Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Смерть міського транспорту: Qui prodest?

Антон Дмитрієв | 7.08.2008 11:03

3
Рейтинг
3


Голосів "за"
5

Голосів "проти"
2

Міський пасажирськи транспорт був основним шляхом пересування наших співгромадян. Однак останні роки він сильно здав позиції. Невже населення України настільки збагатшало, що може дозволити собі жити без громадського транспорту?...

Смерть міського транспорту: Qui prodest?
Україну можна привітати із довгоочікуваною дефляцією, яка, нарешті, стала реальною. Росте, за даними Уряду, ВВП. Проте у деяких містах рівень життя невтомно падає. Особливо цікавою у цьому контексті є ситуація із міським пасажирським транспортом.

В Україні існує стійка тенденція до зростання цін на проїзд в пасажирському транспорті. Причому, якщо у містах, де є метрополітен, ця проблема є менш нагальною. Проте все одно, ціни на проїзд вже давно перетнули межу платоспроможності пересічного громадянина, змушуючи його економити на інших засобах для існування. Що ж говорити тоді про соціально незахищені верстви населення, а особливо про студентів та різні категорії пільговиків. І якщо пільговикам хоч якось держава компенсує витрати на проїзд, то студентам треба, вочевидь, покладатися лише на стипендію та приробіток, якщо такий є.

Наведемо приклади. У Запоріжжі, де наявні власні ТЕЦ, ГЕС, численні підстанції та Запорізька АЕС не так далеко, наземний електротранспорт коштує гривню. У Тернополі – 85 коп. З 1 вересня у Львові проїзд у тролейбусі коштуватиме також 1 гривню. У Харкові, Хмельницькому, Миколаєві – 75 копійок. Ціни на пасажирські автобуси, там де вони є, теж не з приємних. Особливо цікавою є картина у промислових реґіонах, де пасажирський транспорт не просто вмирає, а його хтось дуже наполегливо намагається "вбити". До прикладу. У тому ж таки Запоріжжі, при багатомільйонних відрахуваннях до Держбюджету і величезному промисловому комплексу, майже повністю відсутні міські автобуси, міський електротранспорт (через свою зношеність та довготривалі перерви у курсуванні) користується попитом лише у пенсіонерів та численних пільговиків. Маршрутки у місті коштують від 1,5 до 2,5 гривень. Таким чином, проїхати з пересадками по місту – і до 10 гривень за один день гаманець не дораховується. Значить, Запоріжжя можна назвати краєм мільйонерів, якщо його мешканці можуть спокійно викидати за день десятки тисяч гривень у кишені маршрутних перевізників. Така ж ситуація у багатьох інших містах. Складається враження, що у міських радах цих міст хтось дуже сильно лобіює інтереси приватних перевізників, натомість примушуючи пасажирський транспорт зазнавати збитків і втрачати пасажирів. Підвищувати плату за проїзд у трамваях і тролейбусах, які, подекуди, пам'ятають найкращі часи Брежнєва, і які курсують із перервами до 40 хвилин – значить свідомо приректи цей транспорт на "смерть", у той же час штовхаючи людей у маршрутки, які теж із радістю підвищують ціни і отримують 300% прибутку. І при цьому всьому відповідальні органи мовчать, ніби води в рот набрали. Реґіональні відділення Антимонопольного комітету ніби не помічають змови влади із приватними перевізниками.

Студентський аспект. Проста арифметика: проїхатися тричі у тролейбусі (оптимістичний варіант) – 3 гривні, тричі у маршрутці (реалістичний варіант) – 6 гривень. Помножити ці суми на кількість днів – і ми отримаємо суму від 90 до 180 гривень на місяць, яка витрачається тільки на проїзд. Простіше у тих містах, де є метрополітен, однак і тут не все бездоганно.

Дуже складно повірити, що численна реклама на транспорті та низькі зарплати працівників міського транспорту не приносять жодних коштів. А стосовно збитковості метрополітену при величезному пасажиропотоці та забитості рекламою – казки для неграмотних чукотських селян.

Отже, ситуація на сьогоднішній день така. Пасажирський транспорт у містах якщо ще не вмер, то доживає останні роки (не говорячи про Київ). Проблема – не у його збитковості, а у відсутності бажання у міських властей зробити цей транспорт прибутковим, віддаючи перевагу певним грошовим винагородам від приватних перевізників. Якщо ціни на проїзд і далі будуть підвищуватися, а зарплати і стипендії будуть лишатися на тому ж рівні – то скоро наші громадяни будуть платити за проїзд більше, ніж витрачати на харчування.

Се ля ві...

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua