
Натомість ми навіть не знаємо і ніколи не згадуємо про людину, яка хоча б місцем свого народження і внеском у розвиток світової економічної науки заслуговує в стократ більше шансів називатись Великим Українцем – Людвіга фон Мізеса.
Засновник новоавстрійської школи в економічній науці, яка дала поштовх формуванню концепції монетаризму, Людвіг фон Мізес народився у 29.09.1881р Львові. У 1902р вийшла перша його відома праця, присвячена економічній історії Галичини: "Die Entwicklung des gutsherrlich-bäuerlichen Verhältnisses in Galizien (1772-1848) " (Розвиток відносин між селянами і поміщиками в Галичині (1772-1848). У 1906 році закінчив Віденський університет, отримав ступінь доктора права канонічного і римського права і розпочав викладацьку діяльність. За життя був професором Віденського (1913-1938) і Нью-Йоркського (1945-1969) університетів. Під час Першої світової у званні капітана австрійської кавалерії воював на східному фронті (Карпати, Поділля, Крим), під кінець війни служив в економічному відділенні міністерства оборони. У 1920-34 організував приватний семінар при Торговій палаті Австрії, який став основою новоавстрійської економічної школи. Після 1938р жив у Швейцарії, згодом емігрував в США. Помер в Нью-Йорку 10.10.1973.
Основні праці: Theorie des Geldes und der Umlaufsmittel (Теорія грошей і оборотних засобів), 1912; Die Gemeinwirtshaft: Untersitchungen über den Sozialismus (Соціалізм: економічний і соціологічний аналіз), 1922; Liberalismus (Лібералізм), 1927; Planned Chaos (Запланований хаос), 1947; Anti-Capitalistic Mentality (Антикапіталістична ментальність), 1956.
Людвіга фон Мізеса поправу називають одним із батьків лібералізму, засновником неолібералізму. Він був переконаним критиком соціалізму і бюрократії, захищав економічну свободу, як основну і необхідну передумову розвитку.
Як на мене, 23 місце Леніна і відсутність згадки про фон Мізеса є одними із симптомів сьогоднішнього стану нашого суспільства. Воно затьмарено туманом популізму та байок про соціальну справедливість і так до кінця не усвідомлює важливості свободи, прагнучи сильної руки над собою. Що і відображається в результатах різноманітних виборів.