Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації
Панченко   Сакал   Голованівськ   Піддубний   Запорожчук   Ошовський   Синська земля

До історії знищеного пам'ятника Тараса Шевченка в Голованівську,

Sergius | 10.06.2009 09:18

8
Рейтинг
8


Голосів "за"
10

Голосів "проти"
2

або Хто так страшенно боїться Кобзаревого "Встане Україна і розвіє тьму неволі, світ правди засвітить"?

До історії знищеного пам'ятника Тараса Шевченка в Голованівську,
В ніч на 4 червня 2009 року в районному центрі Голованівськ Кіровоградської області сталося дві неординарні події: на одному пам'ятнику, який вважається неформальними символом Голованівська було демонтовано зображення малого державного герба України і замість нього встановлено символ неіснуючої держави серп та молот, а також зруйновано погруддя духовному батьку України Тарасу Шевченку.

Дехто, щоб приховати зв'язок між цими подіями почав розводити їх у часі – мовляв серп і молот встановили однієї ночі, а пам'ятник знищили наступної, хоча всім відомо, що це сталося саме в ніч на 4 червня. Не можна також не відмітити, що сесія селищної ради, яка прийняла рішення про встановлення серпа і молота замість "тризуба", відбулася у святий день для всього свідомого українства – в чергову річницю перепоховання Великого Кобзаря на українську землю. Окрім того, викликає подив реакція селищної ради – досі вона не подала заяву до правоохоронних органів з проханням знайти тих, хто вчинив наругу над пам'ятником Т. Шевченка

Коротко про селище. Перша письмова згадка про Голованівськ належить до 1757 року. Проте справжній вік його набагато більший. Принаймні катакомби, на яких знаходиться центр селища, припускають, могли бути збудовані ще до нашої ери. Достеменно невідомо також походження назви – одна із версій: це було колись головне місто в окрузі.

Командуючий армії УНР 1919-1920 рр. генерал М. Омелянович-Павленко, перебуваючи в ті роки в Голованівську, писав "я перебуваю в самому серці України". Що він мав на увазі, невідомо, але краєзнавець С. Піддубний в ряді своїх книг, припускає, що Голованівськ знаходиться на древній Синській землі (мається на увазі межиріччя рік Синюха та Синиця), а це центр Трипільської цивілізації (басейни рік Південний Буг, Рось, Синюха та Синиця).

Під час громадянської війни тут діяло одразу кілька загонів опору більшовицькій владі, неспроста одна з радянських газет, писала, що Голованівщина була епіцентром вештання різноманітних банд. Двічі через район проходила Армія на чолі з Н. Махном. На території району також зафіксовано ряд серйозних виступів проти ініціаторів колективізації та розкуркулення на початку 1930-х років. Проте зупинити колективізацію та подальший голодомор не вдалося. Саме під символом серпа і молота було знищено голодом понад 5 тисяч селян, більше тисячі репресовано. Під час війни в районі діяла націоналістична організація, яка, як припускають, нараховувала до 300 осіб.

За нинішнього Президента України мешканці Голованівського району віддали 74 відсотки голосів, в самому Голованівську відсоток був ще вищий. На останніх виборах депутатів місцевих рад як до районної ради так і селищної перемогу з великою перевагою здобув БЮТ. Що від цього отримав Голованівськ? За останні кілька років це селище перетворилося в одне з відстаючих на Кіровоградщині: не вирішуються проблеми водозабезпечення населення, освітлення вулиць, санітарного стану, зруйновано або стоїть більшість промислових та переробних об'єктів...

Пам'ятник Тарасу Шевченку збудований на замовлення і кошти місцевого колгоспу, який носив його ім'я, у 1987 році (голова М. Панченко, секретар парторганізації А. Сакал), біля контори колгоспу. Після того, як приміщення передали під ЗАГС і колгосп збудував собі нову контору на околиці селища, на нове місце було перенесено і пам'ятник. В 2005 році на прохання тодішнього керівника РДА С. Піддубного вже директор агрофірми імені Шевченка В. Ошовський передав пам'ятник селищу. Було вирішено встановити його в межах центрального майдану біля районного відділення казначейства. Провести цю роботу взявся голова селища С. Запорожчука. Було виготовлено новий постамент і викарбовано слова Кобзаря: "Встане Україна і розвіє тьму неволі, світ правди засвітить".

Очевидно саме ці слова і муляють очі ворогам України, злодюгам та бандитам. Їм не треба України, їм не треба правди і світла. Все погане замішується на брехні і чиниться в темноті – там, де влада не визнає своїх святинь та символів, де бездіють правоохоронні органи.

Олесь СВОБОДА

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua