Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Учителю, Святійшому Мойсею.

UAOCC | 21.12.2009 15:20

-1
Рейтинг
-1


Голосів "за"
9

Голосів "проти"
10

Його лекції – це академія життя, бо знання, які отримують слухачі, дуже прості і доступні, вони допомагають просто жити і бути щасливим у цьому непростому світі. Тому слова вдячності переповнюють душу і йдуть вірші, яких написано мною чимало. Ось один із них.

Життя – це справжня школа, і приходимо ми сюди на землю і вчимося до останнього свого дня. Але що ж таке це людське життя і ким у ньому є людина? Чому ми народжуємося і помираємо? Чому є злі і підлі люди? Чому добрим дуже важко в цьому світі? Чому навіть до добрих людей приходять погані думки?

Відповіді на ці та багато інших питань ми можемо так і не отримати за все життя, тому що цієї науки – науки самого життя не вчать, на жаль, ніде. Але мені пощастило, бо доля подарувала мені Вчителя, Владику Мойсея.

Його лекції – це академія життя, бо знання, які отримують слухачі, дуже прості і доступні, вони допомагають просто жити і бути щасливим у цьому непростому світі. Тому слова вдячності переповнюють душу і йдуть вірші, яких написано мною чимало. Ось один із них.

Учителю, Святійшому Мойсею,

Даруємо любов й тепло душі -

Це лише крихта, що ми відчуваєм,

І щоб хотіли Вам ми піднести.

За ту науку, як у світі жити,

Як встояти і Бога як любить,

Як душам милість Божу заслужити,

Й у Царстві Божім місце як здобуть.

Як боротьбу зі злом вести у світі цьому

Та іспити, що маєм, як пройти,

Не впасти в прірву, грішну і мерзенну,

І ближнього по духу як знайти.

Як гартувати дух й очистить душу,

Як відродить духовність у собі,

Як стати чесним, добрим, справедливим,

З дороги, що веде до Бога, не зійти.

Якщо впадеш, то як же знов піднятись,

Як Божу іскру в собі не згасить,

Як у собі розвинуть і зростити

Любов Божественну, мов факел запалить?

І місію свою як нам пізнати,

І голос Ангела як чути у собі?

Хвала Тобі, о Боже наш великий,

Що Вчителя ми стріли в цім житті!

За це усе ми вдячні Вам довіку,

Наука ця нехай в душі зросте,

І зерно, що ви сієте, Владико,

У буйний колос хай переросте.

І це зерно нехай до часу зріє,

І час прийде збирать добрий врожай,

І новий вік зорею засіяє,

І Царство Боже прийде в рідний край!

Квітень 2008 р.

Людмила Мірошніченко


Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua