Народні блоги
http://narodna.pravda.com.ua/ukr/nation/4fbba229e31ad/

генерал-хорунжий Армії УНР Михайло Пересада-Суходольський учасник боротьби за незалежність України у XX столітті

Анатолій Грива | 22.05.2012 17:26

23 травня – День народження Михайла Пересади-Суходольського, генерал-хорунжого Армії Української Народної Республіки

генерал-хорунжий Армії УНР Михайло Пересада-Суходольський учасник боротьби за незалежність України у XX столітті
Пересада-Суходольський Михайло Степанович

(23.05.1883-29.07.1938)


23 травня – День народження Михайла Пересади-Суходольського, генерал-хорунжого Армії Української Народної Республіки, начальника штабу 7-ї піхотної дивізії, генерал-квартирмейстера Київської групи Армії УНР, начальника штабу 4-ї Київської дивізії, начальника штабу бригади 6-ї Січової стрілецької дивізії, начальника штабу 3-ї Залізної дивізії, начальника канцелярії штабу Української Повстанської Армії Юрія Тютюнника, голови Українського інформаційного бюро.

Михайло Пересада-Суходольський народився у м. Валки на Харківщині. Закінчив реальну школу.

24 вересня 1903 р. вступив на військову службу до 201-го піхотного резервного Лебединського батальйону. 1 червня 1906 р. його переводять до 269-го піхотного Богодухівського полку.

Брав участь у російсько-японській війні 1904-05 рр., де за бойові заслуги отримав звання прапорщика. 5 листопада 1905 р. його переводять у 270-й Куп'янський полк, а 15 березня 1906 р. направляють до 202-го піхотного Старобільського полку.

З 4 вересня 1906 р. він стає юнкером Чугуївського піхотного училища, яке закінчує у 1909 р.

Згодом служить у 1-му Варшавському фортечному батальйоні. 25 вересня 1910 р. його переводять у 150-й піхотний Таманський полк, який дислокується у Кобрині в Білорусії.

В 1913 р. поступає до Миколаївської академії Генерального штабу. З 1914 р. бере участь у Першій світовій війні, служить обер-офіцером для доручень при штабу 27-го армійського корпусу. Закінчив військову школу льотчиків-спостерігачів, а також прискорені курси Миколаївської академії Генерального штабу.

До Української армії вступає 17 квітня 1918 р. Станом на 21 листопада 1918 р. займає посаду начальника мобілізаційної частини штабу 7-ї піхотної дивізії. Під час антигетьманського повстання переходить на сторону Директорії. Служить начальником штабу цієї ж дивізії.

У липні 1919 р. генерал-квартирмейстер Київської групи армії УНР, потім начальник штабу 4-ї Київської дивізії.

У грудня 1919 р. він був інтернований польською владою у м. Рівне. Згодом продовжує службу в армії, зокрема у березні 1920 р. обіймає посаду начальника штабу запасної бригади 6-ї Січової стрілецької дивізії, яка формувалась у Бресті, а з травня того ж року начальник штабу 7-ї запасної бригади.





З 7 серпня 1920 начальник штабу 3-ї Залізної дивізії. У червні 1921 року начальник канцелярії повстанського штабу Юрія Тютюнника. З жовтня 1921 голова Українського інформаційного бюро.

Після завершення бойових дій 1917-1921 рр. поселився у м. Львові.

Після закінчення Стрийської молочарної школи працював в кооперативних структурах міст Жовкви, Бережан.

Помер і похований у Львові на Янівському цвинтарі, поле N20.

Довідка:

Учасники українських збройних визвольних змагань
:

1. Українські вояки, які були учасниками Дієвої та Галицької Армій УНР з 09.05.1917 р. до 21.11.1921 р.

2. Учасники повстанських загонів, які вели боротьбу з радянською владою на теренах України з 21.11.1921 р. до 22.06.1941 р.

3. Учасники збройних формувань на теренах Карпатської України

з 04.11.1938 р. до 01.09.1939 р.

4. Учасники повстанських загонів, які вели боротьбу "проти московсько-комуністичної та гітлерівсько-нацистської окупаційних влад" з 22.09.1941 р. до 09.05.1945 р.

5. Учасники регулярних формувань Української Національної Армії, які вели боротьбу проти Червоної армії на теренах України та інших держав

з 15.02.1944 р. до 09.05.1945 р.

6. Учасники різних повстанських військових формувань, які боролися на теренах України з "московсько-комуністичною владою" з 09.05.1945 р.

(Рішення Президії Української Національної Ради Української Народної Республіки від 8 березня 1957 р.).

"Визнати учасниками боротьби за незалежність України у XX столітті осіб, які брали участь у політичній, партизанській, підпільній, збройній боротьбі за незалежність України, в тому числі у складі формувань Української Центральної Ради, Української Народної Республіки, Західно-Української Народної Республіки, Української Держави (Гетьманату), Української військової організації, Організації народної оборони "Карпатська Січ", Організації українських націоналістів, Української повстанської армії, Української головної визвольної ради та інших військових формувань, партій, організацій та рухів, що ставили за мету здобуття Україною державної незалежності" (Указ Президента України від 28.01.2010 N75/2010).

У наш час всі вони визнані Українською державою і суспільством.

Імена учасників боротьби за незалежність України у XX столітті увійшли до героїчних сторінок української історії, вони вшановуються сучасними громадянами України, на прикладі їх героїчних вчинків виховується молоде покоління. Результатом їхньої боротьба стало проголошення у 1991 році самостійної української держави – УКРАЇНИ.

Про цих українських героїв в сучасній Україні знімаються фільми, пишуться книжки, складаються пісні, їм споруджуються і відновлюються пам'ятники, їхній прах перепоховається в рідній українській землі.



Слава Україні!

Слава українським героям!



© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua