Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації
3
Рейтинг
3


Голосів "за"
3

Голосів "проти"
0

Коментарі
Львів'янка   | 5.08.2009 14:07
Найбільше прихиляли до святоюрського владики його особисті риси; він був надзвичайно приступний і тактовний із людьми, у спілкуванні з ним не відчувалося з його боку жодного намагання перед кимось вивищитися, він мав завжди (!) відкриті двері для кожного. Потрапити на прийом до митрополита, якщо він був у Львові, не складало жодної трудности. Митрополит нікого не уникав. Усім він мимоволі починав імпонувати. Але швидше, ніж із інтеліґенцією, він тісно зблизився із народними масами.
Львів'янка   | 5.08.2009 14:08
Остаточно його авторитет утвердився під час Першої Світової війни.
Арешт Шептицького російською окупаційною владою 19 вересня 1914, в суботу, коло 10 год. ранку, – не був для нього жодною несподіванкою. Граф Шереметьєв дав йому, за доброю російською традицією, лишень дві години на збори. Претекстом для арешту послужила аж ніяк не войовнича проповідь у Волоській (Успенській) церкві у Львові, де митрополит говорив якраз про спільність східньохристиянських традицій галичан і окупантів, спільність, завдяки якій могло б народжуватися якесь порозуміння.
"Галичина в час окупації опинилася в руках поліцейської та чиновничої наволочі, що її посилано сюди на посади, а вона, користаючи...
Львів'янка   | 5.08.2009 14:09
"Галичина в час окупації опинилася в руках поліцейської та чиновничої наволочі, що її посилано сюди на посади, а вона, користаючи з воєнного стану, робила, що хотіла" (М. Грушевський).
Звільнено митрополита з заслання лише стараннями красноярського (sic!) єпископа Никона, який звернувся з клопотанням до Керенського.
На розпити, як йому велося у важких умовах заслання, митрополит жартома ухильно відповідав, що там він зміг купу всього перечитати, на що ніколи не мав би часу в нормальних умовах.
Львів'янка   | 5.08.2009 14:10
Християнська велич: найбільше наполягали на арешті і засланні митрополита православні єпископи Антоній і Євлогій (Холмський) – як тепер говориться, україножери. І от у 1919 р., коли уряд УНР вислав їх за антинародну діяльність до Галичини, вони отримали допомогу від Шептицького!
Шептицький стояв вище галицьких неприхильностей і упереджень: якось дочка Франка (Анна) прийшла до митрополії просити про панахиду за батьком; її зустрів о. Михайло Цегельський і заявив, що Франко помер без Бога, і Церква не може і не буде за нього молитися; аж тут із-за дверей пролунав голос: "Помиляєтеся, отче Цегельський!".
Львів'янка   | 5.08.2009 14:11
Конфлікти за Польщі: в ніч із 22 на 23 серпня 1923 Шептицького заарештовують – хворого – на польсько-чеському кордоні з вимогою виступити з вірнопідданчою заявою щодо польської влади. Врешті-решт він зустрічається з президентом Войцеховським, і справа (після їхньої десятихвилинної розмови віч-на-віч) дещо залагоджується.

Широко відомі протести греко-католицького архипастиря проти руйнування православних храмів на Холмщині (1936-38; зруйн. 91 церква; пастирське послання-протест було конфісковане польською цензурою і поширювалося нелеґально) та проти ґвалтівного перетягання цілих сіл на католицтво (sui generis "реліґійна чистка" – за аналогією до сучасних етнічних).
Львів'янка   | 5.08.2009 14:12
Конфлікти з польськими окупаційними властями розгорялися і щодо дрібніших речей. За польським законодавством, уся документація мала бути ведена по-польськи. До митрополита постійно чіплялися під приводом того, що метрикальні книги Галицька Митрополія веде по-українськи. Тож коли причіпки в цій справі стали нестерпними, Шептицький у 1925 перевів усі метрикальні книги на латину.

Діяльність митрополита Шептицького як фундатора й організатора та мецената не має собі рівних. Лише одне з усіх звершених ним починань увічнило б його ім'я в історії України – а починань тих було сотні!
Львів'янка   | 5.08.2009 14:15
Можливо, вбивство родини у Прилбичах та страхітливі злочинства "перших совітів" ще стояли в нього перед очима, коли він вітав "побідоносне німецьке військо" 5 липня 1941 року. Проте ніхто з єпископів – "князів Церкви" – у цілій Европі не виступав потім так відкрито й беззастережно проти фашизму в багатьох пастирських посланнях (грудень 1941; лютий 1942 – лист до Гіммлера; березень 1942; 29-31 серпня 1942 – розпачливий лист до папи Пія XII; 21 листопада 1942 – послання "Не убий"). Це приводило до фашистівських обшуків на Св. Юрі, під час яких німці розкривали навіть труни покійників.
Львів'янка   | 5.08.2009 14:16
Наказав сховати понад 300 єврейських дітей та цінні єврейські документи. У рятуванні євреїв йому допомагали, серед інших, сестра Йосифа Вітер (1946 її ув'язнено загалом на 30 років) і брат Климент (37 євреїв; на фабриці взуття, яка належала студитам, – ще 16 євреїв; арештований 1947). Мусимо, однак, сказати, що митрополит приховував цю свою порятункову акцію від більшої частини духовенства – і тому, що цього вимагали обставини...
Львів'янка   | 5.08.2009 14:16
Помер Владика 1 листопада 1944 року, коло 13 год., три дні перед тим переставши з будь-ким розмовляти.

5 листопада відбувся похорон у Львові. По суті, то був похорон Галичини – величний, феєричний і зловісний, з ворожим військовим супроводом. Хрущов нібито приїхав із вінком від Сталіна (невідомо, правда це, чи міф); один большевицький достойник сказав, що Шептицький після Шевченка був найбільший українець.
Найбільше коментарів
"Проблема" языка: наживка для электората  908
Русскоговорящие украинские националисты...  905
Государство Украина не состоялось...  773
Вопрос русского языка в Украине – тест на демократию?  740
Русский язык получил государственный статус второго языка в Украине  690
Андрій Іллєнко: Нотатки про соціал-національну революцію  672
Дмитро Чобіт: Макуха або Штрихи до політичного портрета "Блоку Юлії Тимошенко"  668









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua