Що ж Бердяєв протиставляв комунізму? – СВОБОДУ. Духовну свободу і вільну особистість – як найвищі цінності. Як бути вільним у невільному світі? – ось запитання, на яке шукав відповідь Бердяєв.
За Бердяєвим, революція не має у собі творчої основи. Соціалізм – це справжнісінська псевдорелігія, демонізм. Соціалізм все розмаїття життя намагається звести до "шматка хліба" (сучасний варіант: до ковбаси по 2.20), тобто до нижчих, фізіологічних потреб людини (потреб в їжі, воді, захисті, відпочинку, сексуальних потреб). Соціалізм породжує вбоге і злобне міщанство, примусову рівність у злиднях духу і тіла.
У перші роки революції, під час розрухи і голоду, більшовицька влада виділила 12-ти (!) найвідомішим письменникам академічний пайок – серед них був і Бердяєв. Цих дванадцять називали "безсмертними щасливчиками". Їм дозволили мати також квартиру, і робочий кабінет, і бібліотеку. Така собі "охоронна грамота"... Вона не врятувала Бердяєва від радянської влади. Восени 1922 року він був висланий за кордон (у ході більшовицької кампанії по висилці інтелектуалів "Філософський пароплав", яку започаткував В.Ленін).
Микола Бердяєв помер у Кламарі (під Парижем) 23 березня 1948 року – помер знаменитим ученим зі світовим іменем.
***
Олена Гітлянська. Великі кияни: Микола Бердяєв. (Уніан)
ВИТАЛИЙ ШЕНТАЛИНСКИЙ. Философский пароход
***
Цитати з творів Бердяєва:
- Свобода есть право на неравенство
- По-настоящему любит свободу тот, кто утверждает ее для другого
- В свободе скрыта тайна мира. Бог захотел свободы, и отсюда произошла трагедия мира
- Личность связана со свободой. Без свободы нет личности. Реализация личности и есть достижение внутренней свободы, когда человек не определяется уже извне. Существо, живущее в необходимости и принуждении, не знает еще личности
- Наша любовь всегда должна быть сильнее нашей ненависти. Нужно любить Россию и русский народ больше, чем ненавидеть революцию и большевиков.
- Революционеры поклоняются будущему, но живут прошлым
- Революция – конец старой жизни, а не начало новой жизни, расплата за долгий путь. В революции искупаются грехи прошлого. Революция всегда говорит о том, что власть имеющие не исполнили своего назначения
- Все революции кончались реакциями. Это – неотвратимо. Это – закон. И чем неистовее и яростнее бывали революции, тем сильнее бывали реакции. В чередованиях революций и реакций есть какой-то магический круг... (ФИЛОСОФИЯ НЕРАВЕНСТВА)
- Государство существует не для того, чтобы превращать земную жизнь в рай, а для того, чтобы помешать ей окончательно превратиться в ад
