![]()
| ||
![]() | ![]() | ![]() |
![]() ![]() | ||
![]() ![]() В. Сосюрченко: "Я героїзму на війні не бачив..."Східний Погляд | 9.05.2012 11:43 Я героїзму на війні не бачив, Сам героїчного нічого не зробив. Тепер я згадую, як ранені там плачуть, Як рвуть снаряди хлопців на шматки. Сосюрченко Василь Григорович (13 січня 1926 – 12 вересня 1998) родом з Лебединщини. З дитинства був дуже допитливим, любив природу і книги. За любов до рідної мови і до України був виключений з учительського інституту. У роки війни Сосюрченко В.Г. воює на фронтах, був декілька разів важко поранений. Він не тільки учасник, а й інвалід війни, хоча він ніколи не підкреслював цього і не використовував у своїх інтересах. На війну і на перемогу СРСР у ній він мав свою точку зору, яка не співпадала з поглядами деяких інших ветеранів, про що говорять його вірші "Я героїзму на війні не бачив...", "Я ж вісім ран одержав на війні", "Ти був героєм на війні, скажи..." та інші. ВАСИЛЬ СОСЮРЧЕНКО (із збірки "Журавлиний клич") Я героїзму на війні не бачив "Всі, крім філософів, мужніми бувають від страху". Сократ Я героїзму на війні не бачив, Сам героїчного нічого не зробив. Тепер я згадую, як ранені там плачуть, Як рвуть снаряди хлопців на шматки. Я був і сам там на шматки побитий Валявсь в калюжі власної крові. Ми мучились отам, і нам хотілось жити. А героїзм? Який там? На війні... 3.10.84. *** Я ж вісім ран одержав на війні, Давно було те і давно минулось, А в пам'яті ще й досі не забулось - І рани ті тепер болять мені. Ще й досі часом все те бачу в сні, Так, мовби знов воно назад вернулось, – Я ж вісім ран одержав на війні... Давно було те і давно минулось. А потім нам створили чорні дні – Оті, що на ідейщині звихнулись. На славу нашу й правду замахнулись Оті, що мали б дякувать мені – Я ж вісім ран одержав на війні. 8.1.89. *** Ти був героєм на війні? Скажи, Чому ж ти слова не посмів сказати Тоді, як сталінці тягли у табори Ще прямо з фронту земляка-солдата? Тепер ти гордо носиш ордени, Базікаєш у школі про героїв. А як же ті? Де згинули вони? І що ти сам в підлоті тій накоїв? 4.10.84. *** "Ніщо не забуто, ніхто не забутий". Як часто ми чуєм цю фразу А що пам'ятає наш розум закутий? Чи знає він гнів і образу? Ми знати повинні лиш те, що велять, А думати так, як накажуть І можемо ми тільки те пам'ятать, Що наші кати нам підкажуть. Мене ж не лишає видіння страшне: Я всі оті роки буремні Чекав, що задушать колись і мене Правителі наші таємні. Життя все було, мов кошмари вві сні, Постійно шукав я загину За те, що брехать не хотілось мені, За те, що любив Україну. *** Прокиньсь, мій народе, повстань за свободу, Як прадіди наші боролись колись. Ніхто не повстане за волю народу, Крім тебе самого. Вставай і борись. Душили нас тюрми. Возив "чорний ворон", Косила єжовщина нас без суда. Голодною смертю вмирали мільйони, Коли з нас робили німого раба. У тебе відібрано право людини І дано свободу лише для катів, Тобі ж тільки право одне залишили: "Работать" і "славить" кремлівських богів. Вставай же, народе, прокинься, людино, Із царства неволі до світла іди, Борися за щастя своє, Україно, Задушену правду і волю буди. 1960 ![]() | ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() | |
![]() | ![]() | ![]() |
![]() | ![]() | ![]() |
© 2007 - 2020, Народна правда © 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора. "Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами. Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua ![]() | ![]() |
![]() |