Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації
Любов Чуб   Сергій Піддубний   Влескнига   Геродот   Скитія   Імперія Горросів   Рось   Голунь   Царська країна   Сварг   Кий   Орій

Гіперборея відкриває свої таємниці

Sergius | 27.06.2008 21:24

5
Рейтинг
5


Голосів "за"
7

Голосів "проти"
2

Хто проживав на території сучасної України дві-три тисячі років тому? Скіфи – хто вони? Гіперборея – легендарна батьківщина богів, земля-вимисел чи назва країни, що колись реально існувала?

Заглибитись у далеке минуле, а саме у часи, коли жив і писав свої "Історії" Геродот, якого називають "батьком історії", запрошує Сергій Піддубний – автор більше десятка книг про історію рідного краю, лауреат обласної краєзнавчої премії (Кіровоградщина), перекладач і коментатор безцінної пам'ятки українців – Влескниги. Своїм дослідженням "Геродот. Скитія. Імперія Горросів" (Кіровоград, "Код", 2008) Сергій Піддубний пропонує розглянути історичні факти, зафіксовані древнім істориком, під новим, незвичним кутом зору.

Нещодавно ми довідались, як писалась історія держави Російської і фальшувались історичні факти стосовно формування двох народів – українського та російського (В.Білінський, "Країна Моксель-Московія", Київ, "КИТ", 2008). Відтепер ми знаємо, що українці – прямі нащадки слов'янських племен, великороси ж мають інші корені – фінсько-золотоординські. Знаємо також і те, що російський народ почав формуватись лише у ХV-ХVII ст., коли вже існувало Велике князівство Київське зі своїми удільними князівствами. А як формувалась Київська Русь, які племена населяли її землі? Яким чином, рухаючись назад, у минуле, можна перетнути межу, що ділить історичний період на нову еру та часи, що прийнято називати "до нової ери" або "до різдва Христового"? Де саме шукати інформацію про наших пращурів, їх життя, діяння та здобутки? Незважаючи на те, що історія фальшувалась не тільки московітами і не лише за часів Катерини II, але й у ще більш ранні історичні періоди аби догодити правлячій владі – то грецькій, то римській, ми все ж маємо можливість очистити своє коріння від облуди. Джерелом первинної інформації про історичні істини є наше українське слово. Саме воно може нас повести за далекі обрії давнини та допомогти перетнути кордони у часі – між століттями та у просторі – між країнами.

Дослідник української історії і мови Сергій Піддубний зазначає, що у своїх дослідженнях як Влескниги, так і "Історій" Геродота, він керувався настановами батька Тараса: "Подивіться лишень добре, прочитайте знову тую славу... та читайте од слова до слова, не лишайте ані титли, ніже тієї коми, все розберіть".

Дослідник переконаний, що українське слово – це ключ, за допомогою якого можна отримати відповіді на питання стосовно нашого походження. Узгоджуючи своє дослідження з різними історичними джерелами, він доводить це на прикладах назв річок, міст та поселень, імен легендарних персонажів і богів.

Дев'ять книг "Історій" Геродота, кожну з яких названо іменем однієї з муз, було написано приблизно у середині V ст. до н.е. Четверту, яка називається "Мельпомена", "батько історії" присвятив описанню походу Дарія – перського царя (522-485 рр. до н.е.) на скіфів. Саме завдяки Геродоту світ уперше довідався про існування племен, які населяли землі нинішньої України у ті далекі часи, про їх звичаї, побут та готовність захищати себе від ворогів. Перс Дарій був сильним та досвідченим воєводою, однак скіфів перемогти не зміг.

Скіфи... Саме так ми звикли називати ті давні племена. Разом з тим, Сергій Піддубний наголошує на необхідності визнання іншого звучання й, відповідно, написання – не "скіфи", а "скити". Справа у тому, що грецьке "тето" у перекладах подавалося нашою "ф", тому задля відновлення справедливості такі зміни, дійсно, зробити необхідно. Це своєрідне відновлення справедливості, яке наблизить нас до історичної істини. Тож правильнішим написанням таких слів, як "Борисфен", "міф" буде Бористен, міт.

Отже – Скитія. Досі ніким з науковців офіційно не визначено походження скитських народів. Тому спробуємо разом з автором дослідження "Геродот. Скитія. Імперія Горросів" уважно вдивитися в глибини історичної давнини та розібратися, ким були скити. На думку дослідника, заповнення цієї прогалини в знаннях про самих себе може кардинально змінити наші уявлення не лише про історію скитів на Україні, а й про походження цивілізації.

У "Мельпомені" Геродота знаходимо інформацію про одне із скитських племен -будинів: "Будини – це великий і численний народ. Вони мають ясно-сині очі і ясне волосся. У їх країні є дерев'яне місто, що називається Гелон. Воно оточене дерев'яним муром, високим і цілком із дерева, та довгим – із кожного боку на тридцять стадій... Будинки і святилища в них також із дерева".

Залучаючи до дослідження інформацію із Влескниги, Сергій Піддубний зазначає: "У ній (Влескнизі – Л.Ч.) древній руський літописець неодноразово згадує Колунь (або Голунь) як державу і як місто: "Голунь був славний і три сотні градів сильних мав, а Києград мав менше – на півдні десяток градів і все. Сіл небагато, оскільки ті були в степах різних родів". Дослідник наводить серйозні аргументи на користь того, що будини мешкали на території нинішньої України. І сьогодні на Вінниччині та Черкащині є села з назвами Буда, Стара Буда. Зовсім не безпідставною виглядає версія, що центром Голуні могло бути місто, яке нині називається Голованівськ. На це вказує не лише архетип цього слова "гол", а й інші ознаки, серед яких: археологічні знахідки, окремі з яких датовані IV тис. до н.е., наявність давніх катакомб, розташування містечка тощо.

З огляду на те, що назви річок є більш сталими у часі, ніж назви міст та сіл, автор дослідження "Геродот. Скитія. Імперія Горросів" приділяє багато уваги пошуку відповідників скитським рікам. Якщо ріки Істр, Гіппаніс, Танаїс та Бористен – це, відповідно, Дністер, Південний Буг, Дон та Дніпро, то згадані Геродотом ріки з назвами Пантікап, Гіпакіріс і Геррос науковцями ідентифікуються неоднозначно. Сергій Піддубний, проаналізувавши ці назви, прийшов до висновку, що Пантікап – це Синюха (до Пана те капає), яка є притокою Південного Бугу (Гіппанісу), Гіпакіріс – Інгул, а Геррос – це Рось. І саме за Герросом, як зазначає Геродот, лежить так звана Царська країна, яка називається як і той край, Геррос. Зважаючи на те, що наш сонячний символ "о" греками часто підмінявся літерами "є", "а", "ге" (місто Херсон насправді було Хорсуном – на честь бога Хорса, Гелон, як ми вже встановили, – Голунню і т.д.), то й у слові "Геррос" другою літерою, напевне, була літера "о".

Розшифровуючи слово "Геррос", Сергій Піддубний зазначає, що можливі два варіанти – або це були річка й країна Горова Рось (тобто Верхня Рось) – Горрось (нижньою була Голунь), або Орова Рось (донині існує мовна особливість мешканців Приятрання та Поділля закривати на початку слова голосні а, о, у, и, і приголосною г: Гандрій, госеледець, Гумань, гиндик...). Факт існування Царської країни в межах Київської Русі підтверджує й генеральна карта французького інженера Г.Боплана, який у XVII ст. на замовлення польського уряду будував на території України фортеці.

Тож звідки взялися скити, хто був родоначальником цього племені-народу? По Геродоту, скити – то грецька назва сколотів, родовід яких, нібито, пішов від Гераклового сина Скита. Отже сам Геракл (Ора-Коло) був зачинателем роду коланів. Досить детально автор зупиняється на мітові про Геракла, який гнав Геріонових волів, і робить сенсаційне відкриття. Острів Ерифія, де мешкав Геріон, це наша Хортиця. І на конкретних прикладах доводить, що вже тоді бореї (бори, боруси, роси) вважали Хортицю своєю колискою, своєю матір'ю, що захищала від ворогів. І саме це відображено в грецьких мітах, творцями яких насправді були вихідці із країни бореїв.

Більше того, Сергій Піддубний доводить, що наша прабатьківщина – Горова Рось була не тільки Царською країною, а й батьківщиною Богів – Гіпербореєю. Такий висновок зроблено на основі аналізу самого слова "Гіперборея". Гіпер – це Ніпер. Перша буква слова трансформувалася при переході з давньоукраїнського письма у грецьке (доцільно зазначити, що багато вчених вважають писемність прадавніх українців старшою за грецьку, римську, кельтську, ставши основою санскриту), а Ніпер, згідно з Влескнигою, – це Дніпро. Інша частина слова -"борея" походить від назви народу, який мешкав у Придніпров'ї. Явне горроське (давньоукраїнське) походження мають імена грецьких богів та богинь Борея, Орифії, Гери (Гори), Артеміди (Ортаміди), Ероса (Ороса), Гермеса (Гормаха), Геракл (Ора-коло) та інших, в іменах яких присутня складова ор або гор.

Зупиняючись на мідійському цареві Кияксарові, який згадується в іншій книзі "Історій" Геродота, дослідник доводить, що це є той самий легендарний Кий, якого вважають засновником Києва. Беручи до уваги твердження Геродота про те, що Кияксар був володарем скитів, він робить висновок, що царство Кия займало весь навколочорноморський регіон. Це була імперія Горросів (у Геродота гераклідів), яка проіснувала п'ять віків. Центр її знаходився в межах Царською країни, Кийської Русі або Орової Росі.

... Твір Геродота пройшов не одну редакцію, був надрукований лише 1502 року у Венеції, через тисячу років по смерті автора. Цілком зрозуміло, що християнство не могло не скористатися можливістю показати наших предків поганами, аби на цьому тлі вивищити свою віру.

Та правду знищити неможливо. Можна на деякий час дещо приховати, замаскувати, надавши негативних рис. Але рано чи пізно правда проявляється – такі вже закони Всесвіту. І проявляється вона завдяки зусиллям тих, хто ці закони виконує на Землі – небайдужих та чесних шукачів Істини. Зростає число досліджень та відкривається багато нових фактів, на основі яких аргументовано та логічно доводиться твердження: саме наш народ є засновником теперішнього цивілізаційного світогляду. І кому, як не йому – давньому, мудрому та досвідченому, належить виправляти світоглядні помилки людства, що накопичились за останні тисячоліття? Виправити їх та засновувати новий світогляд нової цивілізації – це наша місія на Землі й у Всесвіті.

Любов ЧУБ

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua