Олена Iванiвна Шовгенiв-Телiга

Партачі життя.
"Під час бурі, під час боротьби, під час гострого напруження двох сторін, коли невідомо, кого чекає перемога, вони (партачі життя – О. К.) плутаються між одними й другими, готові стати кожної хвилини при боці все одно якого переможця, помагаючи йому лише в останньому ударі, щоб цим дешевим коштом купити собі право бути пізніше в перших рядах коло нього". Брак мужності в суспільстві, "цивільної відваги" призводить до того, що партачі життя для всіх завжди його партачать, бо залишаються "елітою".

Чи можна після читання подібних рядків не сказати, що відчуття присутності Олени Теліги нині нам потрібне особливо? Її душа – на сторожі наших здобутків у розбудові національної державності навічно. Її лірична героїня – новий тип українки-аристократки духу, який органічно поєднує палку закоханість у життя з громадянською відвагою, - залишається окрасою української літератури й понині.

ДІЛО
Не треба слів. Хай буде тільки діло.
Його роби – спокійний і суворий,
Душі не плутай у горіння тіла,
Сховай свій біль. Стримай раптовий порив".

Але для мене – у святім союзі
Душа і тіло, щастя з гострим болем.
Мій біль бринить. Зате, коли сміюся,
І сміх мій рветься джерелом на волю.

Не лічу слів. Даю без міри ніжність.
А може в цьому й є моя сміливість:
Палити серце – в хуртовині сніжній,
Купати душу – у холодній зливі.

Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив,
Та там, де треба, я тверда й сувора:
О краю мій, моїх ясних привітів
Не діставав від мене жодний ворог.

Олена Теліга

Дякую Вам.
Із смерті повернулись до життя.
(Це Стусове. "І в смерть із рідним краєм поріднюсь".
Повертаються НАШІ поети і ми починаємо усвідомлювати всю суть життя і біль втрат.

Так, на одному із зібрань, де були присутні російські емігранти-монархісти, пролунали образливі випади проти української мови. Олена відреагувала блискавично і жорстко: "Ви хами! Та собача мова – моя мова! Мова мого батька і моєї матері. І я вас більше не хочу знати". З того часу Олена більше не розмовляла російською, а українська назавжди увійшла в її гаряче і справедливе серце.

Відчуття гордості за свій рід. За дух.
Ми сьогоднішні повинні засвоїти-що ми нація, народ, ми можемо.
Саме можемо маючи свою історію, своїх величів духу, і свою землю нашу рідну.

Вас-иль:
Блискуча відповідь! НМД – зразкова. Олена дала хамам відсіч, але жодним словом не образила у відповідь російську мову, не опустилась до відповіді "сам дурак".