Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації
Микола Петренко   вірші   гарні вірші
3
Рейтинг
3


Голосів "за"
5

Голосів "проти"
2

Микола Петренко- Він живе поруч

Львів'янка | 13.05.2009 17:51
Микала Євгенович Петренко – відкрита та емоційна людина. Його виступи перед дітьми завжди цікаві. А сама творчість Петренка є той рідкісний випадок поєднання літературної обдарованості і глибоких знань про життя.
Коментарі
Львів'янка   | 13.05.2009 18:03
Голуби над Коростенем.
Хай плазують мерзенні раби-
Ми над рабством глузуєм в гордині!
Ось літають мої голуби-
Одного з них дарую княгині.
Мій сусіде з мечем у руці,
Віддамо сміхотворну данину?
Нас не скорять ворожі бійці,
Наша доблесть не знатиме впину.
Так одвіку ще не голубів
День ясний понад сонячні стріхи.
Гей, посланці, беріть голубів,
Зачавіть ваші кпини і сміхи.
Вільні ратаї ми – не раби,
Хай замовкнуть насильники ниці!...
Але що це-летять голуби,
Наче скупані в полум"ї птиці!...

Але що це-вогниста любов
Поверта в рідні хати бідою,
Повертає від змов і намов
Лютим підступом,карою злою.
Львів'янка   | 13.05.2009 18:07
Гей,горіть же,мої голуби!...-
Жуха полум"я в небо клубками,
Жити б,жити!...
Та ми не раби,
Ми згораємо разом із вами.
Ми згораємо:меч у руці,
А другою гойдаєм колиску,
Щоб зросли у майбутнім бійці,
Наче парость із чорного приску!...
Львів'янка   | 13.05.2009 18:11
Голуби над Коростенем-вірш із збірки "Віра в мирний день".
jurko   | 13.05.2009 21:48
Вітаю пана Миколу! Добрий чоловік, гарний поет і батько файного сина! Нам би в його роки стільки сили та наснаги!
Никита   | 22.12.2012 21:16
М.Петренко "Остання фортеця" (1972 р.)
Світ тісний і рятунку нема
Із усіх чотирьох сторін
Тьмуща-тьма ворогів, тьмуща тьма
Сіє пострах, ганьбу і загин.

З кров'ю мужніх спливали віки,
А тепер вже кінець, вже кінець,
Полягли та й останні полки,
І упала остання з фортець.

Вороги поділили скарби,
І пили, і пили до зорі,
У країні, де тільки раби,
На землі, де сліпі кобзарі.

А в очах кобзарів – тьмуща тьма,
Раб руками припав до чепіг,
Вже нема України, нема,
Як нема у майбутнє доріг!...

Розсміялись ворожі вожді,
Аж у небі погасла зоря,
Щось порадилися, і тоді -
Приведіть-но сюди кобзаря!

Привели, як приводять химер,
На догоду захланним катам,
Никита   | 22.12.2012 21:17
- Що співаєш ти людям тепер?
Заспівай-но ту пісню і нам!

Серед темно-темнющої тьми
Бачив ясно кобзар свій кінець,
Я співаю, що зборені ми,
Що упала остання з фортець.

Що поділено наші скарби,
Що збезчещено наших дівчат,
Що лишилися тільки раби
І над ними бундючиться кат.

Що довкола руїна страшна,
Розпач серцю і пострах умам,
Але є ще фортеця одна,
І вона не підкориться вам!

Рідна пісня – то мури її,
Рідна пісня – то зброя ясна,
Хоч які б не гриміли бої
Та ніколи не здасться вона.

Попри безліч поразок і зрад
Ми ще вище її возведем,
З нею видержим сотню осад,
І в майбутніх віках оживем!
Никита   | 22.12.2012 21:19
Гей, сторожа, на гак кобзаря!
Гей, на палю його! У вогонь!
А з-за хмар посміхалась зоря,
Восхваляючи правду його.

1972 р.
Никита   | 22.12.2012 21:29
Переклад вірша "Остання фортеця" російською мовою (tin_tina, 2012 рік
http://tin-tina.livejournal.com/259044.html

Тесен мир и везде враги
Окружили со всех сторон,
Уничтожены наши полки
И последний пал бастион.

Мы сражаемся тысячу лет,
Не хватило ни сил, ни сердец,
И сейчас нам спасения нет,
И сегодня настал конец.

Поделили добычу враги
И засели за пир до зари,
В рабском крае не видно ни зги,
Лишь рыдают слепцы-кобзари.

А в глазах их – темней самой тьмы,
Никогда не настанет рассвет,
Оттого что невольники мы,
Ни надежды, ни родины нет.
Никита   | 22.12.2012 21:30
Заскучал пирующий круг,
Ведь давно отпылала заря,
Пошептались со смехом – и вдруг:
- Приведите сюда кобзаря!

Привели как диковину в зал
На потеху пьяной толпе,
- Мы хотим, чтобы ты рассказал,
Что поешь ты людям теперь.

Сквозь покровы темней самой тьмы
Свой конец ясно чувствовал он,
- Я пою, что разгромлены мы,
Что последний пал бастион.

Что ограблены наши дома,
Нашим девушкам – рабство и плач,
И что край наш отныне тюрьма,
И что властвует ею палач

Что разрушена наша страна,
Горе сердцу и ужас умам.
Но осталась твердыня одна -
Никогда не сломить ее вам.

Наша песня – башни ее
И ее крепостная стена,
Сколько б ни полыхало боёв,
Но не склонит оружье она.
Никита   | 22.12.2012 21:32
С ней мы выдержим сотню осад,
Еще выше ее возведем,
Ей не страшно измен, нет преград,
И мы с нею и в ней оживем.

Эй вы, стража, схватить кобзаря!
Эй, на плаху, на кол, в огонь!
Но сквозь тучи смеялась заря,
Подтверждая правду его.

20.12.2012
Никита   | 22.12.2012 21:35
Історія вірша "Остання фортеця"

http://tin-tina.livejournal.com/259162.html
Ігор Бурдяк   | 23.12.2012 12:26
Никита:
На цю ж тему: Леся Українка – Давня казка
На жаль, інші часи настали. Поезія не має тої сили, що колись.
Никита   | 23.12.2012 14:29
Ігор Бурдяк:

Розумієте, з"ясувалося, що цього вірша взагалі не було викладено в інтернеті, і взагалі творчість Миколи Петренка майже не представлена онлайн. А зараз насправді такі часи: чого немає в доступності онлайн, того ніби взагалі немає.

Поки що гугль на запит "Микола Петренко" видає зокрема і http://narodna.pravda.com.ua/life/4a0ade6f9b0d7/
тому й я запостив сюди цей вірш. Якщо налагодять сайт – зроблю окремим постом. НМД він вартий, щоб люди його прочитали.
Ігор Бурдяк   | 23.12.2012 16:21
Никита:
Попри безліч поразок і зрад
Ми ще вище її возведем,
З нею видержим сотню осад,
І в майбутніх віках оживем!

Гей, сторожа, на гак кобзаря!
Гей, на палю його! У вогонь!
А з-за хмар посміхалась зоря,
Восхваляючи правду його.
Живе і надихає людей і щось інше:

Победа! сердцу сладкий час!
Россия! встань и возвышайся!
Греми, восторгов общий глас!...
Но тише, тише раздавайся
Вокруг одра, где он лежит,
Могучий мститель злых обид,
Кто покорил вершины Тавра,
Пред кем смирилась Эривань,
Кому суворовского лавра
Венок сплела тройная брань.
Восстав из гроба своего,
Суворов видит плен Варшавы...


http://ilibrary.ru/text/745/p.1/index.html



Найбільше коментарів
"Проблема" языка: наживка для электората  908
Русскоговорящие украинские националисты...  905
Государство Украина не состоялось...  773
Вопрос русского языка в Украине – тест на демократию?  740
Русский язык получил государственный статус второго языка в Украине  690
Андрій Іллєнко: Нотатки про соціал-національну революцію  672
Дмитро Чобіт: Макуха або Штрихи до політичного портрета "Блоку Юлії Тимошенко"  668









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua