Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації
Великі українці націоналізм українофоби

Проект "Великі українці" не виправдав планів українофобів


23
Рейтинг
23


Голосів "за"
31

Голосів "проти"
8

Про те, як українофоби перехитрили самих себе і про торжество українського націоналізму.

Скажу відверто, реалізований телеканалом "Інтер" проект "Великі українці" спочатку викликав у мене негативну реакцію. По-перше, мене як нормального українця шокувала двомовність програми та російськомовність ведучого єврея і канадського громадянина Савіка Шустера. Особливе обурення викликало і запрошення на передачу відвертого українофоба Табачника,космополітів різного штибу, а надто комуніста Симоненка, завдяки зусиллям якого до сотні "великих українців" потрапили руйнівники нашої державності, кати та їхні найманці – Ленін, Брежнєв, Щербицький. Як пояснювали деякі учасники програми, це не просто відображення реалій нашого теперішнього суспільства, а ганьба перед усім світом. Не можна було давати навіть найменшого шансу на відродження в Україні більшовицького фашизму і заради майбутнього української нації встановити табу на усіх без винятку антиукраїнців, більшовиків, українофобів різного ґатунку та навіть сучасних політиків, які своєю діяльністю поки що не заслужили поваги серед наших людей.

Скажіть, будь ласка, як може входити до когорти навіть просто українців російський письменник-українофоб Булгаков? Його неординарність і популярність (ніколи не вважав його геніальним письменником) та проживанні в Києві враз перекреслюється його різким несприйняттям Української Народної Республіки, ненавистю до С.Петлюри, зневагою до української мови.

Певне не сприйняття у мене викликала й поява у стані "великих українців" великої когорти сучасних політиків, спортсменів і артистів. Я розумію, молодіжна аудиторія, сучасний світ, телебачення, інтернет... Але при всій повазі до Славка Вакарчука, Руслани, Андрія Шевченка і навіть Президента України Віктора Ющенка, вони не можуть бути порівняні і знаходитись в одній когорті з Соломією Крушельницькою, Симоном Петлюрою, Марією Заньковецькою чи Михайлом Грушевським. Не того масштабу фігури.

Але, враховуючи, що це все-таки телешоу, базоване на інтернет- та sms-голосуванні, я з цим змирився і вважаю вибір української аудиторії не найгіршим.

В цілому позитивне враження залишили й фільми про десять найвидатніших українців. Розраховувати на їх глибинність було б, очевидно, наївно, бо сам характер шоу цього не передбачав, Але фільми були зроблені оригінально, стисло, а головне – популярно, що мало б сподобатися молодіжній аудиторії. Шкода лишень, що представляли великих українців в основному не українці. Та чи могло бути інакше на телеканалі, власниками якого є також не українці.

Моя оцінка вибраній найкращій десятці теж спочатку була далекою від захоплення. Бо, як ви розумієте, масштабність великого тренера Валерія Лобановського і великого хірурга, конструктора і гуманіста Миколи Амосова не може дорівнятися до рівня світової слави Івана Мазепи, Івана Богуна, Петра Сагайдачного, Івана Огієнка, Миколи Кондратюка та ще багатьох інших славних синів України, яких мала б за честь бачити у своїх лавах будь-яка велика нація.

Щоправда, на щастя, ні Лобановський (від якого я в захопленні як футбольний вболівальник і розчарований як український патріот), який в силу радянського виховання спочатку навіть не прийняв незалежність України, ні Амосов, який хоч і був росіянином, завжди викликав у мене велику симпатію, як надзвичайно розумна людина, не були ні українофобами, ні партійними функціонерами, і їх популярність у сучасному сприйнятті особливих заперечень не викликає (такий вже цей сучасний українець!).

Усі інші вісім постатей, безперечно, були великими українцями, і їх геніальність та заслуги перед Україною та світова слава заперечень не викликають. У порядку симпатій телеаудиторії когорта великих українців виглядає так:

1.Ярослав Мудрий. 2.Микола Амосов. 3.Степан Бандера. 4.Тарас Шевченко. 5.Богдан Хмельницький. 6.Валерій Лобановський. 7.Вячеслав Чорновіл. 8.Григорій Сковорода. 9.Леся Українка. 10 Іван Франко.

Погодьтеся, для більшості українців четверте місце символа української нації Тараса Шевченка стало повним шоком. Величезне здивування в багатьох викликало також перше місце (40 %) великого князя Ярослава Мудрого і друге місце хірурга Миколи Амосова (20 %). Справжнім ударом для комуністів і україножерів стало також третє місце Степана Бандери (16.%).

У мене є власні міркування з цього приводу. Друге місце хірурга Амосова пояснюється двома причинами: значна частина росіян проголосувала за свого (що цілком природно) і досить значна частина українців віддала перевагу безкорисливісті лікаря і громадянина у противагу бездушним сучасним українським медикам, політикам, чиновникам.

Четверте місце Т.Шевченка, безумовно, було б першим (інакше і бути не могло і не може!), якби до десятки "великих" не потрапив би Степан Бандера. Ось тоді зусилля багатьох українських патріотів були спрямовані на цю постать, щоб довести всім противникам УПА, що, власне, більшість українців голосують за символ націоналізму. Як на мене, вчинено було абсолютно неправильно, бо Шевченко значно масштабніша і потужніша постать, аніж Бандера і Кобзар був, є і буде символом українства та об'єднуючою і ключовою фігурою всієї української нації.

І бути б Шевченку чи Бандері першими (адже вони весь час лідирували), якби цього не злякалися українофоби, гнилі українські інтелігенти та, очевидно, засновники каналу "Інтер", які зробили все можливе, щоб вивести на перше місце компромісну фігуру. Вибрали Ярослава Мудрого. Як стверджує журналіст Кіпіані за останню ніч вкинули 500 тисяч есемесок за великого князя. Хто вкинув? Мабуть, про це знає тільки Табачник.

І здавалось би українофоби та космополітичний канал "Інтер" добилися таки свого і не допустили Тараса Шевченка на перше місце. Але це лише на перший погляд.

Ви бачили, яке кисле обличчя було в Табачника під час останньої передачі. Бо він раптом втямив, що визнання великого князя Русі Ярослава Мудрого великим українцем завдало нищівного удару по тих, хто вважає його " вєлікім русскім князем Ярославом Красноє солнишко" і хто до цього часу носиться зі штучно вигаданою теорією про колиску трьох братніх народів.

Та найголовніше, що обрання громадянами України десятьох "великих українців", більшість з яких була яскравими націоналістами, довів усьому українському суспільству і кожному українцеві зокрема, що лише націоналістична ідея є єдино можливою загальноукраїнською ідеєю, а майбутнє не за космополітизмом, а за українською Україною.

Сергій Степанишин.

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua