Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації
Тимошенко   Ющенко   фіаско   безглуздість   Україна   вибори

Молчание Ягнят

Олександр Ч | 27.06.2007 20:38

0
Рейтинг
0


Голосів "за"
5

Голосів "проти"
5

Тяжкі думи, на фоні підготовки до виборів.

Молчание Ягнят
Щоб краще зрозуміти ситуацію, що відбувається зараз в Україні, треба бути або пацієнтом психіатричної лікарні, або не зовсім тверезим. По іншому не виходить.

Будь-які спроби піддати логічному осмисленню дії помаранчевих, неминуче призводять до головного болю.

Наші мегаблоки, зі всіма своїми мегапланами (та мегапиками), страждають від мінібліх. В той час, як регіонали зі своїм, поки що обмеженим, допуском до корита, носяться лугами владних повноважень, блок Віктора Ющенка відсортовує вірних принципу безпринципності бійців та займається розподілом "хто буде улюбленим другом президента". Наскільки такий метод селекції підвищить популярність володарів помаранчевої торгової марки, невідомо.

А от чим займається керівництво БЮТу, сказати важко. На відміну від прозоро-дурнуватого акваріуму соратників, ця партія нагадує болото з таємничими крокодилами, що опинилися в складному положенні.

А положення дійсно складне. З одного берегу гієни, з іншого шакали. Які гірші, ще спробуй розбери.

Одні відверто розводять багаття і точать ножі з виделками, а інші тільки слинявчики понадягали, та мило всміхаються.

Хтось, звичайно, вірить, що у Юлі є план. Але чи вірить в це сама Юля, нікому невідомо.

Тож, станом на сьогоднішній день, вже практично ні для кого не секрет, що якщо вибори таки відбудуться, переможець на них буде один, і він не має жодного відношення до українських демократів.

Навіть по найоптимістичнішим прогнозам, ПР+коммі, з легкістю набирають достатню, для створення більшості, кількість голосів.

Так, так, Юліє Володимирівно, ваші запевнення в стилі "нам і раніше мало давали", тут непрокотять.

Перманентна гризня і недовіра, у таборі помаранчів зробила своє діло, катастрофічно знизивши довіру патріотичного електорату, до своїх обранців.

Стає очевидним – те що ми зараз живемо не в якійсь "імперія – спроба N3", а в утворенні, з в холосту функціонуючими демократичними механізмами, зовсім не заслуга "борців за свободу", які виявилися звичайнісінькими борцями за свій гаманець. Це заслуга панів Кравчука, Кучми, Медведчука і, звісно – Януковича.

Причиною цього є або їхня демократичність, або тупість – вибирайте самі. В той час, як вправний гебіст Володимир Володимирович, миттю розчавив жалюгідних російських лібералів, наші міні-тиранчики продовжували поволі борсатися в уявно-демократичній, уявно-проєвропейській орбіті.

Це зовсім не означає, що була повна благодать. Ті індивідууми, що вперто не бажали, не висовуючись жити під теплим дахом "тата", вчасно отримували по рогам.

А оскільки, майже ніхто, з нині діючих "помаранчевих", не проходив такої неприємної процедури, а також під впливом час від часу виринаючих сцен "мусі-пусі", зі старим "рижим мутантом", ми можемо зробити висновок – quod est inferius, est sicut quod est superius, тобто, на вибори взагалі можна не пертися.

Бо, навіть якщо демократи наберуть 97 відсотків, всього лише через місяць, Янукович стане прем'єром, а якась хижа пика, що ще вчора заливалася трелями про "трактор в полі "дир, дир, дир" – ми за мир, ми за мир (в сенсі, за демократію) " спікером.

Ну, а переносній хоругві ліберальних цінностей вручать черговий папірець з оригінальною назвою (універсалів вони більше не підписують).

Пані Юлія ж, опиниться в повній дупі.

Дерибан має тривати.

Просто хоч збирай валізи, та до рятівного вокзалу.

Які існують варіанти порятунку? Зупинимось на найбільш імовірних.

Наприклад, якщо український народ проявить небувало небаранячу модель поведінки, плюне на свої поводирів, та нагородить своєю, якогось невідомого щасливчика.

От, скажімо, є у бюлетені така партія, як "Свобода", з лідером Тягнибоком.

Це щось таке страшне та незвідане, майже як бабай. По-правді кажучи, до цього незачесаного суб'єкта з палаючими очима, й справді варто ставитись з обережністю, але коли подивишся альтернативні варіанти, то проголосуєш навіть за чорта з рогами.

Одне можна сказати точно – нудно з ним не буде.

Оскільки від інших помаранчевих партій неприємно тхне, а ми не збираємось голосувати за "партію політики путіна", більше не повертатимемось до першого варіанту.

Є ще варіанти.

Можна написати колективного листа пану Тоні Блеру, з пропозицією приїхати до нас невмілих, та покерувати років з 20, якщо в нього, звісно, немає інших справ. Це буде цілком традиційний слов'янський крок.

Можна створити і власноручні сценарії.

Наприклад, Тимошенко напрягає мізки, обіцяє Віктору Федоровичу місце прем'єра, при відміненій політреформі, і йде з ним одним блоком – типу: "дорогіє шахтьори, я тут!".

А що, я б за таку партію проголосував – Віктор Федорович хоч і не інтелектуал, але міляга і, якщо нічого не чіпатиме, особливо не нашкодить.

Після перемоги залишиться лише імпічментувати недолугого помаранча, всадити войовничу даму на його місце, і самим вже зайнятися придушенням тупих демократів.

Теж весело.

Але й на цьому варіанти не закінчуються: ще можна обвішатися гранатами та завітати до ВР (секретаріату президента/будинку уряду); придбати рушницю, та знову завітати до ВР (секретаріату президента/будинку уряду); можна просто, якщо вже сильно "за державу обидно", викинутись з вікна.

Коротше кажучи, аби фантазія була – вихід завжди знайдеться.

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua