Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Навіть плінтус вищий

Антон Дмитрієв | 24.12.2008 16:47

0
Рейтинг
0


Голосів "за"
2

Голосів "проти"
2

Залишає історичну арену 2008 рік, який молоді запам'ятається стовідсотково не з гарної сторони. У світлі того, що наступний рік оголошено незрозуміло чому Роком молоді, варто озирнутися назад і подивитися на здобутки і втрати-2008.

Навіть плінтус вищий
Навіть плінтус вищий

підсумки 2008 року для молоді

Говорячи про підсумки 2008 року, що минає, для молоді, треба виокремити одразу декілька напрямів: учні, студентство, працююча молодь, молоді підприємці, інваліди, наукова молодь і громадсько-політичні активісти. Почнемо з учнівської молоді.

Для випускників шкіл цього року, напевно, запам'ятається аукціон небаченої щедрості Міністерства освіти і науки, а саме – роздача бюджетних місць усім підряд, аби бал у сертифікаті був підходящий. Та й саме сертифікування, за яке міністр освіти Іван Вакарчук навіть названий "революціонером року", принесло із собою дуже багато неоднозначностей. Через проведення тестування навіть Юлія Тимошенко устигла зіпсувати настрій панові міністру своєю критикою на адресу ЗНО. Але МОНУ вкотре довело, що повзучу контрреволюцію зупинити неможливо, тому без публічних сварок із прем'єркою, по-тихенькому, учнів таки протестували. Міністерство рапортувало про успіхи, учні з острахом чекали результатів, а університети намагалися у цій всій каші протиснути і своїх випускників підготовчих курсів. І от, нарешті, тести позаду. Вже позаду повністю закинуте нормальне навчання взамін натаскування на "Богом данні" тести, хвилювання і стреси через новаторство очільників освіти. Двері університетів наче вже відкриті і чекають абітурієнтів, аж раптом з'являється проблема – куди ж дівати пільговиків, медалістів, "олімпіадників", коли на всіх місць не вистачить – сильно геніальними виявилося багато учнів за результатами тестувань. Такого безладу система "вишка" вже давно не бачила, коли один учень міг подати документи хоч у двадцять вузів, спокійно чекаючи результатів, і так само робили багато хто. Реальні, а не статистичні, конкурси були у деяких місцях захмарними. Але й цей хаос вступу минув і саме в університетах настало прозріння: виявляється, не такі вже й медальні ті медалісти, і не такі розумні ті, хто поотримував більше 180 балів на кожному тестуванні. І тепер вже на плечі "вишки" тяжким вантажем лягло завдання виховати професіонала з дитини без знань, але з відмінними тестовими результатами. Цікаво, що викладачі і професори, які для практики вирішили спробувати скласти тести, понабирали щонайбільше 170 балів, а багато випускників шкіл – більше 180. Таким учням, напевно, треба не до вузів, а одразу до НАНУ – все-таки еліта!

Працююча, наукова молодь, інваліди з числа молодих людей і молоді підприємці. Тут ситуація набагато краща, бо аналізувати особливо нема чого, бо жодним чином за рік держава не спромоглася звернути свою величну увагу на ці категорії молоді. Що було зроблено конкретного? Була прийнята хоч одна нормальна Державна комплексна цільова програма, яка давала б, принаймні, канву для вибудовування відносин вищезгаданих категорій молоді із державою? Чи було зменшено податковий тиск на молодих підприємців з тим, щоб не "зарубувати на корню" їх бізнес-ініціативи або створено "єдине вікно"? Ні. Жодного поруху у цьому напрямі зроблено не було. Працюючій молоді не надано жодних державних гарантій при звільненні чи хоч малесеньких доплат. Підтримка молодих вчених обмежилася видачею премій для своїх, після чого про наукову молодь знову забули. Про інвалідів з числа молодих людей взагалі нема чого говорити, бо навіть статусу у них немає відповідного: є діти -інваліди і вже "дорослі" інваліди, вік яких охоплює 18-90 років, без жодної вказівки на молодь. Тому, із відсутністю умов для інвалідів загалом ми маємо і відсутність таких умов для молодих людей.

Громадсько-політична діяльність молоді, здавалося б, ще на початку року отримала підтримку нового-старого міністра Юрія Павленка. Однак, із 170 програм і проектів молодіжних організацій, які були підтримані Мінісім'ямолодьспорт, насправді реально виконані були приблизно 30-35, якщо не менше. Звісно, звіти про використані бюджетні кошти досить кольорові і красномовні, якщо їх почитати, то, виходить, що ми з вами маємо жити взагалі у дуже розвиненому молодіжному середовищі, де щодня щось відбувається. Гарна робота для КРУ очікується, якщо нормальній людині попадуться до рук ті звіти за бюджетні кошти. На пальцях можна перерахувати організації, які дійсно реалізовували свої проекти, решта – обмежилася паперовою писаниною за декільканадцять тисяч гривень. Гарна робота, нічого не скажеш!

Щодо власне молодіжних організацій. У при партійних чи "співчуваючих" і дисципліна є, і спілкування з молоддю відбувається не лише на організованих форумах і зустрічах, а повсякдень. Цього не можна сказати про різного роду спілки, федерації, асоціації, ради тощо, які згадують про пересічну молоду людину або при виборах керівництва, або у міністерствах чи урочистих заходах. Молодіжні лідери, по більшості своїй, беруть приклад із народних депутатів, чим перетворюють і свої організації на Верховну Раду.

І на завершення про студентську молодь, як взірець перетворень, на жаль. Анонсоване у січні підвищення стипендій вилилося у подекуди штучне затягування виплат, махінації із величезними коштами та банальне обкрадання студентства. Останні стипендіальні борги, до речі, були виплачені лише наприкінці травня місяця.

Болонський процес, у який Україну було втягнено ще за часів міністерства Ніколаєнка, так і не може з нього ніяк вийти чи увійти повністю, через що у більшості вузів повний безлад із кредитно-модульною системою, яку ніхто не хоче регулювати, а Міносвіти сором'язливо відмовчується. Та й як тут не відмовчуватися, коли згідно нормального існування кредитно-модульної системи сесії бути не повинно, а саме ж міністерство організує"гарячу лінію" з проблемних питань цієї самої сесії, якої бути не повинно! До речі, в Україні досі немає жодного нормативно-правового акта, який би повністю регулював кредитно-модульну систему і спірні питання. Для чого тоді взагалі експерименти з "болонізації" на студентах?

Студенти дочекалися дійсно великої події, а саме – скасування незаконної постанови Кабінету Міністрів про відсутність студентських пільг на проїзд улітку. Однак, ніхто не напоумив місцеву владу зробити так само і не забирати проїзних квитків на громадських транспорт (де вони є) у студентів на літні місяці.

У законодавчому урегулюванні студентського самоврядування пішов вже шостий рік, коли студентське самоврядування так і не може перерости статус "придатка адміністрації" через статтю 38 Закону України "Про вищу освіту". Через це і саме студентське самоврядування, у деякій мірі, є радше голосом адміністрації у студентському середовищі, аніж навпаки.

Хабарництво і корупція у вузах довели свою непереможність, тому говорити про боротьбу із цими явищами у системі кругової освітньої поруки просто смішно. Лише найганебніші вчинки і найбільші хабарі отримують реакцію в Міністерстві і те лише у вигляді дисциплінарних стягнень. Мені особисто щось не пам'ятається жодного ректора-корупціонера чи викладача, якого притягнули до кримінальної відповідальності. А те, що в одному київському вузі з дивною абревіатурою УДУФМТ за боротьбу з корупцією і злочинністю студентів просто відраховують без будь-якої належної реакції з боку міністерств та відомств і широкому громадському розголосі, – явне підтвердження того, що Закон України "Про боротьбу із корупцією" та поняття "права студента" існують лише для очистки сумління міністерських чиновників, аніж для реальних справ.

Досі не затверджено жодних нормативних документів з питань функціонування студентських гуртожитків, а самі гуртожитки через це часто-густо стають жертвами жадоби керівництва університетів або вищих органів.

Окреслені проблеми є абсолютно невирішеними і немає перспектив для їхнього вирішення у найближчому майбутньому. І це на тлі того, що наступний рік з доброго дива оголошений Роком молоді. Це просто абсурд, коли в державі, яка зайнята більше перетягуванням повноважень і діленням бюджетного "пирога", замість розробки та затвердження цільових програм, проектів, стимулювання розвитку, призначається декларативний Рік молоді, який, з огляду на президентські вибори і кризу, стане злим жартом для молоді, чиє становище має всі шанси погіршитися.










© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua