Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Все починається з кабінки


5
Рейтинг
5


Голосів "за"
7

Голосів "проти"
2

Реформа виборчої системи. Рецепт від автора.

Після політреформи часто можна почути, що пропорційна виборча система погана, несправедлива, вона призвела до приходу у ВРУ скоробагатьків... Звичайно, пропорційна система має свої мінуси. Але депутатів обрали МИ САМІ, а не система. Ніхто нас не заставляв голосувати за партії, що кишать покидьками.

А несправедлива якраз мажоритарка. Поясню це футбольною термінологією. Мажоритарна система може призвести до утворення "групи смерті", коли в одному окрузі балотуються декілька чесних, порядних людей, а пройде тільки один. А в іншому лідерами можуть бути бандюки-мільйонери і, знову ж таки, прохід одного гарантовано. Неможливо розбити кандидатів на "корзини", неможливо визначити "сіяних" (чесних, "хороших") і "несіяних" (бандитів-кучмістів). Все залежить від того, з ким прийдеться конкурувати, тобто на результат виборів вливає ВИПАДОК.

Варто тільки згадати вибори-2002: як ЗАЄДУ добрав депутатів-мажоритарників і значно збільшив своє представництво у ВРУ. Більшість голосів набрали НУ, БЮТ і СПУ але більшість депутатів – кучмівці. Правда, схоже на американські перегони Буш-Гор? В мажоритарній і змішаній системі результат зовсім не обов'язково відповідає настроям виборців.

Вже почались розмови про якісь відкриті списки, коли виборці вибирають, хто в них попаде. Цікаво, ті, хто верзе такі нісенітниці, самі розуміють механізм таких виборів? Як виборці можуть складати список – через опитування? Як вибрати, хто підтримує певну партію, а хто хоче нашкодити? Навіть політично активні люди не можуть знати штук 200 кандидатів, що говорити про тих, хто політикою не цікавиться... Але звучить гарно, популістсько, може і рейтинг підняти.

Тому гідної альтернативи пропорційній системі нема. Але її треба реформувати. Бо недосконала система впливає на вибір, на результат, на наше майбутнє. Це одна з глибинних причин бідності України. Бо все починається з кабінки. Звичайно, на "якість вибору" впливають інші фактори, спричинені 350-літнім нищенням українців. Але зараз про систему.

Недоліки нашої виборчої системи:

1. "Голосуй за поганих, бо хороші не пройдуть". Але як хороші можуть пройти, якщо за них не голосувати? Замкнуте коло. Нас постійно зомбують продажними рейтингами. Вибори-2002 – дуже яскравий приклад. Тоді в рейтингах ЗАЄДУ і СДПУ (о) постійно сунули вгору. Пророкували прохід "Жінок за майбутнє" і КОП, а БЮТ і СПУ – аутсайдери. Результат відомий всім... Це було в розквіт кучмізму. Але і тепер така практика існує, приклад – НБЛ "МИ". Часто можна почути: "Ця партія хороша, але голосувати буду за НУ/БЮТ/тощо, бо вона не пройде". Люди бояться втратити свій голос, бо голосувати за "непрохідних" – все одно, що не ходити на дільницю. Результат той самий, бо голос поділять переможці.

2. Вибори до ВРУ заглушають місцеві вибори. ЗМІ мало їм приділяють увагу, всі міста заклеєні "верховним" агітаційним сміттям. Результат – однакове голосування по всіх бюлетенях. Але навіть чесний лідер (хоча такого не буває) не може знати, що робиться у списках сотень населених пунктів. Тому в списках на місцях може робитися, що завгодно (наприклад, Ернест Нусер в списку ПОРА-ПРП на Закарпатті). Коли йде жорстка політична боротьба, коли Фельдман робить українофобські заяви, Єремеєв викрадає активістку КУНу, Вітренко знов несе свій брєд і всі всіх обливають лайном, важко ще спостерігати і аналізувати місцеві події.

3. Занадто часто у нас бувають вибори: 1998, 1999, 2002, 2004, 2006, 2009, 2011 р... Через кожні 2-3 роки! А це все зайві видатки бюджету і нерви тих виборців, кого все це задрало. Через кожні 2 роки збирати ТВК, ДВК, платити їм зарплату, друкувати бюлетені, складати списки виборців, монтувати кабінки, шукати розкрадені скриньки для голосування трохи незручно і накладно.

Напрями реформування виборчої системи:

1. Розвести в часі вибори до ВРУ з місцевими і звести з президентськими, всі вибори проводити одного року. Весною голосуємо на місцевих, восени – на парламентських та президентських. Для чого окремі президентські вибори, хіба важко кинути по бюлетеню в 2 скриньки? Це дає змогу зробити усвідомлений вибір на місцях, зекономити кошти бюджету і нерви виборців, зменшаться черги на дільниці. Раз на 5 проголосували – і спокій (умовний, звичайно).

2. На парламентських виборах голосувати в 2 тури. В І беруть участь всі партії, в ІІ – ті, що пройшли бар'єр. Це справедливо, бо голоси не буде втрачено. Не пройшла твоя партія – нічого, в ІІ турі САМ визначиш, кому дістанеться голос. Таким чином в І турі можна голосувати і за "непрохідних", результати виборів будуть зовсім інші, будуть відображати думку народу, а продажні рейтинги втратять свою чорну функцію. Крім того, це зручно і економно, бо голосується одночасно з турами президентських виборів.

3. На місцевих виборах дозволити балотуватись тільки тим, хто проживає в даному населеному пункті певну кількість років. Це унеможливить безсовісним політикам просувати своїх родичів у місцеві ради.

4. Зробити більш жорсткі умови допуску партій і блоків до участі у виборах. Якщо в бюлетені 45 партій, толку від цього небагато, тільки зайві витрати на мікропартії і черги на дільниці. Наприклад, можна встановити мінімальну кількість членів партії/блоку для участі у виборах. Але ні в якому разі не піднімати грошовий внесок, бо це на руку мільярдерам.

5. Обмеження виборчих фондів нічого не дає. Не існує інструментів визначення, хто скільки витратив, бо рекламу може подати і якась "ліва" фірма, а не партія. Єдине, що можна обмежити, це політичну рекламу на телебаченні. Наприклад, по 2 хв/день на окремому каналі. Реклама на телебаченні найефективніша, впливає на колосальну кількість виборців, тому скоробагатьки цим користуються і завалюють телеканали своїм лайном. А бідніші партії не мають змоги себе показати. Це ще одна причина вибору одних і тих самих партій – хто має гроші, має і рейтинг. Крім того треба скасувати практику відшкодовування передвиборчих витрат партій, що пройшли у ВРУ. За 5 років вони самі відшкодують.

6. Шляхи наведення порядку у ВРУ:

* Скоротити кількість депутатів до 300, а то й до 200 шт. Для чого нам 450 дармоїдів? Їх утримання обходиться Україні в кругленьку суму – майже 1 млрд. грн. Для того, щоб всіх вивчити всіх у писок, треба років 5, не кажу вже про аналіз їхніх дій. Країна повинна знати ВСІХ своїх "героїв".

* Контролювати відвідування роботи депутатами. Навіть можна використовувати сканування пальців для ідентифікації "роботяг". На роботу ходить третина, половина з яких спить, читає журнали або вивчає глибини людського організму, завзято длубаючись у носі. А що роблять ті депутати, місця яких не потрапляють в об'єктив камери, можна тільки здогадуватись... Ми найняли їх на роботу, ми їм платимо зарплату, хто не ходить і не працює – КОПНЯКА під дупу.

* Скасувати більшість пільг. Це стосується недоторканності – через неї у парламент лізуть бандити та інші тварі. Ще мене обурює відшкодування тим, хто має пару квартир у Києві і не хоче жити в готелі біля ВРУ (де умови далеко не царські). Чому ми повинні платити тим, чия ПАНСЬКА ДУПА не хоче сидіть на твердому кріслі? Треба забрати всі службові автомобілі, 5 хвилин пройтися від готелю до ВРУ – не дуже важка робота "борцям за добробут народу". Єдине, чим можемо таким допомогти – залишити право на безоплатний проїзд в громадському транспорті. Не заздрю сміливцю, який наважиться проїхатись в тролейбусі, і його впізнають... А щодо зарплати – ніяка вона не висока. Що таке 15 тис. грн. для депутата? Та директори середніх підприємств мають більше! Чесний депутат повинен отримувати гідну зарплату, його повинна хвилювати тільки одна думка – що зробити для України. Тим більше, після скорочення кількості ненаситних і урізання пільг значно зекономляться народні гроші. А от вибрати чесних – вже наша робота.

Перспектива непогана, але є проблема. Загальна проблема для України – влада. Вона НЕ ПОГОДИТЬСЯ на такі реформи. Бандитам не вигідно втрачати такий інструмент як рейтинги, не вигідно зробити роботу депутатів прозорою, їм взагалі не вигідно нічого, що вигідно Україні. Пару сотень/тисяч падлюк і далі доять десятки мільйонів людей. Надіюсь, нове покоління принесе Україні процвітання і справедливість. А поки що перспективи нема, поки що обираємо краще з гіршого. На наступних виборах мусимо голосувати за прохідних помаранчевих, бо є загроза третього приходу янука. Така система...

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua