Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Вступ України до НАТО – єдина можливість остаточного розлучення з Росією


18
Рейтинг
18


Голосів "за"
24

Голосів "проти"
6

Вступ України до НАТО покладе край російській експансії і пора вже нарешті усім разом говорити про це вголос, а не замовчувати.

Вступ України до НАТО – єдина можливість остаточного розлучення з Росією.

Останнім часом про НАТО пишуть багато. Давно пора. Ось тільки така активність авторів обмежується в Інтернет-ЗМІ, в основному, "Українською правдою". І ще кілька застережень. По-перше, більша частина населення Східної та Південної України вважає цей популярний сайт ледь не націоналістичним, що, як на мене, не зовсім відповідає дійсності. А по-друге, більшість справді шанованих авторів, які є фахівцями з питань Північно-атлантичного блоку, не розставляють тих акцентів, які, на нашу думку, є головними, і замість того, щоб розкрити українцям очі, вільно чи не вільно цю проблему лише ускладнюють.

Геополітична та економічна ситуація у світі різко міняється: процеси глобалізації, захмарні ціни на енергоносії, вільний перетин товарів через кордони, неконтрольована еміграція, посилення ісламського (і не тільки) тероризму, прагнення до незалежності багатьох народів (прецедент Косово даремно не пройде).

Одне слово, викликів вистачає. За таких умов єдиним способом захистити Україну від цих та інших зовнішніх загроз є її негайний вступ до НАТО – як єдино можливої гарантії нашої безпеки.

Звичайно, як патріота мене більше б влаштувала сильна у військовому, економічному та політичному плані держава, яка була б настільки багатою і потужною, що дала б раду будь-якій теоретичній чи практичній зовнішній чи внутрішній агресії. Але, на жаль, Україні ще далеко до кращих натівських стандартів і в правовому відношенні, і в модернізації військової техніки, і у військовій виучці особового складу. Але й за теперішнього стану воєнного потенціалу України можна було б спокійно оголосити її нейтральною державою та й жити собі не гірше, ніж інші. Якби не одна обставина, яка не залишає Україні іншого виходу, аніж вступ до НАТО. Чомусь наші авторитетні автори навіть не хочуть згадувати про реальну російську загрозу. Чи то у них в усі часточки тіла так міцно увійшли радянські міфи про натівського монстра, чи то вони просто не хочуть зайвий раз дратувати могутнього сусіда, чи все ще вірять у якісь міфічні братерські та дружні почуття Кремля до Києва, чи то пак, росіян до українців?

Так от, панове аналітики, політологи та журналісти! Усі ці пострадянські забобони не мають під собою жодного реального підґрунтя. Хіба можна всерйоз повірити в доброзичливі наміри Росії в Криму, хіба нікого ні в чому не переконала Тузла, газові, м'ясні та молочні війни? Хіба добрий сусіда так підло вчиняє? Невже вам не відомо, що українофобія процвітає й шириться і на теренах Росії, і на теренах України? Кому, як не вам, краще знати про те, як різноманітні антиукраїнські організації прямо чи опосередковано руйнують нашу державність і підривають основи суверенітету та незалежності?

Союз совєцкіх офіцеров, Союз православних громадян, інститут країн СНД, різноманітні організації руского казачєства, ортодокси від Московської церкви за допомогою сателітних та кабельних каналів, радіо, електронних та друкованих ЗМІ здійснюють в Україні по суті диверсійну діяльність.

Йде справжнісінька війна у кращих традиціях КГБ-СССР, приблизно така ж, як у Західній Україні в 40-50 роки проти УПА. І якщо до зброї справа поки що не дійшла, то де гарантія, що така можливість насправді не з'явится вже незабаром?

А ким мусується міф про дві України – два світи – прозахідний і проросійський? Чи не Кремлем, часом, який ніколи не покидав наміру розколоти Україну?

І як мене, не переконуйте, я не вірю в те, що для проросійських партій – регіоналів та комуністів – лист. трьох – лише вдалий привід, щоб блокувати трибуну. Вони, без сумніву, виконували прямі вказівки Москви і раз на них зроблено ідеологічну і фінансову ставку, то вони ні перед чим не зупиняться, аби лише Україна ніколи не стала членом Північно-Атлантичного альянсу.

Я в цій статті не претендую на глибоку аналітику, але й моїх аргументів достатньо для того, щоб визнати нарешті: Росія є найбільш небезпечним для нашої держави сусідом, а іншими словами – ворогом! І цього не потрібно боятися говорити, а заявляти відверто.

Прикро усвідомлювати, але самотужки російську нахабну експансію ми не припинимо. Єдиний вихід – вступ до НАТО, який остаточно оформить розлучення з ненависною Росією, від якої Україна протягом століть зазнала неймовірних людських втрат і національного приниження... І нехай нікого не лякають націленість московських ракет на можливі бази НАТО в Україні. Так живуть американці, німці, французи. І прекрасно живуть, спокійно сплять, навіть не згадуючи про якусь теоретичну загрозу.

Для майбутнього України занадто важливо раз і назавжди перевести україно-російські стосунки у суто міждержавно- прагматичні, бо братських московських обіймів Україна просто не витримає. Недаремно наш мудрий народ вже давно висловився з цього приводу: "Мамо! Чорт лізе в хату! – Нехай, синку. Аби не москаль!"

Сергій Степанишин.

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua