Мартин Бубер. "Я і Ти"

Вищою цінністю екзистенціалісти вважають свободу, наголошують, що людина відповідає за свої дії лише тоді, коли діє вільно й може зробити вибір. Формами прояву людської свободи є творчість, пошук сенсу життя, гра, ризик тощо.

"Що таке філософія? Це з'ясування правди для того, щоб переконатися: жодної правди взагалі не існує. Або: це пов'язання певних поглядів у таку систему, яка постійно суперечить дійсності", – написав якось призабутий нині польський письменник Адольф Диґасінський. Своєю місією М. Бубер вважав переконати людей у згубності шляху "Я – воно" й у доцільності вибору "Я – Ти".

"Я і ти" (1923). Частково інспірований Фейєрбаховою концепцією "его" й ідеями К'єркеґора, філософ дійшов висновку про зустріч як передумову існування. Істинна зустріч людини з Богом, як і людини з людиною – діалог суб'єктів "Я – Ти". Наприклад: пасажири, двоє коханців, кішка та її спостерігач, письменник і дерево. Діалогу "Я – Ти" науковець протиставляв монолог "Я – воно". Цю концепцію було інспіровано ідеями Канта про "речі в собі", які існують лише як ментальні конструкції.

Уява такого "я" сприймає живі творіння тільки як уявні об'єкти. А оскільки діалог у цій ситуації неможливий, то наслідком є конфронтація. М. Бубер уявляв історію людства як перманентну боротьбу співвідношення "Я – Ти" зі співвідношенням "Я – воно". Насправді, вважав він, діалог "Я – Ти" трапляється вкрай рідко, переважає стиль монологів "Я – воно".

А як щодо співвідношення Садовий – львів'яни? У яку парадигму воно вкладається?

Це дуже болюча тема.
"Воно" нас, за воно має...
:)))

Вітаю – ви відкрили нове відношення екзистенціоналізму: "Воно – воно!"

Жартую, звичайно. Просто високі матерії не завжди корелюють з реальним життям.

Я також жартую.
Льві"яни надзвичайно чемний народ.
Старші люди голосуючи за "згаданого пана" мали надію на молодість, але молодість (в даному випадку) стала жлобською.
Це вже запитання до батьків, школи – кого вони виховали?
Або хто його "висунув"?
Одного разу в дощ, я йшла (міст на Сихові) дивлюсь валяються візитки – це було розкидано візитки Садового "Інститут розвитку міста".
Ото ж ВІН із "грязі" та в "мери"...
Все це через те що надія перевершила реальне бачення.

Львів'янка:
Тому дозвольте дати Вам пораду: "Не сприймайте філософські теорії надто серйозно – і буде Вам щастя!"

Все таки краще філософськи на світ дивитись. Бо "?" можуть замучити.
А так "все ТАК не буде".
Кажуть- "буде гірше!"
Не вірте- "бо не має зле, щоб на добре не вийшло"!

Львів'янка:
О, це вже набагато краще! Борімося – поборемо!

Поборемо!
Потрібно перемогти, інакше для чого живемо.
Тисячоліття- повернення до духовності. Духовність – це прагнення до чистоти,хоча б душевної.
Не думати зле, не підживлювати зло навіть думкою.
Зло впаде, як світанок настане. Світанок-це ми.

Я-Оно? Це скромність?
Оно є похідним від "я"?