Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації
політика   реклама політична   миші

Мишоловка на хутрі

Руслан | 10.09.2007 16:57

7
Рейтинг
7


Голосів "за"
8

Голосів "проти"
1

Є у відомого британського публіциста сатирика, професора Сіріла Паркінсона, твір-памфлет з однойменною назвою. Коротко суть його зводиться до того, що кілька мишей опинилися перед конструкцією з сиром (як потім виявилося – дешевим) усередині, яка дуже сильно нагадувала мишоловку. Єдина відмінність була у тому, що стіни, пружина, загалом вся констру

Мишоловка на хутрі
Є у відомого британського публіциста сатирика, професора Сіріла Паркінсона, твір-памфлет з однойменною назвою. Коротко суть його зводиться до того, що кілька мишей опинилися перед конструкцією з сиром (як потім виявилося – дешевим) усередині, яка дуже сильно нагадувала мишоловку. Єдина відмінність була у тому, що стіни, пружина, загалом вся конструкція були обтягнуті хутром (як потім виявилося – штучним). Одна миша, пробувала застерегти інших, про небезпеку даного творіння, проте ії одноплемінники спокусившись сиром, та апелюючи до хутра, як основної відмінності від попередніх мишоловок, ринулись всередину і як закономірність – опинилися в пастці.

У відношенні інтелекту, навіть дуже розвинута миша, дуже сильно поступається перед людиною. Проте, ми дуже часто, стаємо подібними до вищезгаданих істот. Професор Паркінсон зауважував: якби подібна пастка існувала в наші дні, вона була б сконструйована із економічних реальностей, а приманкою у ній була б соціальна забезпеченість.

Не роблячи вибірок з історії, візьмемо для прикладу теперішні перевибори. Величезну мишоловку яка називається "Вибори" обтягнули навіть не новим, а старим і поношеним біло-синім, білим з червоними цяточками, помаранчевим хутром. Десь між ними тулиться червоно-рожевий невеличкий клаптик геть потертого хутра. Років 12-15 назад він був самим великим клаптем хутра, однак з часом перетворився на геть малесенький і малопомітний.

Щоправда деякі частини хутра, хоча і не змінили кольору, однак дещо підчистили, стряхнули місцями порох, назвавши це гучним словом оновлення списків й прилаштували маю тверду надію на успіх.

Сир всередині, мабуть від старості, чи то від попадання світла з західної та східної частини мишоловки теж різнокольоровий. На біло-блакитній описується те, як чудесно жити зараз в країні з назвою Україна. Просто неймовірно як там все класно. Які шалені темпи зростання економіки, підвищення пенсій, водночас падіння цін, зростання добробуту. І мені б особисто, понад усе хотілося там жити. Де вона, та чудова країна з однойменною назвою нашої багатостраждальної держави? Підкажіть будь ласка! Там зараз мабуть не проста ситуація, раз написано заклик: "Захистіть своє майбутнє!" Якби так дбали про нас, то я б на барикади пішов, аби тільки відстояти такі шалені прирости мого добробуту, пенсій батьків, та дешевих цін!

Загалом все те нагадує банальний анекдот про Вовочку, котрий слухаючи розповідь вчительки, про те як живеться дітям у Радянському Союзі, розплакався прямо посеред уроку. На запитання педагога чому плаче, Вовочка розтираючи сльози по обличчю промукав, що хоче жити у тому самому Союзі...

На помаранчевій частині сиру нашкрябано наступне: депутатська недоторканність мусить бути знятою. Ну яка різниця пересічній особі до якоїсь там недоторканності. Та й прикладів того, що навіть "доторканні" особи, могли спокійно змінювати своє місце проживання, на іншу частину великої земної кулі, де їм байдуже до законів цієї мишоловки. Чи вплине на зарплату те що 450 осіб буде недоторканними? А на ціни? На їх якимось чином впливає та сама недоторканність? Також помітний напис, що заперечує той шалений добробут, який звалився немов манна небесна, на щасливих жителів славетної Української землі, котрий описано на біло-блакитному боці сиру.

На потертій, геть білій, з червоненькими цяточками, стороні сирку, приклади того, що життя у мишоловці у час коли цей колір був найяскравішим було не таким уже й поганим. Ба, навіть дехто з простих одноплемінників особисто агітував до того, що колись і дійсно було супер, в порівнянні з теперішніми часами. Мовляв поверніть нам ту кризу, а собі залиште отой добробут, одами якому рясніє біло-синій бік сиру. Також з закликами допомогти таки, головним дійовим особам, написати програму якогось "стратегічного прориву". Так от просто і відкрито просять. Самостійно це зробити не можуть, навіть попри власну високу освіту. Певно справа у тому, що вони настільки вже відвикли від реального земного життя, що самотужки зась здогадатися, чого вони, прості миші, власне хочуть від них.

Маленька червоненька частинка теж помітна. Нічого нового правда там не написано. Однак на неї жадібно дивиться кілька "гурманів", у переважної більшості яких, цей колір асоціюється з щасливими часами їхньої молодості.

Поруч з нею є ще менша рожева ділянка. Однак, кілька мишей настирливо радять не торкатися її, так як з часом, вона не виправдовує тих "смакових очікувань", що покладені на неї.

...На закінчення всього вищезгаданого, ще одна цитата англійського джентльмена, який, здається, немов дивився новини з України, коли писав свої безсмертні твори: Однак, не можна гарантувати, що вони (люди) не потраплять у мишоловку іншого роду – таку, до якої заманюють більш складними засобами і де утримують не таким прямолінійним способом.

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua