Нині є російські війська в Криму, тітушки-росіяни на Сході України, які підбурюють забамбурених путінською пропагандою східняків до злочинних дій, а у самій Росії закривають опозиційні інтернет-сайти і блоги, звільняють з роботи нелояльних до влади громадян, навіть із приватних підприємств, брутально розганяють мітинги на підтримку позиції України, ООН, РЄ, ЄС.
Тисячі росіян пройшло через український Майдан. Майдан, який, як виявилося, воював і воює не стільки з минулою українською владою-маріонеткою, як з Кремлем. І лише після того, як ми усі разом змінимо режим у Росії, Україна стане незалежною. І це буде обов'язково! Як буде, поки-що не знаємо. Можливо, доведеться пройти і шлях, подібний до того, який пройшли Угорщина-Чехословаччина. Тому до війни треба серйозно готуватися.
В Угорщині, якщо коротко, було так. 23 жовтня 1956 року маршем протесту студентів та представників інтелігенції в Будапешті розпочалось антирадянське повстання в Угорщині.
У повстанні взяло участь більш ніж 50 тис. повстанців і 15 тис. озброєних загонів національної гвардії, які мали до 100 танків. За оцінками ООН воно було придушене 75 – 200 тис. радянських військ і 2500 танками, якими командував сталінський генерал, один з винуватців масових ґвалтувань цивільного населення у окупованому Берліні Іван Конєв. Маршал Георгій Жуков "за придушення угорського фашистського заколоту" отримав 4-ю зірку Героя Радянського Союзу, голова КДБ Іван Сєров в грудні 1956 – орден Кутузова 1-го ступеня.
Угорці в масовому порядку емігрували – країну покинуло майже 200 000 чоловік. За допомогою радянського уряду, головою угорського уряду був поставлений Янош Кадар.
2 травня 1990 року Державні збори Угорщини ухвалили закон "Про значення жовтневої революції 1956 року в боротьбі за свободу". День 23 жовтня було оголошено національним святом Угорщини.
Україна була солідарною з цією революцією. У ній брали участь воїни УПА. Вони тоді були ще молодими. Юрій Киричук:
У жовтні 1956 р. в Угорщині перемогла народна революція проти маріонеткового місцевого комуністичного режиму Гере-Ракоші. Із колишніх членів УПА на еміграції було створено кілька батальйонів добровольців, які відправились до Будапешту і взяли участь у боях проти радянських окупаційних військ. Вони обороняли мости через Дунай, які об'єднують дві частини мадярської столиці – Буду і Пешт. Більшість із них загинула.
Слава Україні!
