Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Ще один погляд на питання, чи потрібен Україні Лідер

Ekain | 7.12.2008 12:35

8
Рейтинг
8


Голосів "за"
12

Голосів "проти"
4

Боятись лідера не варто. Його відсутність несе не менше, якщо не більше, загроз майбутньому країни, ніж його наявність. В інтересах українських патріотів формувати у суспільстві замовлення на лідера.
По слідах дискусій на "Народній правді"


Останнім часом дискусії під декількома статтями різних авторів швидко переходили на тему лідера. Україні потрібен харизматичний лідер, лідер-герой, лідер-прагматик, лідер-професіонал у державних справах, лідер-захисник, лідер – моральний авторитет – так можна підсумувати думку деяких авторів.

У ідеї лідерства окремої особистості є досить сильна опозиція. І це є цілком зрозумілим вислідом нашої історії, у якій місцеві та іноземні лідери проходжувалися з військом по території країни, винищували чужих та своїх, влаштовували соціальні експерименти і навіть позбувалися державності.

Але треба зазначити, що лідер не обов'язково має бути саме лідером авторитарним, волюнтаристичним. Демократичні суспільства також знають лідерів. Новітня британська історія дає дві лідерські фігури, Черчілля і Тетчер. Вони мають репутацію жорстких, принципових політиків, що змінили політичне обличчя країни, але ніхто не закидає їм, що від них постраждала демократія. З іншого боку, вище керівництво СРСР 70-х – 80-х років складалось з сірих, мало примітних особистостей, що радше тягнули не на лідерів, а на зовнішню декорацію для колективно безвідповідальної, анонімної, так званої колегіальної системи прийняття рішень. Навіть маючи абсолютну, не обмежену у часі і повноваженнях владу, керівники до такої міри не хотіли залишати слід в історії, що дотепер не відомо, хто віддавав деякі накази. Свого часу, коли на хвилі гласності було зроблено спроби дізнатись про те, як саме приймалися доленосні рішення, що визначали сьогодення та майбутнє, на подив експертів-советологів виявилось, що введення військ в Афганістан обговорювалось, але не було персоніфікованого рішення з підписом конкретного керівника партії, уряду, армії. Розповсюджене тоді так зване телефонне право, крім телефонного проштовхування потрібних рішень повз офіціальні процедури, мало ще й один вимір: тому, хто використовував телефонне право, потім не можливо було в чомусь докоряти, бо слова до справи не пришиєш.

Демократію і державність можна втратити і без сильного лідера. Вже зараз вимальовується загроза перетворення всіх гілок української влади на немічні, напівзаконні структури, очолювані церемоніальними фігурами без конкретної програми, світогляду, професіоналізму, з потужними анонімними лобістами за їхніми спинами. Те, що ми знаємо імена та політичні симпатії наших олігархів – це наслідки минулого устрою, коли попри весь тиск на свободу слова все ж таки ще сильні були тенденції гласності початку 90-х років. Якщо в країні буде утворено церемоніальну посаду президента, а вся влада перейде органу колективної безвідповідальності – Верховній Раді, то логіка розвитку процесу приведе до поступової церемоніалізації і всіх інших посад в державі, і тоді ми вже не знатимемо, хто є хто в нашій країні, де і ким приймаються рішення. Будь яке рішення, що може радикально змінити наше життя, буде проводитись анонімними режисерами через таке ж анонімне голосування маріонеток-кнопкодавів.

З хвиль нищівної критики або обожнювання діючого президента, мені здається, випливає одна важлива риса тих змін, що відбулися у суспільстві за останні роки. Зараз за всі помилки особисто потерпає саме президент, часом справедливо, часом занадто жорстко, але саме він. Порівняйте минулі режими Кравчука і Кучми, які завжди був понад системою. В усіх негараздах України були винуватці: популістський, червоний або бізнесовий парламент, злочинні або некомпетентні уряди, підступна і таємнича адміністрація президента. Може не дуже багато змінилося в устрої державної влади, але в масовій свідомості президент вже став на один рівень відповідальності з іншими гілками та ланками влади. Чи не тому зараз лідери електоральних уподобань на перший погляд ведуть себе нелогічно, намагаючись здихатись цієї посади, перетворити її на варіант державного речника, який призначається Верховною Радою. Насправді цей процес логічний. Ніхто не хоче стати з об'єкта уподобань об'єктом критики, а керувати і заробляти можна і з-за лаштунків, як це було у часи колегіального керівництва пізнього радянського ладу. Керувати з тіні навіть вигідніше і зручніше, бо можна маневрувати між різними кланами і групами, гнатись за ситуативним зиском без зайвих пояснень електорату коливань своєї генеральної лінії. На жаль, перетворення української влади на "групу товаришів", список яких закінчується як радянські повідомлення про склад делегацій словами "і другіє офіціальниє ліца" дуже ймовірний саме через відсутність політиків-лідерів.

Часто кажуть, що лідери беруться через якісь неконтрольовані соціумом обставини, не волею людини, що лідерству не можна навчити. Частково це вірно, але не зовсім. Лідерство – це об'єкт досліджень сучасної соціології і теорій управління (менеджменту). Теоретиками вже розроблено достатньо концепцій лідерства, а практиками вже ці концепції розкладено на первні, складові компоненти, на базі яких можна утворювати умови для розвитку лідерських якостей, а з окремих особистостей послідовно будувати саме лідерів. Викладення цієї теми потребувало б окремої статті. Поки що зупинимось на наступній тезі.

Боятись лідера не варто. Його відсутність несе не менше, якщо не більше, загроз майбутньому країни, ніж його наявність. В інтересах українських патріотів формувати у суспільстві замовлення на лідера.

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua