Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Бандерівський рух зблизька

Бунтар | 17.11.2007 01:01

8
Рейтинг
8


Голосів "за"
11

Голосів "проти"
3

Музей Степана Бандери в його рідному селі – одне із тих місць, відвідання яких спонукає задуматись над історичною долею українців, по-новому подивитись на події 30-50-их рр. ХХ ст., що дістали назву "бандерівського руху".

БАНДЕРІВСЬКИЙ РУХ ЗБЛИЗЬКА

Чи знаємо ми історію власного народу? Питання певною мірою дискусійне. Якщо порівнювати з десятиліттями замовчування та оббріхування окупаційною пропагандою, то, безперечно, п"ятнадцять років незалежності повернули з небуття чимало імен звитяжців, висвітлили немало "темних плям" з нашого минулого. Та навряд чи кожен українець може похвалитись, що дослідив, наприклад, всі непрості перипетії національно-визвольної боротьби українського народу настільки досконало, що все для себе з"ясував і додаткової інформації не потребує. Історія бандерівського руху-це яскаве уособлення духу визвольницьких прагнень українців ХХ ст. Без глибокого усвідомлення найбільш контроверсійних моментів непростої нашої історії, не буде нашої власної щирої самоповаги, і, як наслідок – об"єктивних оцінок з боку чужинців.

Де ж як не в рідному селі Степана Бандери можна доторкнутись до першоджерел українського націоналізму, зрозуміти його як історичне явище, відчути всю велич і трагізм, здавалось, безнадійного спротиву поневоленню України героїчним поколінням 30-50-их.

Старий Угринів – це своєрідний заповідник бандерівського руху, історією звитяги дихає кожна вулиця, кожний закуток села. Вагому інформацію для роздумів несуть відвідини пам"ятних місць села: церкви В"їзду Господа в Єрусалим (де служив о.Андрій Бандера), стара сільська школа (місце народження Миколи Саєвича, пам"ятний знак у "Медвіцькому"- тут відбувся останній нерівний бій повстанського проводу Калущини у листопаді 1950р., братська могила жертв "Червоної мітли" 1944р. на сільському цвинтарі, тут же знаходяться поховання матері, сестри, діда Провідника Бандери. Непростою була доля обійстя родини Бандерів, та всупереч обставинам стоять хата-плебанія та капличка Покрови Пресвятої Богородиці, пам"ятник Степану Бандері. З 2000р. діє нове приміщення музею, де розгорнуто постійну експозицію та тематичні виставки.

Музей розвивається, поповнюються фонди, бібліотека, вдосконалюється науково-дослідна діяльність закладу, та навіть зараз наявні документи і матеріали можуть розповісти немало цікавого з історії визвольного руху, про життя Провідника, героїчну боротьбу очолюваної ним ОУН. Протоколи польської поліції, тюремні документи, антипольські листівки висвітлюють обставини першого арешту і ув"язнення С.Бандери у 1928р., поруч пластова посвідка, гімназійні та студентські попери -це ніби дві сторони життя молодого націоналіста. Насправді ж причиною арешту була надзвичайна громадсько-політична активність майбутнього Провідника в рідному селі (збереглось унікальне фото Степана разом із сільськими активістами "Просвіти", більшість з яких надалі стали провідними діячами ОУН-УПА Калущини). Все це відбувалось на фоні польської політики "пацифікації" всю жорстокість якої засвідчують тогочасні газетні публікації та книги про масштаби репресій, в розпал яких постав спеціальний концтабір "Береза Картузька" (експонується схема), де знемагали сотні й тисячі українців. Саме відплатою за всі ці знущання стала акція проти міністра Перацького в результаті якої на лаві підсудних Варшавського та Львівського судових процесів опинились Степан Бандера з товаришами (хід цих судилищ яскраво ілюструється різноманітними документальними матеріалами).

Друга світова війна стала періодом трагічних подій як для всієї України, так і для сім"ї Бандерів. У відповідь на проголошення відновлення незалежності України 30 червня 1941р. у Львові проти "руху Бандери" розпочали терор фашисти: у кацетах опинились Степан, Василь та Олександр, тисячі інших оунівців. Напередодні червоні окупанти схопили о.Андрія, сестер Марту, Володимиру, Оксану (спогади очевидців, слідчі документи, світлини з цього періоду представлені в експозиції).

Найбільшого фальшування в радянській пропаганді зазнавав еміграційний період біографії Бандери. На фоні непоінформованості підневільних радянських українців масово поширювалась відверта брехня про тісну співпрацю з іноземними структурами проти СРСР, розрив із Воюючою Україною, міжусобиці в керівництві ОУН.Музейні матеріали доводять зворотнє: підпільні видання, молитовник, вилучений енкаведистами у вбитого повстанця, однострій вояка УПА, портрети найвідоміших командирів, схема рейдів УПА, діарама "Присяга Україні", розділ, присвячений жертовній діяльності УГКЦ, оголошеної "поза законом", свідчення безпосередніх зустрічей Бандери з вояками УПА, його контакти з Романом Шухевичем з метою повернення на Україну, особисті документи (на чуже ім"я) і речі (друкарська машинка, листи, посвідки...), перелік замахів на Провідника, його творча спадщина з надзвичайно актуальними висловами стосовно різних проблем української політики. Окрема сторінка – це злочинне вбивсто Бандери коміністичним режимом, що засвідчило його величезне значення для національно-визвольних рухів антибільшовицьких націй і відповідний страх перед його іменем всіх ворогів України.

Уваги заслуговують тимчасові музейні виставки, що розповідають про національно-культурне відродження Західної України ХІХ ст., наслідки комуністичного панування в Україні, непросту історію рідного села Бандери, подальшу долю родини Бандерів, здобутки кращих її представників, широко представлені оригінальні художньо-мистецькі роботи різної тематики...

Навіть зважаючи на непрості фінансово-господарські реалії Історико-меморіальний музей діє. Тує є на що подивитись, є над чим задуматись. Кожен свідомий українець мусить хоч раз тут побувати. А ще важливішим обо"вязком усіх небайдужих українців є завдання зробити так, щоб на малій батьківщині Провідника Бандери побувало якомога більше українських громадян несвідомих, різного віку соціального та етнічного походження. Можливо саме тут, після ознайомлення з ексозицією музею Бандери, мандрівки місцями боїв, спілкування з живими свідками звитяги ОУН-УПА- старожилами-односельцями (багато з них пережили тюрми, знущання, сибірське заслання) відбудеться прозріння й переосмислення минулого, українська ідея пройме душу кожного відвідувача, перед очима якого у всій драматичності промайне історія визвольної боротьби України, яскраво уособлена в жертовній звитязі родини Бандерів.

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua