Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Будь-яка коаліція "лізе" в Верховну Раду, тільки не обіцяна більшості виборців

Гетьман | 15.10.2007 11:44

3
Рейтинг
3


Голосів "за"
8

Голосів "проти"
5

Українське політичне середовище вже в котре не міняє своїх нехороших звичок. І як завжди, після голосування, попри всі попередні запевнення "більше так не будем", знову беруться за старе. Щойно віддихавшись після гонки обіцянок, політикани приступають до розподілу влади з розігруванням знайомої п'єси.

Кожного разу, фінал декілька місячного зомбування обіцянками-цяцанками, декілька денного брехливого запевнення після виборів у вірності обіцяного курсу є один-"забули про виборців і об'єднують політиків". Ось і тепер, всі партії ідучи на позачергові Вибори до Верховної Ради України з однаковим гаслом: "країну можуть врятувати лише вони, відсторонивши від влади жахливих опонентів", при необхідності взяти якнайбільше влади в старих-нових умовах, заміняють його на пояснення: "країну може врятувати лиш об'єднання всіх політичних сил, залучивши до влади опонентів". Так кануть у небуття обіцяні дії згідно довіреного виборцями їм курсу і їх симпатії до певних моментів. А в громадян, яких перед цим не позбавили права голосу, таким чином забирають останню можливість приймати хоть таку-сяку участь у випрацювані та прийнятті рішень в державі. І символічним, при формуванні явних чи прихованих "широких коаліцій", а основне уряду України, є те, що в реальній опозиції опиняється український народ разом з всіма громадянами.

І як в таких умовах, і з такою політикою партій, в Українському Парламенті зможуть і будуть приймати Закони для Народу? Адже повторення старої історії, хоть і з клятвами про виростання партій, це є найбільш реалістична перспектива. Тобто, як приймались тисячі законів, що тільки збагачували багатих і чиновників, а людям, в кращому разі, нічого не давали або мало забирали, то така лінія і далі продовжуватиметься. Громадяни України ж чутимуть тільки трибуну Парламенту, що служитиме для тих, що при владі-засобом виправдання, для інших-способом шантажу, для москвофілів і задомоскалів-місцем паплюження всього українського. Але не відчуватимуть люди його корисну дію, що мала б мати місце в справді Парламенті і справді Українському. А оскільки і парламентаризм дискредитували, і українське з нього витурили, то нарікати на неприйняття спільної відповідальність за діяльність у Верховній Раді зайве. І тим більше нема що рахувати на якесь покаяння за працю в стінах цього "білого будинку" з явними антиукраїнцями.

Здавалось, така ситуація з парламентаризмом в Україні додає песимізму не тільки громадянам, але й партіям, які пройшли до Верховної Ради України, а точніше залишились там з деякою зміною складу і форми. Але з іншого боку, це мало б давати чіткі орієнтири, що треба виправляти для нормалізації ситуації у владі. Аж ні, процес створення коаліції, за новими без народної згоди змінами до Конституції, показує, що зміст політиканства в Україні не змінився. І всі переговори про спільність дій в майбутньому варіанті коаліції зводяться до "як урвати найбільше влади і при цьому гарно виглядати в очах виборців, не відповідаючи ні за що". Тут же появляється принцип розподілу посад "мах за мах", спираючись на підтримку певних впливових груп депутатів, а не "хто кращий" на думку більшості учасників коаліції. Тут же залучають опозицію, торгуючись з нею за підтримку, якої бракує в середині самої коаліції, причому їм байдуже, що те, що віддають опонентам обіцяли втілювати самі для народу.

З такими підходами до політичної діяльності і зміною політичних пріоритетів, в залежності від можливостей і необхідності бути у владі, а як наслідок зміна обіцяних програм, ніколи не зможуть поміняти щось по суті. Бо боротьба за останнє-це даремна трата сил і часу, з точки зору мети отримання побільше владних повноважень, щоб не дати переграти себе опоненту чи союзнику. Звідси зрозуміло, що від сьогоднішніх партій, які пройшли до Верховної Ради: Партії Регіонів (ПР), Блок Юлії Тимошенко (БЮТ), Блоку Народна Самооборона-Наша Україна (НУНС), Комуністична Партія України (КПУ), Блок Литвина (БЛА), очікувати виконання повністю програми котроїсь з них не приходиться. Причому, нажаль тільки тому, що в черговий раз обманули людей, а нащастя, бо виконання декотрих пунктів з серії "роздам всім гроші чи ще щось безплатно"-це зробити більшість українців ще біднішими, в ім'я них же самих. Але для людей це не є новиною, бо всі ключові фігури в цих партіях і блоках вже були при владі і Верховній Раді. Як завжди, клялись відстоювати, перш за все, інтереси своїх виборців, а решту-якщо не суперечить сподіванням і симпатіям виборців в плані рішення питань певним чином, що слідує з численних передвиборчих заяв, які містили ці погляди. І як завжди, політикани, тільки-но обравшись до Законодавчого Органу Влади в Україні, одразу ж починають "хворіти склерозом": спочатку по багатьох питаннях, з приводу яких певним чином висловлювались на передвиборчих мітингах; потім-по нижчого пріоритету речам, які заважають дружити; пізніше-"втрачається миттєва пам'ять" і перекручується зміст ключових передвиборчих обіцянок в угоду моменту, роблячи людей "дурними"; і на сам кінець-наступає "старчеський маразм" з повторенням одного й того ж самого звалення вини на когось за невиконане.

Чи буде Український Парламент Дієздатний, а Країна з Урядом, який відповідатиме за свої дії?

Залишаючи шанс на чудо, відповідаючи на поставлене запитання, можна сказати, що скоріш за все ні, з огляду на те, як розвиваються події. І справа навіть не в тому, чи поділять посади, і чи всі ображені не саботують процес формування уряду. А тому, що бажання зайняти по тепліше місце для захисту власних бізнес інтересів, разом з переконаністю багатьох, що вони на це заслуговують більше за інших, незважаючи на думку більшості коаліціантів і об'єктивні характеристики, це не дає змоги принципово сформувати ефективну структуру уряду. Максимум, що може вийти з прогнозованого теперішнього коаліційного уряду-це безвідповідальний Кабінет Міністрів, що знатиме хто головний, але робитиме все анархічно з почуттям безвідповідальності за свої дії. Бо завжди можна буде сперти на іншого свої провали. А при бажанні контролювати з можливістю переробити роботу один одного, це ще легше, тому що існуватимуть дублюючі відомства. Не в дивину, що така Верховна Рада і така Коаліція, що формуватиме такий Уряд приречені на втрату довіри. І залишення тільки офіційної легітимності, з майбутнім, в якому політикани знову мінятимуть правила і публічну частину системи формування влади, щоб відкараскатись від свого внеску в застій чи розвалення державної влади в Україні.

Святість посад для політиків, як найбільша можливість для них щось трошки зробити для народу, не дає навіть ту маленьку користь, що могла б. Бо "святість" через деякий час заміняється на "грішність". Коли давно забута совість затягує й розум, і так можливості посади використовуються тільки на шкоду людям, а паразиту-політикану залишається тільки під дурника косити. Тому домовлятимуться довго, майже кожного дня об'являючи про ось-ось... А насправді відстоюватимуть свою роль в міжусобній політиці, що завдяки інструменту формування уряду знаходиться зараз в коаліції, по принципу змушення суперника здатись. Причому хто з ким, кому, хто і за що та що обіцяє ніяким чином в правдивому варіанті ніхто не казатиме. Лиш деякі моменти викидатимуть на публіку, щоб трохи потиснути на опонентів чи союзників, погрожуючи майбутніми втратами від зменшення участі в міжусобній політиці через розчарування з демографічною ситуацією, яка серйозної заміни новими "клієнтами політтехнологій", не в змозі забезпечити в повній мірі. Але й викидання на публіку завідомо брехливої інформації про перемовини політиканів, з часом затихає... Коли ж наступить повне затишшя, значить можна чекати, що вже поділились країною. З боку ж громадян України, це вирішення долі Країни як в покері, викликатиме в більшості апатію і нудоту, навіть в затятих і наївних віруючих у таку-сяку користь з теперішніх політиканів. А через деякий час виявиться, що насправді то, всі непримиренні і тихі борці міжусобно-політиканського болота "одним миром мазані".

Необхідність торгуватись всіх зі всіма, коли факт останньої стає очевидним, чим тільки його не пояснюють. Для України придумали розділ по половині на прихильників помаранчевих і біло-голубих. От і констатують надуману проблему переваги в малу кількість голосів. Так розповідаючи казочку про можливість "захворіти" кільком з коаліції, і зірвати важливе прийняття рішення більшістю без підтримки опонентів. Але в чім проблема? Поставити щераз питання перед Радою, "вилікувавши" хворих від саботажу і все. Або взагалі провести профілактику перед останнім моментом. Але ж, вся країна бачила, як "звільнявся" Звільнений Генеральний Прокурор України. Тому, найімовірніше, проблема політиканів зараз саме в необхідності поділитись владою так, щоб вияснити скільки "генеральних прокуратур" можна в опонентів забрати, а скільки краще не чіпати і скільки залишити на потім в залежності від ситуації. Як видно проблема складна вже сама по собі, хоч дещо і є спрощеною при відсутності моралі у політиканів, тому й якось звузити час домовленостей про владу не є можливим. В людей ж це викликає період затяжного очікування через невизначеність майбутнього, і не стільки, що воно сильно може вплинути на життя, як спроба вгадати і убезпечитись від можливих негативних наслідків.

Висновок.

Підводячи підсумок, вище наведених міркувань, спостережень, доказів і логіки інтерпретації, в основному можна ствердити, що сама по собі нова Верховна Рада України нічого принципово і корисно нового не принесе. А всі домовленості по формування уряду засобом коаліції відбуваються проти народу і проти його сподівань, хоч декларативно саме так все й описується "перемовцями". Політикани, як зажди вирішили зіграти за своїми кабінетними правилами, будучи у цьому способі ведення міжусобної політики переконаними консерваторами.

Заключення.

Сьогодні в Україні дискредитується Парламентаризм. Причому політикани, які називаючи себе прихильниками західних цінностей, а хто й поборниками, таким чином "пиляють гілку на якій сидять". Що ж до самого міжусобно-політичного середовища, то воно явно вже перевалило половину шляху до повної втрати довіри та переконання в його здатності зробити хоть щось. А заразом, відповідно і втрати легітимності, хоч і офіційно політикани забезпечують технологіями за собою можливість тримати цей статус. Але практично, при такій ситуації нездатні будуть провести в дію видані ними Закони чи забезпечити їх виконання. Тим більше, що завдання, яке вже багато днів успішно провалюють, формування уряду з чітко окресленою відповідальністю всієї влади перед народом, йде до плачевного фіналу з поширенням анархії.

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua