Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Політичний гумор від Володимира Оболонця


-7
Рейтинг
-7


Голосів "за"
3

Голосів "проти"
10

Політики не сміються,
Коли їм не смішно!
Людські сльози віділлються
- Та й нам буде втішно!


Політичний гумор від Володимира Оболонця
Політики не сміються,

Коли їм не смішно!

Людські сльози віділлються

- Та й нам буде втішно!

"НУ, ПР%100 страш-шно!"

Кошмар веков! Не дать, не взять!

Вопрос у них – "Широкий клан"!

Чтоб в "Ширке" не увязнуть

- Всех "Шариков" на цепь вязать,

"МатросКиных" – к мышам в чулан,

А "дядю ФФедю" – в "ясли"!

-----------

А то ведь, могут игроки,

Крутя рулетку, превзойти,

Деревню Простоквашино!

Корда сойдутся "чмудаки",

Что может здесь произойти

- Представить ПР%100 страш-шно!

-------------------------------------

Ворота, баран та стадний інстинкт

Будувати – не ламати! Це важка робота.

Тин зробив навколо хати, та нові ворота.

Прокидаюсь раптом рано – у дворі поруха!

Де ж знайти того барана, щоб надерти вуха?!

З петель зірвані ворота. – В кого ж таке хоббі?

Це ж робила ціла рота, та ще й твердолобі!

В нас провулок під горою "Соціалістичний"

- Бачу дивний дім з дірою, та якийсь незвичний...

Та й ворота, як у мене, знесені з дірой.

Ще й по всіх воротах ймення – "Наш Цушко герой!"

У Мороза Олександра, мабуть тренувався!

- Завалилась геть мансарда й флюгер відірвався.

Що ж! Таки знайшов причину, та не чую спини...

Зараз тільки відпочину, подивлюсь новини...

Як би руки не боліли, та робити маєш!

Баранів в нас стадо ціле – то хіба впізнаєш?!

Ось пройшли з телеекрана новини культури

- Впізнаю свого барана у Прокуратури.

Посягнувши на святе – нас у серце ранив,

Та й руно не золоте у таких баранів.

Баранам то є забава. Навіки віднині,

Твердолобим буде слава на воротах й тині!

Пам'ятайте! – У багатих інстинкт свого стада.

Не прямуйте до рогатих, шановна громада!
-------------------------------------

Вимога

Хто пуд солі не з'їв – не здолав Рубікон!

Хто останній крав хліб на полиці?

Навчимо шахраїв шанувати Закон

- Запроторимо їх до в'язниці!

Хто грабує людей, краде землю святу,

В бідних селах, містах у столиці,

Чи шахрай іудей, чи москаль чи пушту

- Обікрав, завинив! – До в'язниці!

Хто казав, що іде, та не йшов ні на крок?

Чиї руки не крали і глиці?

- Геть обличчя бліде, та сидітиме строк.

Як брехав, потурав! – До в'язниці!

Хто в СІЗО не бував та кастет не тримав?

Кого скрізь впізнавали по пиці!

Обкрадав, ґвалтував, та судимість не мав?!

Не до храму іти – до в'язниці!

Хто ж вона, у косичці, струнка красота,

Газ фонтанами б'є з під спідниці!

Хитромудрій лисичці підпалим хвоста.

Справедливість бо є – до в'язниці!

Хто в міністри поліз крізь чужих та своїх

- Що ж ти руки простяг до скарбниці?

Чи замало нам сліз! Від гріха – тільки гріх!

Є пройдисвітам шлях – до в'язниці!

Хто нашкодив й затих? Орденів не дадуть!

Що йому до пожеж – те дрібниці!

До лікарні таких шурвачів не ведуть.

Лікувати! Авжеж – до в'язниці!

Хто як кіт там керує, без клепки в чолі?

Цвях останній краде в залізниці!

Хай на Кріт не прямує візки чималі,

А по шпалах гуде до в'язниці!

Хто брудний сутенер, політичний технар?

Сіють гріх політичні блудниці!

Ми до їхніх манер "відлитвиним фонар"

У червоний барак до в'язниці!

Хто живе, як пани, за обман та підлог,

Красти вміють, що воду в криниці...

Не зважають вони, що каратиме Бог,

Хай не мріють – раніш до в'язниці!

Хто той Демон, та чорних овець пастухи,

Черновецькі ченці чорнолиці?

За наругу знайдемо законні шляхи,

Спрямувати ченців до в'язниці!

Хто в'язав павутиння, які павуки?

Брехуни! – Бійтесь Бога десниці!

Помаранчеві, сині, все рівно які,

Ви сини Сатани! – До в'язниці!

Хто ж вони депутати? Якого нутра?

Всі женуться, як тхір до Жар-птиці!

Геть усі кандидати на розчерк пера,

На парламентській двір, до в'язниці!

Хто ще з вас не тремтів від таких нагород?

Хто шукає притулку у Ніці?

Як би хто не хотів – вимагає народ!

- До в'язниці катів, до в'язниці!

------------------------------------

- За вікнами ніч. Осінній вітер, ледь торкнувши пожовкле листя, скидає його додолу. Зараз я відокремлений від нього велетенським віконним іконостасом, де кожна рама є окремий сюжет, окреме життя, окрема доля.

А моя доля – забезпечити безперебійну роботу обладнання і на протязі дванадцяти годин сприймати надпотужний гуркіт, як солов*їний спів, розрізняючи чистий вокал від фальші.

Працювати до ранку, та раптом я констатую, що моя помічниця, кава – відсутня. На столі, виблискуючи білими боками у золотавому вбранні, стоїть одинакою моя улюблена кавова чашка. Стало сумно! Згадались запальні рядки Каха Афілу, що я прочитав на ХайВей перед виходом на роботу. – Так! Я теж кохаю і просто зобов*язаний висловити свою любов не тільки до роботи, яка вже з*їла своєю любов*ю усе нутро...

Ода коханій

- Білявка моя, золотаве намисто!

Пробач, не святе, моє грішне чоло!

Чорняву стару цілував не навмисно,

А тільки за те, що тебе не було.

Не витримав! – Каюсь! Бридка насолода!

Спустошив обох і себе і її...

Тобі присягаюсь – тобі моя Ода.

У скруті – ти Бог, та бажання мої.

Нам добре усюди, у лузі, у гаю,

У ліжко лягти, та не тисне й гамак...

Хай дивляться люди, як разом лягаю,

Аби зберегти твого дихання смак.

Губами торкаюсь гарячої плоті,

Кохання сердець, як сплетіння вінця...

Буває, зізнаюсь, таке й на роботі,

Коли вже терпець добігає кінця!

Хапаю за тіло! Тремтять мої руки!

- Рідненька! Я хочу! Я змучився, пташка!

Пробач мені мила! Зніми мої муки!

- Біленька, із чорною кавою, чашка. ----------------------------------

Чертотчет

(скороговорка)

Черненький черт

Чертит отчет,

Черта влечет

Чин и почет.

Нечет и чет

Чтятся в зачет,

Черт не сечет,

Что чернило течет.

Нечет – не лечит,

А чет – не влечет,

Черт не перечит,

Но вчертит в зачет.

Чтиво морочит,

Как чирий печет,

Чтец обхохочет

Такой чертотчет

------------------

ПОКАЯННЯ

Був день як день – не віщував нічого,

Травнева п'ятниця, тринадцяте число.

Та видно, не звертався я до Бога,

Щоб від спокуси душу вберегло...

Костюм придбав я до цієї дати,

День пролітав, як сірничок горів.

Щоб добрий, ювілейний вигляд мати,

Ще встиг забігти до перукарів.

Красуня стригла, я тремтів, як з землетрусу!

З душею бився, як Олег від яничар...

І все ж, таки я витримав спокусу,

Хоч, як не важко від жіночих чар.

Музики грали, та столи багаті,

Поволі танули від м'яса й трюфелів.

І тричі, як у кожній добрій хаті,

Я піднімав бокал за ювілей.

Я чув про змія, бо казали люди,

Те що у пляшці – то зелений змій.

Не вірив я, що зле й зі мною буде,

Що триголовий вирве й розум мій.

Я власним досвідом надбав, та буду знати,

Що досвід поколінь не треба зневажати.

Не можеш спати – нічого й лягати!

Не вмієш випити – не варто й починати!!!

-------------------------------------

Гонористой

(не на 8-Марта)

Визг и грохот, пыль в глаза до слез...

Градом пот, в разнос душа и тело!

- Ты дрезина, а не паровоз,

Сколько бы и чем не тарахтела.

Бремя жизни и поклажи воз,

Без мотора, бака и бензина,

Не потянешь! – Ты не паровоз!

На мужицкой тяге, ты – дрезина!

Чтобы всем не сьехать под откос

- Пару палок, да угля корзину...

И тогда потянет паровоз

И себя и ношу и дрезину.

Только в праздник все в тебе меняется,

Пышный взгляд, да пышный стол битком!

А, как только, денежки кончаются

- Ты дрезина, да еще с гудком!

05.04.1005года

------------------------------------

Чорнослив від "бзику" жінці й чоловіку

У Вакули, комбайнера,

Натура – що трактор!

А натура чи манера -

То другий характер.

Жінка раком тре підлогу,

Господарка файна,

А він гримає з порогу

- Відверни комбайна!

Затулила – не пролізти.

Маю поспішати.

Треба швидко попоїсти,

Та у поле, жати!

Жінка тихенько шепоче

- Спить дитя в колисці!

Бери борщ, як їсти хочеш,

Вареники в мисці...

Звечоріло. Лягли спати.

Кіт влігся до кицьки...

І Вакула гей чіпати

До ноги, до цицьки.

- Визрів колосок! Не спиться!

Розвертай комбайна!

Треба, поки колоситься,

Змолотить негайно!

- Не стягай з мене сорочку,

Бо я хочу спати!

По одному колосочку,

Марно розвертати!

Плине ніч. Вже жінка хоче...

В хаті повна тиша,

Тільки кицька щось муркоче,

Та пищить десь миша.

- Просинайся! Гей, Вакула!

Не збуди синочка!

Я комбайна розвернула,

Давай колосочка!

- Щоб ти ночі не доспала,

Морочиш роками!...

Я, допоки розвертала,

Змолотив руками!

- Отакої жінко маєш!

Сиве вже волосся...

Поки грієш, розвертаєш

- Сиплеться колосся!

Кохаймося! Без кохання

Збідніє родина!

Шануймося! Без єднання

Слабша Україна!

19.08.1005року

-------------------------

Діалог відпочиваючого

по мобільному телефону
(Нажаль вчасно написана гумореска не прийшлась до душі вітчизняним телеканалам)

Алло! Кумасю! Поклич-но Васю.

Де він? У дворі? – А я на морі!

Поклич. Благаю, бо дещо маю.

Стучить в моторі? – А я на морі!

Василь! Як справи? Які забави...

Тхір у коморі?! – А я на морі!

Скажи Одарці – я з нею в сварці...

Вона в конторі? – А я на морі!

Як твоя жінка? Дзищить як бджілка?

А ти в докорі... – А я на морі!

Алло! Васильку! Зажди на хвильку,

Шепни й Федорі, що я на морі!

В хліві корова, знов сіно, дрова,

Й "Деснянські зорі" – А я на морі!

Як бізнес? Чуєш? Що? Грип? – Жартуєш!

Всі кури хворі? – А я на морі!

Не сидь на ганку. Біжи до банку.

Вже все в офшорі? – А я на морі!

В Верховній Раді Мороз у зраді?

Хоч Вігі й Торі! – А я на морі!

А де, скажи-но, моя дружина?

В бармена Борі?! – А я на морі!

Мої хороші! Вам винен гроші?

Так то ж у спорі – А я на морі!

Облиш ці жарти й розкрий всі карти.

Содом в Гоморрі – А я на морі!

То як це сталось – сім'я розпалась?

Все, як в фольклорі! – А я на морі!

Зажди Маруся. Зараз зберуся.

Як в хаті горе – яке там море!

- Чоловік швидко вистрибує з надувного човна, витягує за руку, не помічену досі, молодицю та вибігає зі сцени, розмахуючи мобілкою.

14.07.1006року

---------------------------------------------------------

Експромт – після виступу П. Порошенко на УТН

Бруд – породжує бруд. Синтезовані проблеми – породжують катастрофи реальні, та незворотні. У сучасного українця обмаль правдивої інформації від ЗМІ, та годують його нею, як скотину – Аби не здих!...

- Тому й виникають подібні думки у пересічного українця. Особливо, якщо вони підкріплені реальними фактами, якими пан Порошенко привселюдно пишається – (Похід з дітьми та жінкою до кінотеатру за гострими відчуттями)

Диявол носить "Прадо"

(вітчизняний еротичний триллер)

- Добридень! Кум!

- Так! Набрид вже цей глум! – Здоров був!

- Як здоров'я, кум?

- Та на Майдані був. Багато чого бачив...

- Де вола мого носить бачив – правда?

- Чорновола ні, а Порошенка бачив – То правда.

- І де ж того диявола носить?

- Та у штанях, як усі чоловіки, й носить.

- Не зрозумів, Куме! А як-то, у штанях?...

- Казали Кума – Диявол носить, правда.

- Та невже!...

- Ще Кума казали, що усю цюю правду переказує, та ще й лякає.

Усіх співробітників залякав. А вони й не зрозуміли...

- Так де ж вона таке бачила?

- На 5-тім каналі, Куме! Абсолютно гола правда. Аж смердить!

- І Кумі це подобається!

- Авжеж!

- То як це його з волом моїм доля поєднала?

- Отож!!!

(продовження можливе)

-----------------------------------------

18.12.1006 року

Логотип

На Майдані у споруди,

Недільної днини,

Дискутують бідні люди

Про права людини.

Збираються біля камер,

Та, про всяк випадок,

Там вартує чорний Hummer,

Пильнує порядок.

В нас міліція з народу,

Та звички єдині -

За звитягу, у нагороду,

Гума б'є по спині.

Керувати у Данили

Доручили Яні,

Аби бійки не вчинили

"Бандерлоги" п'яні.

Верещить баба Параска...

Втомиться – танцює.

Як за Ющенко – Будь ласка!

Як ні – відлупцює.

Ленін у кепці,у звичній позі,

Роздає поради:

- Революція в облозі!

Всім на барикади!

Дід старенький вередує,

Штиркає у скроні...

- Янукович нагодує!

Він у нас "в законі"!

Та верзуть, як по копірці,

Одна й та ж промова.

За хвилину – по п'ятірці,

По копійці слово.

Та відомо в лохотроні,

Як у бублику – дірка.

Хоч блищить на мікрофоні

Яскрава п'ятірка.

Схаменіться, люди милі!

Це ж снодійне зілля!

- Та ревуть народні хвилі,

З власного безсилля.

- Дайте вірша зачитати!

Пані благородна!

В мене і слова, й цитати,

Й музика – народна.

Враз окинула придірко,

Із верху – до низу...

В неї логотип – "П'ятірка",

А у мене – "Тризуб".

На Майдані, у споруди,

Недільної днини,

Дискутують бідні люди

Про права людини.

(- Після повернення з Майдану, похід до якого спровокував Данило Яневський)

----------------------------------

03.02.1007 року

Про яйця

На крихкій "Свободі слова"

Вчора виникла розмова -

Хто брудніший у кабміні,

Помаранчеві, чи сині?!

Йшла відверта перепалка,

Перекрутка й перепхалка -

Хто із них перепели,

Ну, а хто перепили?!

Хто є перші, а хто другі.

Чиї справи недолугі.

В кого яйця є чистіші -

Ті правдивіші й чесніші.

Визначайтесь небайдужі -

Де, коли, в якій калюжі,

Забруднили, як змогли,

Власну честь перепели?

Випийте пани водички,

Мізки курячі та звички...

Як під себе все гребти -

Яйця не уберегти!

-----------------------

- Дякую за увагу!

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua