Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Диявол дає бажане але змінює свідомість...


2
Рейтинг
2


Голосів "за"
4

Голосів "проти"
2

Друга Світова Війна з містичної точки зору.

Гітлер напав на Радянський Союз, та перед тим не подумав того, що Російська імперія – не Європа. Тут інші закони, інші виміри, інший спосіб мислення...

Як правило, для успішного загарбання чужих територій потрібно мати не тільки добре озброєну армію, карти місцевості, а ще й до того знати спосіб мислення народу та клімат країни. В даному випадку Гітлеру слід було вивчити історію Російської імперії. Росія – держава, котра споконвіку прагне силою зброї загарбати якнайбільше чужої території, розширити сферу свого впливу на увесь світ. Росія – імперія в котрій постійно усім невдоволений народ періодично повстає проти усіх і вся й насильством знищує насильство. (!?) Імперія у котрій кожний цар щоразу жорстоко придушував усілякі бунти і, щоб запобігти повторенню виявів невдоволення, був вимушений поводити себе як диктатор, тиран – примати народ у покорі та страху. Імперія у котрій послабиш нагляд, даси волю – утратиш престол. Імперія у котрій чернь, скориставшись сприятливим моментом, силою зброї захопила владу й без суду та слідства стратила царя та усю його сім'ю. Росія – християнська держава (!?) у котрій громадяни ради торжества міфічної марксистсько-ленінської ідеї безжально знищують один одного у битвах громадянської війни, руйнують храми, убивають священиків. Росія – кримінальна держава в котрій численні тюрми настільки переповнені, що для розміщення усіх в'язнів доводиться будувати чимало виправно-трудових таборів. (А й справді: чи можна називати християнською державу у котрій завжди переповнені тюрми та виправно-трудові табори?) Росія – держава у котрій вершин влади досягає неграмотний, але зате неперевершений віртуоз політичних інтриг колишній семінарист-недоучка Йосип Джугашвілі (Сталін) і залізною рукою править імперією до самої смерті. Вождь, котрий для того, щоб довічно утримувати владу об'являє ворогами народу й безжально знищує явних та вигаданих опонентів. Росія – держава у котрій усередині правлячої партії постійно йде боротьба за владу, плетуться інтриги. Росія – держава у котрій головною метою є побудова безкласового суспільства – комунізму. Держава в котрій владні авантюристи штучно створеним голодомором мільйони людей обрікають на голодну смерть та безжально перетворюють у табірний пил на будовах комунізму. Держава у котрій мільйони громадян були репресовані лише за те, що були багатшими, за те, що вірили у Бога, а не у торжество ідеї всесвітньої революції. Військових вождь репресував лише за те, що ті висловлювали інші погляди на тодішню воєнну доктрину, а соратників за те, що ті теоретично могли зашкодити його довічному перебуванню на вершині влади.

Ми не визволителі. Ми завойовники. (Адольф Гітлер)

Аналізуючи бездарну внутрішню та агресивну зовнішню політику Сталіна, Гітлер сподівався блискавично підкорити дикі слов'янські племена Російської імперії. Та попри всі грандіозні плани перед походом на Росію Гітлеру слід було прочитати класиків російської літератури. Якщо ж не усіх, то хоча б знаменитий роман Л. М. Толстого "Війна й мир". Невже поразка Наполеона нікого нічому не навчила? Якщо вождь німецького народу справді був настільки мудрим, то невже він не міг передбачити такий логічний розвиток подій: Якщо росіяни у минулому безжально спалили свою столицю, то і в майбутній війні, відступаючи, будуть безжально спалювати міста, вивозити та руйнувати все, що може знадобитись ворогові. Що безжально розстріляють в'язнів у тюрмах, щоб ті пізніше не перейшли на бік ворога. Що будуть закладати у житлові будинки фугаси уповільненої дії для того щоб, пізніше поховати під руїнами і своїх громадян і завойовників. (Тих, хто залишався на окупованих територіях радянська пропаганда називала зрадниками й відносилась відповідно.) Географічні карти на території Росії втрачають свій смисл – її простори безкрайні. На тих необмежених, безкрайніх просторах дуже розтягуються тили, спалахує бандитизм та партизанська війна і тому завойовану територію контролювати дуже важко. Військова кампанія затягується, грузне у бездоріжжі безкраїх просторів і окупантів деморалізує, добиває мороз, голод та епідемії. Слід було передбачити, що росіяни воювати будуть не так вмінням як числом – методом лобових атак, штрафних батальйонів, загороджувальних загонів НКВС. Росіяни сильні своєю непередбачуваністю, жорстокістю до своїх та чужих. Якщо у цій кримінальній країні свої не боялися гріха грабувати та убивати співвітчизників, то грабувати та убивати чужинців буде вважатись геройством. Спільна біда завжди об'єднує ворогуючі сторони всередині кожної держави, отож слід було передбачити, що опір буде неабиякий. Що знайдеться чимало фанатиків комуністичної ідеї, котрі ради перемоги будуть свідомо спрямовувати свої бойові машини на таран ворожих, що обв'язані гранатами бійці стануть кидатись під танки, закривати своїм тілом амбразури, тощо. (Це у нас закладено в генах: коли горить хата, то гасити збігаються і сусіди, і друзі, і вороги – інакше вогонь, перекидаючись із хати на хату, знищить все село.) Що комуністична партія з її вождем Сталіним, якою підступною би не була, але вона їхня, рідна, а німецька націонал-соціалістична з її фюрером Гітлером є ворожою, чужою. Що підуть у підпілля та ліси для того, щоб грабувати та убивати чужинців навіть жінки та діти. Війна, як правило знімає у свідомості людей усі моральні гальма – настає тотальний беспредєл, котрий усі виправдовують: "Війна усе спише". (Колишні учасники бойових дій признавались, що важко убити лише першого ворога, убивати ж наступних стає звичним явищем.) Що за вчинені злочини доведеться заарештовувати та страчувати навіть стариків, жінок, дітей. Що радянська пропаганда роздмухає істерію, психоз, зробить страчених грабіжників та вбивць патріотами, мучениками, борцями за торжество комуністичної ідеї й на їхньому прикладі навчить своїх громадян боротись з ненависним ворогом до останнього подиху, останньої краплі крові. (Війна – це не тільки велика кров, а й велика брехня.) Що військовополонених та заарештованих буде так багато, що для їх розміщення доведеться на окупованій та власній території будувати численні концтабори. Для забезпечення в'язнів тих численних концтаборів доведеться відбирати продовольство у місцевого населення, що викличе з його боку неабиякий збройний спротив. Оббирати й цим самим обезкровлювати власний народ безглуздо, отож, щоб позбавитись в'язнів нездатних до виснажливої праці, доведеться будувати газові камери та крематорії. Одна помилка, як правило, тягне за собою інші й подібний розвиток подій веде ситуацію до катастрофи. Слід було передбачити, що хитрий, як лис, Сталін у період небезпеки попросить допомоги у так раніше ненависних імперіалістів, а дома на певний час реабілітує талановитих полководців та "ворогів народу", буде апелювати до християнських цінностей, звільнить священиків, відкриє церкви, послабить терор. Що стане засилати у тил диверсійні групи і, не зважаючи на кількість у відповідь на диверсії страчених заручників, буде розпалювати вогнище партизанської війни, щоб ослабити тили ворога й цим примусити нацистів знімати із фронту значні сили для боротьби з народними месниками. Якщо ж Росія – не Європа, то невже ти, Адольф, настільки наївний, що не розумієш у яке болото лізеш?... Це ж здавна відомо: помилка у стратегії та тактиці війни віщує поразку... До речі, колись Наполеон, побачивши підпалену росіянами Москву зрозумів, що він далеко не все врахував, не все передбачив... "Скажи-ка, дядя, а ведь недаром Москва спалённая пожаром французам отдана?". Пізніше виявилося, що не дарма. Якби ти, Адольф, детально вивчав історію то знав би, що в Російській імперії захоплення їхньої столиці ще не означає остаточної перемоги... Якби ти, Адольф, і захопив Москву то не радий був би – там твоїх вояків чекало безліч дуже неприємних "сюрпризів". От і опинився б ти в шкурі Наполеона й відчув би те ж саме... Ти ж сам колись зробив висновок, що чим більша територія держави, тим важче її завоювати. З цієї тези аж проситься логічний висновок: Росію завоювати неможливо – комуністи кидають в бій вояків не рахуючись із втратами, а людські резерви її величезні...

Мудрий вождь сказав би так: "Ми не завойовники. Ми визволителі".

Та попри все перемогти СРСР на той час можна було досить легко. Для цього потрібно було зіграти на невдоволенні значної частини населення політикою комуністів. Народи СРСР стомилися від масових репресій, рабської праці, примусової колективізації, голодомору, тотальної брехні. До місцевого населення та євреїв слід було відноситись по-людськи – діяти на зразок сьогоднішнього миротворчого французького іноземного легіону. Слід було заявити: "Нашим ворогом є не народи СРСР, а комуністична ідеологія. Війна буде закінчена в той день коли ми повісимо Сталіна та його "сброд тонкошеих вождей".

Захопили певну територію і національний прапор патріотам в руки. Тоді б армія прихильників демократії досить швидко перемогла армію прихильників тоталітаризму... Цілком логічно, що тодішні передові країни світу виступили б на боці прихильників демократії. Чому же Гітлер не вибрав подібну тактику?

Диявол дає бажане, але перемінює розум, міняє характер.

Чому? Усе пояснюється досить просто. Нещодавно в архівах був знайдений пошкоджений вогнем договір Гітлера із дияволом. Адольф любив Батьківщину, воював за неї на фронтах Першої Світової війни але... на ці заслуги ніхто не звертав уваги! Він мріяв змінити ситуацію в Німеччині на краще та доля не була прихильною до нього. От він із відчаю й зважився на вкрай безглуздий вчинок – продаж душі дияволу... У тому написаному 1932 року договорі Гітлер обіцяв душу дияволу в обмін на абсолютну владу. (Експерти встановили, що почерк та підпис Гітлера справжні.) З того моменту Гітлер отримав здібності зачаровувати натовп та доля стала повертатись у бік досягнення омріяної мети.

Раніше Гітлер писав про комуністичне вчення: "Марксизм заперечує в людині цінність особистості... Якби марксизм став основою всього світу, це означало б кінець усілякої системи, котру до цих пір уявляв собі розум людський. Для жителів нашої планети це означало б кінець їх існування. Якби єврею з допомогою його марксистського символу віри вдалось отримати перемогу над народами світу, його корона стала б вінцем на могилі всього людства. Тоді наша планета, як було з нею мільйони років тому, носилася б в ефірі, знову безлюдна і порожня. Вічна природа безжально мстить за порушення її законів".

Ось як кардинально змінився його спосіб мислення: раніше Гітлер критикував марксизм, а пізніше, після підписання договору із дияволом сам створив вчення, котре по своїй злочинності набагато марксизм перевершує! У нього вистачило розуму вивести Німеччину з кризи, здобути любов власного народу а от повалити сталінський режим руками радянських людей – ні! Диявол дає прихильність долі, фарт, розум успішно вирішувати складні проблеми і разом із тим... впритул не бачити простого вирішення інших!

Після підписання угоди із дияволом характер кожної людини міняється кардинально – вона перебирає усі риси свого покровителя. За здорового глузду Радянську імперію можна було подолати дуже просто: розпочати війну й перетворити її на громадянську проти комуністичної ідеології...

Такий же феномен стався й зі Сталіним після того як він, за свідченням дочки Світлани: "... отец спутался с тёмными силами". Весь фокус у тому, що у подібних випадках характер, спосіб мислення людини різко міняється – вона стає втіленням диявола, стає одержимою, біснуватою. Таку людину розпирає гординя, у неї стає завищеною самооцінка. Щоб твій покровитель був тобою задоволений та давав бажане ти мусиш чинити антихристиянські вчинки, приносити йому криваві жертви. Це не обов'язково мають бути ритуальні жертовники, як у племен інків, ацтеків, майя – підійдуть будь-які методи знищення людей. Якомога більше ненависті, сліз та крові вимагає від тебе твій покровитель. Глузування над Богом та Його заповітами, війни, тотальну брехню, масові репресії, катівні ЧК, ГПУ, НКВС, Гестапо, газові камери, голод, кров, сльози – все прийме від тебе як пожертву твій покровитель.

Мислення та характер людини під впливом диявола міняється кардинально. Ось повчальний приклад: Остаточне рішення про війну проти СРСР Гітлер прийняв 18 грудня 1940 року, а вже 20 березня 1941 року керівник Генерального штабу Червоної армії генерал Голіков подав керівництву наркомату й Генштабу доповідь, у котрій розкривався план "Барбаросса". Та цю доповідь усі сприйняли як... дезінформацію!

Справа в тому, що оточуючі Гітлера посадовці усвідомлювали катастрофічність намірів свого фюрера й, щоб не допустити найстрашнішого, свідомо видавали плани Вермахту дипломатам СРСР. (!)

До мене теж приходив бригадир й заявляв: "Навіщо ти дружиш із цим кадебістом?... Моя жінка працює в КДБ перекладачкою отож знає цього мерзотника як облупленого!". Та я під впливом сатанинських рецептів чорнокнижника із КДБ я сприйняв ці слова як... дезінформацію! (!)

"Розбій, торгівля або війна – чи не все одно? Їх ціль одна..." (І. Гете.)

Права рука Гітлера – Геринг напередодні війни говорив солдатам: "Солдати! Перед вами Україна. Вона чекає вас. Там ви знайдете хліб, сало, сметану і молодих гарних жінок. Візьміть їх!". Цей заклик по своїй суті аналогічний комуністичному: "Грабуй награбоване!" або інакше: "Гуляй, Фріц, – бога немає!".

Сьогодні часи інші – зброю замінюють гроші отож німці, і не тільки вони, вже розумніші – приїздять на розкішних авто й купують у нас не тільки хліб, сало, сметану, гарних жінок але й землю, фабрики та заводи і цим перетворюють нас в рабів...

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua