Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Відкрита влада.Хто проти?

Странник | 14.12.2007 10:03

4
Рейтинг
4


Голосів "за"
11

Голосів "проти"
7

Крок перший: зміна парадигми виборчої системи України.

Відкрита влада.Хто проти?
Тепер вже мабуть нікого не треба переконувати в тому що нинішня виборча система в Україні не вирішує принципових проблем розбудови суспільства.

Чи то випадково, чи то цілеспрямовано, але ми чомусь ніяк не отримаємо з рук нашої еліти дієвих механізмів, які б дали нам нарешті можливість для реального волевиявлення при обранні влади всіх рівнів, та ефективного впливу на владу.

Як завжди, хочеться згадати слова Леоніда Кравчука, одного з головних будівничих існуючої української суспільнополітичної собачої будки: "Маємо, те, що маємо..."

І всі спроби просто підлатати існуючу систему нічого не змінять.

Хоча можливо нікому, окрім народу, зміни і не потрібні? Чи все-таки в Україні все ще є політичні сили, які зацікавлені в розбудові сучасної конкурентноздатної держави?

Звичайно не тільки виборча система впливає на стан нашого суспільства, але саме вона формує (вірніше повинна формувати) владу від якої і залежить стан суспільства.

Щоб отримати необхідну для розвитку держави виборчу систему треба переглянути сам підхід до виборчого процесу. Змінити існуючу, застарілу, принципово не працюючу парадигму виборів, на нову: дієву, максимально ефективну, та перспективну.

Але звичайно треба вирішувати існуючі проблеми системно, розглянувши всі необхідні взаємопов'язані рівні виборчого процесу.

В якості механізму визначення результатів виборів до ВР пропонується, вже розглянута раніше пропорційно-рейтингова система голосування (ПРС), що здатна ефективно вирішити існуючі проблеми, які нажаль тепер назавжди будуть невід'ємними частинами мажоритарної та пропорційної систем голосування, як би їх не намагались підлатати.

Окрім ПРС (що вже розглядалась окремо*), в якості ще декількох необхідних механізмів впливу виборців на партії, а в кінцевому рахунку і на владу, пропонуємо механізми "вотуму недовіри" та "сепарації партій".

1.Вотум недовіри.

Одна з чорних дірок нашого суспільства в якій зникає частина наших громадянських прав, це проблема з голосами виборців, які проголосували прийшовши на виборчі дільниці "проти всіх", або, проголосували проти всіх, просто не з'явившись на дільницях. Що насправді, є одним і тим самим.

Це – вотум недовіри владі від народу.

Тому влада постійно лукавить, коли непомітним рухом ілюзіоніста перекидає голоси виборців, що проголосували "проти всіх", саме тим партіям проти яких і проголосували ці виборці.

Цим влада нахабно порушує право виборців на їх волевиявлення, яке задеклароване в Конституції України, а саме в ст.69: "Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.", та ст.71: "Вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Виборцям гарантується вільне волевиявлення."

В когось є заперечення проти цих задекларованих в Конституції тез?

Яка з партій, чи їх лідерів, згодні продовжувати красти голоси, в такого шанованого ними електорату, дописуючи собі проценти неіснуючої підтримки?

Невже є така партія?

Тому, щоб нічиї руки нічого не крали, пропонується навести елементарний лад в цьому абсолютно прозорому питанні нашого законодавства. Треба закрити цю чорну діру і перестати красти народні голоси.

В когось є заперечення проти того щоб нічиї руки нічого не крали?

Пропонуємо всім зацікавленим особам, нашої країни, прикласти руки, щоб змінити норму "Закону про вибори", в тій його частині, що стосується підрахунку голосів "проти всіх".

Іх просто не треба додавати до голосів, що віддані за партії які пройшли прохідний бар'єр.

І якщо сума голосів "проти всіх", та тих хто просто не прийшов на дільниці, дорівнюватиме 50%+1 голос, вибори автоматично визнаються недійсними (що вже зараз є нормою діючого закону про вибори).

Такий вотум народної недовіри, стане одним з дієвих механізмів впливу на владу, яка нарешті повинна стати залежною від свого джерела – народу, який в Україні красиво задекларовано "єдиним джерелом влади".

В когось є заперечення проти цього?

2.Сепарація партій.

Ще одна з проблем нашої виборчої системи є недієздатність, та кількість, українських партій.

Та як би ми не закликали партії до самовдосконалення і розвитку, без дієвих зовнішніх механізмів, які б змушували їх це робити, все залишиться без змін.

А лише дієві партії зможуть забезпечити об'єднання народу, та концентрацію його енергетики. Що в сучасному світі є одним з головних чинників у світовій конкурентній боротьбі.

Недорозвиненість партій, велика кількість псевдопартій, існуючих лише в кордонах своїх київських офісів, все це негативно впливає на весь виборчий процес.

Якщо народ і влада зацікавлені в побудові ефективної системи саме народного волевиявлення, а не в розвитку існуючих маніпулятивних політтехнологічних механізмах задурювання мізків українців, необхідно запропонувати і практично реалізувати такі зміни виборчої системи, які б стимулювали розвиток політичного устрію України.

Що ж саме пропонується для зміни теперішнього стану речей?

Пропонуємо розвести вибори до місцевих рад, та до Верховної Ради (ВР) на 2-3 роки.

Першим етапом виборчого циклу зробити вибори до місцевих рад, по партійним спискам.

Другий етап, це вибори до ВР, за пропорційно-рейтинговою системою (ПРС), та одночасні з ними вибори Президента України.

Але! До виборів у ВР допускаються лише ті партії, які набрали під час місцевих виборів таку кількість голосів (в середньому по Україні), що достатня для подолання прохідного бар'єру у ВР.

Таким чином, по-перше, виборці матимуть 2-3 роки, щоб розібратися на що реально здатні партії за які вони проголосували на місцевому рівні. І якщо партії працювали корисно, то тільки тоді є сенс довірити їм попрацювати і на загальнонаціональному рівні у ВР.

При такому підході, ми отримаємо стимулятор для розвитку реальних партій, працюючих на місцевому рівні, а не фіктивних, проплачених, передвиборчих телевізійних тусівок.

По-друге, без підвищення прохідного бар'єру, ми відразу отримаємо на виборах до ВР, саме ту кількість партій, які здатні подолати прохідний бар'єр. Що нарешті дасть і бюлетені нормального розміру, і полегшить вибір громадян, і обробку бюлетенів, і загальну економію грошей і т.д.

Але ми повинні зробити все, щоб прохідний бар'єр в Україні не був підвищений (як дехто лукаво пропонує), а залишався на рівні 3%, чи може навіть і 2% голосів, щоб політична система України остаточно не зазнала стагнації, будучи загнана до дво-, чи трипартійного стійла. При дво-, трипартійності ми остаточно отримаємо в Україні дикий олігархічний капіталізм з усіма його неперевершеними саме українськими принадами.

По-третє, ми отримаємо стимул для розвитку невеликих партій, чи місцевих осередків загальнонаціональних партій. Що є стимулом та резервом для розвитку політичної системи України, як не малі партії? Тупе відрізання маргінальних партій лише за рахунок підвищення прохідного бар'єру, вбиває саму можливість для народження справді цікавих та корисних майбутніх партій. Якщо є невелика партія, що має підтримку виборців десь у Донецьку, Чернівцях, Києві, або у областях, і вона набирає достатню кількість голосів, щоб пройти до ВР, то чому вона не має права для цього? Ми повинні мати незалежні точки росту для розвитку України.

Інакше ми назавжди отримаємо в ВР те, що вже маємо: тільки партії створені на гроші олігархів, та побудовані по схемі КПРС.

Принцип об'єднання України на базі загальнонаціональних партій (при їх сучасному недемократичному устрої!), недієздатний. Існуючі партії лише імітують демократичну систему.

В сучасних умовах партії повинні будуватися на принципово нових принципах. Але це окреме питання, що насправді не стосується виборчої системи.

Звичайно виникає питання, чи не створить існування партій можливо локалізованих в окремих регіонах України небезпеки для цілісності держави. Але це питання передбачене Конституцією України, і саме для цього існують необхідні механізми захисту (Президент, СБУ, армія, прокуратура...) Звичайно необхідно щоб ці механізми захисту держави були достатньо надійними та ефективними, але це вже не питання виборчої системи.

Існуючі розмови про необхідність двопалатного парламенту це лише розмови про преференції, та майбутні пенсії нашої еліти. До побудови ефективної та міцної влади вони не мають ніякого відношення. Стабільність та керованість законодавчої гілки влади не залежить від кількості палат парламенту.

Таким чином, прийнявши таку взаємопов'язану систему впливів на партії, через ефективну оновлену виборчу систему, суспільство отримає цивілізовані механізми прямого впливу на політичну систему України, та можливість для побудови стабільної та стійкої системи влади на всіх рівнях. В чому повинні бути зацікавлені всі без винятку, не зважаючи на політичну приналежність.

Чи в когось є заперечення проти цього?

*Див. першоджерело: http://narodna.pravda.com.ua/authors/4748482fef641/

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua