Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації
комуністи   імперіалізм   українофобство

Чи є можливість примирення українців?

Олександр Ч | 10.06.2007 18:04

3
Рейтинг
3


Голосів "за"
9

Голосів "проти"
6

Чий погляд на пріоритети шляху державного розвитку, має визначальний характер – корінного населення, чи нащадків кривавої колонізації, які становлять левову частину блакитних сил?

Чи є можливість примирення українців?
Чи є можливість примирення українців?

Основною причиною сьогоднішнього стану України, прийнято вважати нездоланні, на даному етапі, суперечності між сходом та заходом країни. Мовляв, східні українці тяжіють до тісної співдружності з Росією, а західні – хочуть в Європу.

Але колись, ці дві частини досягнуть компромісу, і тоді, ми нарешті виробимо прийнятну національну політику, та почнемо направлений шлях розвитку.

Але чи можливий компроміс взагалі? Чий погляд на пріоритети шляху державного розвитку, має визначальний характер – корінного населення, чи нащадків кривавої колонізації, які становлять левову частину блакитних сил?

До якої межі можливі поступки українців? Де пролягає ця межа? Ні для кого не секрет, що середньостатистичний представник "комуністичного" і регіональського електорату, ставить перед своїми виборцями в першу чергу не соціальні та ідеологічні питання (тоді б рейтинг кпу складав не більше за пів відсотка найзапекліших бабусь, а рейтинг ПР взагалі тримався десь в регіоні абсолютного нуля), а питання відновлення абсолютної унітарної імперії, що є батьківщиною цих суб'єктів і під чий живий та "непорушний" гімн, вони пускають патріотичну сльозу.

Не варто вважати фанів команди коаліції тупими, і такими, що не розуміють її злочинної суті. Вони все прекрасно знають і більше того – до цієї обставини в них немає жодних претензій. Але коли пан Янукович став демонструвати більш помірковану позицію, в купі з риторикою про первинність інтересів України, в рядах донецьких хлопців пробіг легкий сумнів – "А чи за того ми проголосували?".

Коли зрозуміла суть завдання, його завершення наполовину досягнуто. Завдання, що стоїть перед Україною – очистити територію від окупаційних сил.

На перший погляд очевидно, та легко, але існує межа, за якою інтеграція чужорідних елементів в структуру частини держави стає необоротною. В Україні це, нажаль, відбулося – наше суспільство є розмежованим на два табори, чиї цілі взаємо виключаються – компроміс між ними неможливий, і найгірше, що половина української території, стала одним цілим з носіями антиукраїнських ідей.

Очевидно, що в даній ситуацій, швидке задоволення інтересів українців, лежить в занадто радикальній, для реалізації, площині.

Стратегію стримування негативної розв'язки, яку обрав президент Ющенко, можна охарактеризувати як вкрай негативну. Вона полягає в беззаперечному ходінні на поводу шантажу ПР. Причому цей шантаж є чистим блефом – регіоналам доводиться водити за ніс свій електорат, адже донецьким "бізнесменам" взагалі не усміхається приєднатися до утворення, де всі ходять під дудку однієї особи.

Тож потенціал таких маргіналів, як Вітренко, "Русский блок" і т.п., в демократичних умовах, є далеко не таким примарним, як може здатися на перший погляд. Якщо наступна правляча коаліція Януковича, продовжить керувати згідно зі своєю класичною моделлю – експлуатуючи економіку на грані самовідновності, та не виконуючи своїх проросійських обіцянок, сьогоднішня тактика на нагнітання антиукраїнської істерії в Донецьку, може загріти з ними злий жарт.

Але не зіграє – в обачливих донецьких стратегів на цей випадок є стара та перевірена за 80 років, стратегія придушення ідейних поривів. Найбільш вірогідно, що отримавши достатню кількість влади, ПР прикриє політичну лавочку. Жителю ні західної, ні східної України не доведеться переживати за історичні корені – адже він перейматиметься, в першу чергу, власним виживанням. А державною мовою України остаточно стане "говор" срібного призера "євробачення".

Найкращим варіантом дій, для демократів (втім від цих сонних кроликів цього навряд чи дочекаєшся), є спроба піти ва-банк, доки в їхніх руках є важелі – ув'язнити всіх "діячів", що підпадають під статтю сепаратизм, почати справи про економічні зловживання бізнес-регіоналів, розпочати ідеологічну кампанію про невідповідність істині "проросійськості" Партії Регіонів.

Тоді, загнана у кут ПР розвалиться на очах. Її радикальне крило спробує ініціювати відокремлення східних областей, що є абсолютно неприйнятним для місцевих монополій. Саме в цей момент, з бізнесом мають бути укладені договори – за ним залишається всі підприємства, діяльність котрих має відбуватися в рамках законодавства, бізнес має право створювати лобістські політичні партії, засновані виключно на соціальній ідеології.

Позбавлені економічної підтримки, екстремісти швидко заглохнуть і, якщо в них вистачить розуму – відправляться геть з України.

Таким чином, бажано назавжди утримати бізнес, від бажання погратися в використання мас.

Подальша державна політика має бути зосередженою на досягненні якомога швидших позитивних результатів в економіці. Якщо результатів не буде, то Україна гарантовано припинить своє існування.

Хоч це й суперечить принципу, "що ти зробив для держави", якщо рівень життя досягне позначки достатньої для переборення тяжіння до "вєлікого і могучєго", тоді наступне покоління східної України виросте справжніми патріотами.

Але, звісно, чекати від Ющенка хоча б успішної реалізації першої частини плану, або принаймні її спроби, без активної участі громадськості, не надто розумно.

Якщо суспільство буде зайняте пасивним вичікуванням, все відбудеться так, як цього забажають регіонали.

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua