Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Чому зникають безцінні експонати в музеї Пирогово?


6
Рейтинг
6


Голосів "за"
6

Голосів "проти"
0

"Хата не експонується" – це тому, що там немає інтер'єру та і взагалі вона в дуже аварійному стані, а на дверях (показує рукою) висить ось цей мовчазний охоронець...

Чому зникають безцінні експонати в музеї Пирогово?
Літо, спека, хочеться кудись піти відпочити. В Києві таких місць дуже багато, але замість людного пляжу в таку пору я обрав би Національний музей архітектури та побуту в селі Пирогові. За той час відколи я живу в Києві майже по два рази на рік відвідую це дивовижне місце. На Батьківщини не завжди випадає можливість поїхати, але кілька кілометрів на маршрутці і я в рідному Закарпатті. Чудова природа, що оповита бувальщиною невтомно кличе до себе туристів.

Але недавно я побував там з іншою метою. В Національному музеї народної архітектури і побуту в Пирогово відбулася акція "SOS: від Нацмузею в Пирогово ".

Багато журналістів прийшло, щоб побачити на власні очі те, куди майже не пускають звичайних туристів. Організаторами акції виступили самі журналісти з різних ЗМІ. Попри заборони директора Павла Федаки журналістам вдалося потрапити на територію музею.



Ось так стирчать поломані ребра колись потужного організму (крупорушка)

На перший погляд здається, що все тут добре доглянуто перемонтовано, на окремих хатах з'явилася нова покрівля, отже ведуться реставраційні роботи. Але якщо пройтися далі і звернути з асфальтної дороги (по якій возить туристів електромобіль), то картина буде зовсім іншою. На краєчку під лісом ледве стоять дві унікальні споруди. Обидві вони перебувають в реанімаційному стані. Унікальна крупорушка ХІХ сторіччя, яка цього річ зазнала нещадних порухів – сильний снігопад зруйнував дах, пошкодив балки, здалеку видно як стирчать опори, що утримують стелю від повного завалу. Чому така доля цієї крупорушки? На це питання нам відповів Вадим Логвинов, заступник директора Національного музею архітектури та побуту: "Старі балки прогнили, от і не витримали майже півметрової товщини снігу. Літо майже закінчується, а це найсприятливіший час для реставрації, а коли вона буде проведена не знає ніхто крім директора Павла Федаки. Ця крупорушка унікальна тим, що в її середині воли колись крутили велитенським колесом, приводячи в дію механізм, що очищав різні крупи від лушпайок". Справді через маленьку щілинку прогнилого дерева видно велике колесо, сам механізм накрито поліетиленовою плівкою. Шкода, що зайти в середину нам не вдалося, на дверях замок.



Вадим Логвинов розказує про жахливе сьогодення пошкоджених об'єктів

Не далеко від крупорушки ледве стоїть хата з майже п'ятсот річним буттям на землі. Підходимо ближче, а там страх, що робиться. Вздовж і впоперек її проточили черв'яки, де протікала вода через дірявий дах утворилися пліснява, зараз за свою справу взялася гниль, яка довершує знищувальні роботи. Вадим Логвинов каже: "що ця хата привезена аж з волинського села Самари. Кажуть, що такої стародавньої хати не має навіть в усьому СНД. Уявляєте, яка цінність просто пропадає у нас на очах. Бачите надпис: "Хата не експонується" – це тому, що там немає інтер'єру та і взагалі вона в дуже аварійному стані, а на дверях (показує рукою) висить ось цей мовчазний охоронець. Уявляєте, що було б, якщо б ця хата перебувала десь у Європі. Над нею би зробили таке накриття, що вона б і ще роки простояла і, мабуть, не одне століття, а в нас як завжди бракує коштів... Та скоро бракуватиме й майстрів: повмирають ті, що знають ще зробити так як колись робилося. Ось так через свою не уважність ми втратимо найціннішу ниточку, яка ще пов'язує нас із нашим минулим. До речі, варто зазначити, що ця хата навіть не занесена до переліку з тих які потрібно негайно від реставрувати".

Йдемо далі разом зі знімальною групою Новий канал, Олександром Кочубеєм, керівником "Студії Мистецьких Ініціатив ", та Віктором Тригубом, редактором журналу "Музеї України", але вже без заступника Вадима Логвинова. До речі, зйомку керівництво музею, а саме його директор П. Федака нам заборонило посилаючись на те, що зараз пожежний стан в Україні і нічого такого як в'їзд авто та інші масові заходи на територію цієї заповідної установи заборонені. Дивимось як вантажний автомобіль в'їжджає, як то кажуть "без проблем" – це завозять випивку для торгових ларьків. Для когось заборона є, а для когось бізнес важливий за все.

Ми рушили ще до одного унікального експонату, якого вже практично знищено. Добирались до нього через густі зарослі, маленьку доріжку практично не видно, про цей об'єкт майже ніхто не знає, адже маршруту до нього нема. Нарешті ми знайшли унікальний двох-поверховий млин в якого колись було аж два колеса Шкода, що з такого потужного механізму, що колись забезпечував хлібом чи не все село залишився тільки трухлявий набір якихось дерев'яних деталей. Дах будівлі, де колись мололося зерно сильно пошкоджено, повсюди видніються дірки, все гниє та обламується на очах. Шкода, але, мабуть, таку будівлю вже ніхто не відновить. Як не прикро констатувати, про те, що найдавніші та найцінніші споруди-експонати нашого народу так просто гинуть, а гинуть тому, що не мають належної підтримки від свого керівництва.

Майже кожний журналіст, що взяв участь в акції твердо зауважив для себе, що мовчати не можна, адже декілька унікальних споруд просто вмирає з кожною секундою часу, в такому чудовому музеї під відкритим небом, якого називають єдиним в Європі, що нараховує в собі близько 500 архітектурних експонатів на площі 130-ти гектарів.

Шкода, що експонати в селі Пирогові не сплять мирно, вони ледве дихають, чекаючи допомоги з будь-якого боку, але нажаль їм зараз вже хтось протягнув руку, от тільки з потойбічного світу... Це, мабуть, тому, що їм вже давно заброньовано в потязі місця, що невпинно мчить до кінцевої станції, яка носить назву: "болюча смерть в занедбаному стані!" Отже, куди ми йдемо й куди прямуємо без свого минулого, що зникає з лиця землі? Хто в цьому винен, як то кажуть здогадаймось самі.

В'ячеслав РОШКО

спеціально для газети "Молодь України"











© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua