Народні блоги
http://narodna.pravda.com.ua/ukr/politics/48c107fb5ce37/

Приземлення "кульгаючої качки" в Україні

Віктор Вірний | 5.09.2008 13:20

Віце-президент США Дік Чейні – "кульгаюча качка" – в Україні. Перед Києвом він ушанував візитом Баку й Тбілісі...

У журналістських колах на Заході, політика, напередодні його звільнення, прийнято називати "кульгаючою качкою". Сьогодні представник цього виду відвідав Україну.

Віце-президент США Дік Чейні – "кульгаюча качка" – в Україні. Перед Києвом він ушанував візитом Баку й Тбілісі. "Смотрящій" від Протекторату, один зі "співавторів" всіх останніх подій на пострадянському просторі, Чейні вже не вперше робить вояжі по країнах пострадянського простору. (Тому, хто забув – нагадаємо, хто не знає – підкажемо, що протекторат – одна з форм колоніальної залежності, за якої протегуєма держава зберігає лише деяку самостійність у внутрішніх справах, а її зовнішні зносини, оборону й т.і. здійснює на свій розсуд держава-метрополія.)

Злі язики стверджують, що вплив Чейні, який звичайно перебуває в тіні президента, значно більший, ніж у самого Буша. Віце-прем'єр приймає активну участь у формуванні не стільки внутрішньої, скільки зовнішньої політики США. Протягом свого віце-президентства Чейні постійно зазнавав критики. Великий обсяг претензій присвячений зв'язкам Чейні з корпоративним енергосектором (насамперед, з нафтовою сервісною корпорацією Halliburton), інтереси якого він нібито обстоює на державній посаді. Як відомо, саме Чейні наполягав, аби Ізраїль першим завдав удару по іранських ядерних об'єктах у Натанзі. А неминучі відповідні дії Тегерану послужили б виправданням Вашингтону для початку бомбардувань іранських об'єктів. От тільки виступати в ролі провокатора війни з Іраном Ізраїль, зважаючи на все, побоюється. Нехай краще конфлікт ініціюють самі Сполучені Штати, вважає ізраїльське керівництво – а то араби у гніві таке вчинять синам Ізраїлевим...

У тих розуму вистачає. Інша річ – амбіційний, психічно неврівноважений ставленик у Тбілісі, котрий завинив США ще своєю нахабною непередбачуваністю. Однак завдяки їй же постав проти бажання США усунути його руками нині покійного Патаркацишвілі і залишив за собою президентську посаду.

Немає жодних сумнівів, що нині головна мета посланця Білого дому – інспекція протекторій на Кавказі і на українській землі, збирання антиросійських сил в один міцний кулак. Однак в Азербайджані він, здається, отримав фігу. Хоча, безумовно, коли у пресу просякає інформація, що Туреччина, припускаючи провал грузинської воєнної операції проти Південної Осетії, попередила президента Азербайджану Ільхама Алієва, щоб той утримався від атак на Нагорний Карабах, оскільки така операція була в планах азербайджанського керівництва, поїздка до Баку перших посадових осіб США, доречна.

Щодо Тбілісі, то сумнівно, що "старому вовку" вдалося припинити істерику Саакашвілі. Грузинський президент, і тут не доводиться сумніватися, у свою чергу, утовкмачував Чейні, "що це насправді стосується не Грузії, а в певному змісті це агресія проти Америки".

Однак, з огляду на "кульгавість" усього політичного бомонду Буша-молодшого не слід недооцінювати "яструбиний характер" нашого візаві. Вважати, як стверджують деякі політичні експерти, що нинішній вояж завсідника Білого дому – це спроба гарантувати собі подальше працевлаштування, не витримує критики. На наш погляд, знакова подія, що хворий на серце (в анамнезі інфаркти) одвічний американський "сірий кардинал" кинувся виправляти ситуацію на підлеглих територіях. Сильно стурбований останніми подіями в Грузії, Вашингтон спробував звірити позиції своїх партнерів у регіоні.

В Баку, поряд з питаннями енергетики й поставок енергоресурсів Азербайджану на світові ринки, Чейні обговорював ситуацію довкола Грузії, врегулювання проблеми Нагорного Карабаху тощо. Однак довіру Баку до США посильному Вашингтона збільшити не вдалося. Азербайджан висловився за збалансовану зовнішню політику.

Цілком реально припустити, що у Тбілісі Чейні визначав, чи може Саакашвілі повторити свою воєнну спробу в Південній Осетії, включивши сюди й Абхазію. Адже зрозуміло, тільки гуманітарною допомогою Грузії підтримка США не обмежиться. А підняти бойовий дух у грузинської влади він міг тільки обіцянками повної підтримки Грузії від Білого дому щодо ПДЧ та псевдогарантіями, що таке нібито станеться у грудні на саміті НАТО. Такі ж гарантії привіз він і розгубленому Ющенку, який з огляду останніх подій у Верховній Раді України з острахом вдивляється у своє майбутнє.

Зустріч з невгамовною Юлією Тимошенко – це ніщо інше, як спроба, перш за все, нагадати тій про вашингтонське рандеву із Мадлен Олбрайт, а також на власні очі оцінити контрольованість з боку Білого дому найвирогіднішого майбутнього президента України. З боку Діка Чейні це скоріш данина обов'язку, адже й до зустрічі тому було зрозуміло, що нічого, окрім розчарування, до Вашингтона він не везтиме.

Націлення Діка Чейні – визначити подальший розвиток політичної ситуації в Україні, зокрема, через дестабілізацію ситуації (наприклад, в результаті арешту Юлії Тимошенко) і введення прямого президентського... Для Ющенка це єдина можливість припинити розкладання своє (адже він – "політичний труп") і залишків НУ-НС, власне "НУ". Досвіду виходу за межі правового русла Віктору Андрійовичу не займати. "Бойовому штабу" на Банковій канцелярщиною займатися аж ніяк не хочеться. Губернатори зубами вчепились у свої крісла. Генерали, кількість яких останніми днями зростала як на дріжджах, сповнені вдячності. Наливайченко, як і Гелетей, на спочинок йти не мають бажання.

Однак, не слід забувати, що одне з правил "старого лиса" Білого дому – судити про супротивника не по його намірах, а по його можливостях. А щодо наявності старечого маразму у американського віце-прем'єра – жодних натяків...

Віктор Вірний, політолог,

"Фундація Аналітичної Думки"


© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua