Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

300-річчя збройного виступу за незалежну, самостійну, вільну Українську державу

Анатолій Грива | 10.01.2009 22:35

19
Рейтинг
19


Голосів "за"
20

Голосів "проти"
1

2009 рік є ювілейним для українського національно-визвольного руху. У цьому році виповнюється 300 років збройному виступу козацького війська Гетьмана України Івана Мазепи спільно з Запорозьким козацьким військом проти московських агресорів.

300-річчя збройного виступу за незалежну, самостійну, вільну Українську державу
Річниця цих визначних для України подій буде відзначатися на державному рівні. З цього приводу Президент України ще 9 жовтня 2007 року підписав Указ "Про відзначення 300-річчя подій, пов'язаних з воєнно-політичним виступом гетьмана України Івана Мазепи та укладенням українсько-шведського союзу", а конкретний план заходів з підготовки та відзначення цих подій був затверджений Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2008 року за N567-р.

Але Росія знову не згодна з такими рішеннями глави Української держави і Українського уряду. За інформацію, яка надходить з різних джерел, вона дуже бажає відзначити у цьому році 300-річчя "победы русского оружия под Полтавой".

Так що ми з вами будемо свідками і учасниками подій, які відбудуться у цьому році з нагоди цієї важливої історичної події. Проте 2009 рік вже почався, і ми вже є свідками роздутого Москвою "газового скандалу".

Наведу деякі історичні відомості, які допоможуть читачам "Народної правди" освіжити в пам'яті події 1709 року.

1709 р. (1 січня)

на Козацькій раді було вибрано кошовим отаманом Війська Запорозького Костя Гордієнка (вшосте) та прийнято рішення приєднатися до гетьмана Івана Мазепи у спільній боротьбі проти Московії;

1709 р. (1 березня)

Запорозькі козаки на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком розпочали бойові дії проти московського війська царя Петра I (козацьке військо залишило Січ і вийшло в Переволочну);

1709 р. (26 березня)

прибуття 8-тисячного Запорозького козацького війська на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком до Диканьки, де вони приєдналися до козацького війська гетьмана Івана Мазепи;

1709 р. (14 травня)

оголошення московським царем Петром I всіх запорожців зрадниками та видання наказу про страту кожного із них;

1709 р. (18 травня)

захоплення і знищення російським царським військом на чолі з полковником Яковлєвим при допомозі козацького полковника Павла Галагана Чортомлицької Січі (із гарнізоном на той час лише у 300 козаків);

1709 р. (27 червня)

відбулася Полтавська битва, яка закінчилась поразкою шведської армії і війська її союзника гетьмана Івана Мазепи;

1709 р. (липень)

козацькі полки Івана Мазепи та запорозькі козаки Кості Гордієнка відступили у Бендери;

1709 р. (22 серпня)

помер гетьман України Іван Мазепа;

1709 р. (вересень)

підписання Бендерських статей групою козацької старшини і Шведським королем Карлом XII, згідно з якими проголошувалися протекторат Швеції над Україною і союз України з Кримським ханством;

1710 р. обрання гетьманом України Пилипа Орлика.



Це був час нерівної боротьби Запорозького козацтва з іноземними агресорами за право на своє існування та на існування України як незалежної вільної держави.

Російський імператор Петро I, а згодом і імператриця Катерина II жорстоко пригнічували козацькі "вольності". Царський уряд добре розумів, що саме козацтво було джерелом незламної сили українського народу і що тільки знищивши його і "серце України" – Запорозьку Січ вони зможуть владарювати на багатих українських землях.

У 1682 році в Московському царстві до влади прийшов десятилітній цар – Петро I., а в Україні у 1687 році Гетьманом було обрано Івана Мазепу. Столицею Української гетьманської держави і гетьманською резиденцією гетьмана Лівобережної та Правобережної України у 1687-1709 рр. було м. Батурин.

Петро I почав виношувати плани знищення Запорозької Січі, повної ліквідації автономії Гетьманщини, "а якщо б люди противились, то перегнати їх за Волгу, а Україну своїми людьми осадити". Він показав, що не збирається рахуватися ні з козацькими правами, ні з козацькими традиціями та звичаями, ні з угодами своїх предків, які були раніше укладені між козаками і московськими правителями.

Щоб ослабити Русь-Україну, козаків вигубляли безкінечними, часто бездарними й безглуздими походами, а селянські господарства руйнували розбоєм і поборами.

Козаки постійно використовувалися у численних війнах, які вела Московія, на будівництвах фортець і каналів, що супроводжувалося величезними людськими втратами. У Північній війні московити зазнавали поразок одна за одною. У той самий час "...Апостол Данило, полковник Миргородський, розбив шведського генерала Шліппенбаха, ... в 1702 році удачно бився під Биховом Стародубський полковник Миклашевський..., потім запорожці взяли Нарву, а Чернігівський полковник Юхим Лизогуб захопив Орішок". Але ця війна завдавала значних ударів козацько-старшинському корпусу, що особливо було відчутним під час битви 1706 року під Несвіяжем. У цій битві була майже повністю знищена бойова старшина двох полків: Стародубського й Переяславського. Загинули полковники Михайло Миклашевський та Іван Мирович, зять Миклашевського Андрій Гамалія, сотник Тарас Григорович (Гаврилович); із стародубців потрапили до полону старшини Ромодановський, Чорнолузький, Турчевський, Тимошенко та інші.

А в цей час в Україні, кров'ю синів якої розширювалися межі Московської імперії, "Москва насильничала, мов п'яна". "Історичні документи тих часів – то якась безконечна хартія всякого свавілля, жорстокості і попрання всіх Божих і людських прав. Тих випадків сотні, тисячі – і то тільки занотованих в актах. А скільки того пропало, перетерпілося і зосталося навіки невідомим?". На Чернігівщині московити "хати відчиняли, шуби і одежу забирали, гусей, курей різали... Ганялися за людьми й кололи їх шаблями". І все це діялось у "мирний" час! "Жаль нам вас, як людей військових, пропадете ви скоро, коли будете держатись того народу московського", – говорив ханський візир козацькому послові.

Таке тяжке становище козацтва змусило гетьмана України Івана Мазепу підписати угоду зі шведським королем Карлом XII про спільні бойові дії проти Московського царства. Але це не врятувало Україну. Петро I оголошує І.Мазепу зрадником і розпочинає наступ на Україну. 2 листопада 1708 року його війська руйнують м. Батурин, а 6 листопада у Глухові виголошується анафема Івану Мазепі.

У 1708 році вперше було випробувано підступну ідеологічну зброю – за намагання позбавитися гніту Москви гетьмана Івана Мазепу та його соратників оголосили зрадниками та віровідступниками, а Москву – захисником прав і вольностей України. Розгорнулася політика підтримки зрадників і переслідування патріотів. Щоб знищити національну самосвідомість українців, їм стали висвітлювати їхню власну українську історію з позицій інтересів Росії.

Для недопущення участі у цій війні запорожців Петро I направив в Запорозьку Січ своїх послів з великою сумою грошей, але запорожці, добре усвідомлюючи всю критичність ситуації, все ж таки відкидають пропозицію московського царя і виступають на підтримку Мазепи у його національно-визвольних стремліннях. Кошовий отаман Запорозької Січі Кость Гордієнко, обраний на цю посаду в січні 1709 року, закликав козаків до боротьби проти московського царизму. Він підтримав велику загальнонаціональну ідею гетьмана України Івана Мазепи щодо необхідності побудови незалежної, самостійної вільної Української держави.

Розлючений цар, користуючись нагодою, коли запорозьке козацьке військо на чолі з Гордієнком вийшло з Січі для об'єднання з козацькими полками І.Мазепи, видає наказ на її знищення.

На Січі залишалося тоді лише 300 козаків-охоронців. Царське військо на чолі з полковником Яковлєвим 18 травня 1709 року захопило і знищило Чортомлицьку Січ. Після захоплення Січі московіти "...товариству нашому голови обдирали, шиї на плечах рубали, вішали й інші тиранські смерті завдавали, яких і в поганстві за стародавніх мучителів не водилося, – не тільки тих, хто з товариства, а й з домовин мертвих ченців відкопували, голови їм відтинали, шкіру здирали й вішали", – писав самовидець, кошовий Стефаненко.

Московити розпочали страшний терор по всій Україні. "Україна залита кров'ю, зруйнована грабунками й виявляє скрізь страшну картину варварства переможців", – доповідав у 1709 році в Париж французький посол.

Всі українські козацькі війська були ліквідовані або реорганізовані в регулярні полки московської армії. Багато козаків, які боролися проти московського царизму, опинилися за кордонами України, що поклало початок українській політичній еміграції.

Ці події народили нове визначення в історії України – "мазепинець", до якого згодом додалося "петлюрівець" і "бандерівець". Так стали називати українських героїв, які завжди самовіддано боролися за волю України проти будь-яких агресорів з їх намаганнями панувати на Україні.





Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua