На екранах не світяться експерти, які б могли прояснити що діється, а якісь пустсослови і артисти. Президент і Уряд діяли практично спільно в протистоянні з Росією, першого ніхто не критикував і не видавав звинувачень в покриванні чогось. Всі ж схилялись що тут за підказки Кремля почнеться страшна міжусобиця подібна до 2-го вересневої 2008 року. Можливо все ще впереді. Мабуть і Тимошенко і Ющенко зрозуміли, що Москва наносить удар і по їх політичній кар'єрі, будучи однозначно неправою по відношенню до України.

Докладення пункту до протоколу про спільні комісії перевірки показів газового транзиту через Україну, за участю Євросоюзу і Росії, не може вважатись чимось лиш на користь Тимошенко. Росія відмовила бо таким чином признавала б факт наклепу на Україну. Тай цілі Кремль не досягнув на той час. Загвинтити і не дати українській стороні внести перешкоди в план залучення Європи, де по документах ніде невинуватість України немала проскакувати, стала мотивом не бажання російської сторони "тут і вже" вирішувати питання з транзитом до замерзаючої Європи.

Представмо Україну, яка вперлась би в цей додаток до протоколу? Який відношення по суті до нього не мав і був зауваженням, яке в вказувало з яких позиції виходить Київ при підписанні відповідного документу. Україна відступила, як і не відстояла контракти на транзит російського газу без підписання яких прокачувати не мала б. На відміну від Медвєдевських заяв про неприйнятність зауваження, не підписані контракти по транзиту прямо стосуються суті ситуації з транзитуванням і є зобов'язуючими обидві сторони. Зауваження ж ні до чого не зобов'язувало ні Росію ні Євросоюз, лиш політичний і інформаційний маневр звужувало.

Но загадочность действий Тимошенко не в героизме, с которым она пытается предотвратить катастрофическое развитие событий. Загадка – в её подписи под новогодним совместным заявлением с Ющенко.

Это был настоящий подвиг. Лишь несколькими днями ранее премьер заявляла, что в утверждениях президента нет ни единого слова правды, а тут вдруг подписывает некие утверждения вместе с ним.

Пока что все предлагавшиеся в СМИ объяснения этого феномена были маловразумительны, примитивны и неубедительны.

Но, что характерно: ни у Тимошенко, ни у Ющенко стараются не упоминать этот недавний акт их единения.

Похоже, что обе стороны рассматривали "акт" как рядовую "разводку" партнера. "Разводку", которая не удалась – скорей всего потому, что ее цели были сметены бурным развитием событий.

...был солдат – бумажный.


Заплачені гроші Газпрому за спожитий газ також загадка, тільки в чому тут розвод партнера? Спільне привітання очевидно йде в рамках цієї спільної реакції на наступ Москви, що крушить все на своєму шляху. Вигідна Тимошенко стає в раз невигідною. Мітять Януковича на "царського холопа" до якого прикріплять російську залогу в додаток до Чорноморського Флоту Російської Федерації.

Нынешний кризис стал результатом целого ряда грубейших ошибок, недооценки рисков, непонимания реакций и реальных возможностей партнеров.

Очевидно, что у наших властей вообще отсутствовал анализ варианта, в котором "Газпром" на самом деле полностью перекрывает вентиль.

Это считалось невозможным – ни технически, ни политически, ни экономически, ни психологически.

Называя вещи своими именами – полностью провальной оказалась работа наших аналитиков, спецслужб и политического руководства.

Что неудивительно. Спецслужбы, по всей видимости, не занимаются уже ничем, кроме поиска и/или сочинения компромата друг на друга и на своих политических патронов.

Аналитики переквалифицировались "в говорящих голов" и "прыткопишущие перья", озвучивающие и/или продуцирующие все тот же компромат...


Непідготовленою до перекриття транзиту газу в Європу стала не тільки Україна, а й значна частина країн Євросоюзу. Наскільки і хто постраждав потрібно буде ще поглянути, зо огляду на дружбу Росії з Німеччиною і Францією. Польський шлях до цих країн також не постраждав. Справедливо, що Україна мала першою про ці наміри знати, і до газових проблем морально була готова вся країна. Вимагати від українських органів, які перебувають на відомому рівні дезорганізації, відсутності політичного і іншого забезпечення адекватної відповіді злагодженій російській атаці нереально.

Тут, пожалуй, стоит вспомнить, что Крымскую войну Россия позорно проиграла.

И даже истребив британскую легкую бригаду, русские войска не смогли отбить у союзников Балаклаву. А после многомесячной осады пришлось сдать и Севастополь.

Так безответственно и цинично царский режим ставил на карту будущую главную базу украинских ВМС и Крым – неотъемлемую часть независимой Украины.

Валерий Зайцев, "Новые Грани", специально для "УП"


Україна не має в свому розпорядженні ще сил крім "української летючої бригади", які б допомогли закріпитись в "газовій Балаклаві і розвинути наступ на Севастополь". І це тоді, коли Кремль поставив на карту 80% виручки за газ у зовнішньополітичній грі по економічному захоплені України. Налякались, що українська газотранспортна система опиниться в руках США і Євросоюзу, котру українські політики здадуть за відповідне кришування і утримання їх при владі. Послаблення візового режиму, кредити, інвестиції з Заходу так само можуть утримувати популярність прозахідних політиків як і дешевий газ, ринок збуту товарів, інвестиції з Росії-проросійських. Розплачуватись за небезкорисну доброту сусідів українці будуть втраченими можливостями і постійно відстаючим рівнем життя. Чого допустити не можна.










© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua