Народні блоги
http://narodna.pravda.com.ua/ukr/life/4678dfe874510/

Врятовано ще один музей!

museum-ukraine | 20.06.2007 11:06

Бійтеся владу, що кричить про підтримку культури! Досвід показує – чим більше волають, тим гірше тій нещасній культурі доводиться. А вся "підтримка" зводиться до гучних піар-кампаній на фоні національних святинь та пишних прийомів серед витворів мистецтва.

Врятовано ще один музей!
Бійтеся владу, що кричить про підтримку культури! Досвід показує – чим більше волають, тим гірше тій нещасній культурі доводиться. А вся "підтримка" зводиться до гучних піар-кампаній на фоні національних святинь та пишних прийомів серед витворів мистецтва.

У той же час, наші доблесні можновладці починають мужньо мовчати, коли заклади культури, зокрема музеї, потрапляють у якусь халепу. Ну, як партизани! А що говорити, коли і так все зрозуміло. Культура, вірніше її базові центри – приміщення, земля, колекції, – мають дуже конкретно велику ціну та престижні позиції у прайсах скоробагатьків на приватизацію. Бібліотеки, будинки культури, дитячі центри творчості, спортивні зали, музеї давно перетворилися на майно. І якось так сталося, що захистити ці джерела духовності, пам*яті, морального розвитку – нікому. Все тримається на ентуазмі та жертвенності працівників та громадськості.

Поразок у цій війні більше, ніж перемог. На жаль...

Конфлікт між Новопетрівською сільрадою і керівництвом Державного музею-заповідника "Битва за Київ у 1943 році", став хрестоматійним.

Новообраний сільський голова Нових Петрівців, Вишгородського району, член ПРП пан Янковський, вирішив сприяти розвиткові сільського зеленого туризму. Придумали вольовим рішенням підконтрольної сільради, відрізати від території державного музею-заповідника 4 гектари землі, та спорудити там розважальний етнографічний кабак.

Директора музею, Заслуженого працівника культури України, генерала козацтва Івана Вікована, звинуватили у всіх смертних гріхах. І у підробці документів, і у самозахоплені землі, і у якихось міфічних розкраданнях...

Почалися погрози, прозорі натяки...

Як завжди буває, чисельні звернення музейників до влади про порятунок державного музею, десь "розглядаються" і понині.

Справа в тому, що сільрадівці вирішили відрізати від музею шматок прекрасного парку, який у радянські часи висадили школярі з ветеранами. А взагалі, музей збудовано як меморіальний комплекс пам*яті на честь півмільйона солдат, які загинули під час форсування Дніпра і звільнення Києва. Уявити, як у такому святому місці будуть запускати салюти на честь якогось іванаівановича, лунатимуть соромітницькі пісні п*яненьких компаній, пищатимуть дівчатка, просто НЕМОЖЛИВО! Треба мати хоч якесь відчуття міри, якийсь моральний рівень... Писати щось про совість, коли справа заходить про владу, не має сенсу...

Директор музею Іван Петрович Вікован, вичерпавши всі можливості для мирного врегулювання конфлікту, розпочав боротьбу. Швидко і активно включилися журналісти. Інформація з сайту журналу "Музеї України" помандрувала інтернетом, залучаючи до оборони музею все нові ЗМІ.

Дуже дякуємо провідного автора газети "Сільські вісті" Валерія Ясиновського, який підготував ресонансні публікації. Красиво спрацював відомий сайт "Україна кримінальна". Серію сюжетів підготували канали НТН, СТБ, ТРК "Київ", 1+1, Інтер, ICTV, радіожурналісти...

Кореспонденти "Газеты по-киевски", готуючи матеріал, навіть потрапили у бійку в приміщенні принципової сільради...

Ніякі розмови, листи, звернення, дзвінки на керівників сільради не діяли. Єдине, чого вони не очікували – дружна підтримка музею пресою. Виявилося, що журналісти, у великій кількості, дійсно являють собою четверту владу, потужну силу.

До розборок долучилися ветеранські організації. Колишні солдати Великої Вітчизнянної готові були до дій, які можна трактувати модним нині словом – тероризм. Жаль, що представники цього покоління фактично зійшли з суспільної арени! Не вистачає їх рішучості, впевненості, сміливості...

За підтримки ряду політичних та громадських організацій, на майдані біля сільради, було проведено мітинг протесту. Почалися розмови про початок процедури імпічменту сільському голові. Продовжилася інформаційна кампанія в пресі. Нахабна сільрада не здавалася.

Конфлікт перейшов у судову стадію.

Півроку колотнечі, стресів, взаємних звинувачень, закінчилися перемогою музею у суді.

Згідно судового рішення, 9,2 гектари заповідної землі, залишаються за музеєм. Ринкова вартість землі у Н.Петрівцях давно перейшла позначку у мільйон доларів за гектар...

Прекрасний парк врятовано.

Після такого скандалу, десятків публікацій, сюжетів, інтерв*ю, Державний музей-заповідник "Битва за Київ у 1943 році" став дуже відомим як в Україні, так і за її межами. Навіть потрапив у список чудес України! Потяглися туристи. Оновлюються експозиції, відкриваються нові виставки, продовжується пошукова робота...

Свого часу, тут був легендарний козацький Межигірський монастир, а нині розташовано дачі Януковича та інших опупенних діячів нашої дивної епохи. Що сказати, хай живуть...

Музей відстояли. Унікальний парк врятували. У директора І.Вікована додалося сивини, прихоплює серце... Журнал "Музеї України" клопочеться, аби директора представили до державної нагороди – людина просто здійснила значний громадянський подвиг. Захистала державний музей від інших представників державної влади...

Музей працює щоденно. Красиво шумлять дерева в парку. Гуляють дітлахи. Всі, хто відстояв музей – молодці! Але, йдуть тривожні сигнали з інших регіонів! Терміново потрібен Указ Президента України та Закон про недоторканність землі, приміщень, колекцій державних музеїв!

Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України"


© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua