Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Героїчна оборона Карпатської України.

Анатолій Грива | 29.11.2008 21:21

7
Рейтинг
7


Голосів "за"
11

Голосів "проти"
4

15 березня 1939 року, місце подій – Закарпаття, "Красне Поле".

Маловідома сторінка героїчної історії нашого Великого Українського Народу!

Напередодні відзначення 70-роковин Карпатської України.


Пропоную нашим читачам ознайомитися із описом події, яка має зайняти у новій правдивій історії Українського народу належне місце. Ця інформація дуже доречна з приводу "колотнечі", затіяної "новим народом" – русинами на Закарпатті. Почитаємо разом історічні відомості про ті події і дамо відповідь на запитання:

А чи є тут щось про русинів?

І чи відділяли вони себе коді від українців?

"Коли мадярське військо почало наступати, міністер оборони Степан Клочурак зразу оголосив мобілізацію всіх колишніх вояків до сорока років. До столиці (м. Хуст) прибувала маса люду, з війська зі зброєю і з дому в цивільному вбранні. Але для них не було ані харчів, ані зброї. Сотня за сотнею творилась і відходила, пішки і вантажниками, на південний кордон. Багато вояків було в цивільному вбранні, в деяких тільки шапка військова. До війська подавали заяву учні шкіл, студенти, всі ішли боронити свої рідні границі.

Коли мадярське військо переступило кордон, зустріло тут сильний збройний відпір самих тільки українців. Селяни, робітники, учні, студенти із шкіл, інститутів, інтернатів та майстерень масами вступали добровільно оборонити границі перед мадярами. Семінаристи, студенти торговельних шкіл біля Севлюш, Королева над Тисою та інде клали відпір, в рукопашних боях билися, як леви. Приловлених наших оборонців мадярські гонведи не брали в полон, але нелюдським способом по-варварські їх мучили, відрізували носи, вуха, смішкувалися з них, потім зв'язували їх докупи і вкидали в річку Тису живими або їх розстрілювали.

Тисянський міст біля Королева зайняли найкращі наші кулеметники і на протязі майже 48 годин не перепустили ані одного гонведи, ані через міст, ані через Тису. Гонведи намагалися прошитися танками, але барикади були добре побудовані і вогонь з "Максимів" сипався на напасників. Мадяри вислали човни, але ані човни не мали успіху. Розводнена Тиса була нашим союзником. На протязі всього дня – 16-го березня не пустили наші оборонці ані одного вояка через Тису. Вісім разів тієї днини загнали агресорів назад, хоч мадярські літаки, міномети, гармати обстрілювали наші позиції, оборонці мужньо боронили нашу рідну Тису. Але вічна наша біда – брак амуніції – та брак артилерії і протитанкових гармат спричинили те, що двоелементним бронемашинам пощастило продертися через Тису, теж і мадярські літаки дошкуляли нашим оборонцям. Тут отже, на "Красному Полі" відбувалися дива. Страшна перевага могла зломити відважних оборонців тільки сімнадцятого березня, перед полуднем, насадивши вночі човни, яких нам вже не вдалося відігнати. На цьому "Красному Полі" велися рукопашні бої з стократною перевагою людей і техніки. "Красне Поле" – це героїчна епопея закарпатсько-українського народу, особливо молоді. "Красне Поле" – це найбільші подвиги збройного виступу оборонців. Про "Красне Поле" майбутні наші поети писатимуть свої найкращі епічні поеми, баляди, з пера прийдешніх прозаїків народяться найкращі романи..."Красне Поле" – це героїчна оборона горстки богатирів супроти величезної переваги... Могил героїв "Красного Поля" в Копані, в Хусті та інде замало, але принаймні пятдесяткрат стільки помандрували вни на дно Тиси... Але і над тими могилами лицарів "Красного Поля" піднесеться колись величавий пам'ятник з граніту та бронзи, бо "Красне Поле" і його герої вповні його заслужать".

Вічна слава українським героям!

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua