Народні блоги
http://narodna.pravda.com.ua/ukr/history/4710cfefe0ba3/

Створено сайт Білоцерківського музею!

museum-ukraine | 13.10.2007 17:02

Ще один український музей вийшов в Інтернет! Білоцерківський краєзнавчий музей відтепер можна знайти у всесвітній мережі! Дружна команда часопису "Музеї України" здійснила ще одну добру справу в рамках програми "Музейний сайт"!

Створено сайт Білоцерківського музею!
Ще один український музей вийшов в Інтернет! Білоцерківський краєзнавчий музей відтепер можна знайти у всесвітній мережі! Дружна команда часопису "Музеї України" здійснила ще одну добру справу в рамках програми "Музейний сайт"!

- Сайт щойно виставлено для тестової перевірки! – заявив Інтернет-редактор журналу Ростислав Саєнко, – Ми випробовуємо програми, захист, реєструємо ресурс в пошукових системах, формуємо новини. Продовжуємо роботу над дизайном, картою сторінки... Остаточно закінчимо десь протягом десяти днів. Тоді і відбудеться офіційна презентація.

Сайт вже доступний для огляду, хоч і потребує доробки. А музей почав рекламну кампанію в мережі.

Журналісти вже запустили цілу серію сайтів музеїв. Крім власне часопису "Музеї України", працюють ресурси Музею гетьманства, Лук'янівського заповідника, Вишгородського заповідника, Заповідника Дубно, музею "Битва за Київ у 1943 році", музею "Поляна казок". Тривають роботи над сайтом Яготинського музею. Ведуться консультації про портал музеїв Переяслав-Хмельницького...

Журналісти допомагають створювати стрічку новин, організують піар-кампанії музеїв, прес-конференції, музейні експедиції...

Часопис "Музеї України" періодично опиняється на передовій музейного фронту. Адже постійно тривають спроби захопити то землю, то приміщення музеїв. Іде кампанія за звільнення кількох непоступливих директорів. А процес розшуку і повернення культурних цінностей за кордоном, давно перетворився на крутий шпигунський бойовик...

Головне – сайт, хоч і в тестовому режимі, запрацював. Заходьте! Відвідуйте і сам музей! І трохи інформації про цей заклад.

Письмові джерела та фотодокументи

Документальна група музею включає 18 тисяч одиниць зберігання письмових джерел та 10 тис. один. фотодокументів. У цьому фонді зберігаються архівні документи, різні за місцем і часом створення та видом носія інформації.

Книжкова колекція музею нараховує сьогодні понад 1420 одиниць зберігання. До її складу входять рукописи, стародруки, підручники Білоцерківської гімназії, підручники для шкіл, видруковані в 1920-1930-х рр., наукові праці видатних учених Білоцерківщини, твори письменників краю, продукція Білоцерківської книжкової фабрики, література про життя і творчість М.К. Реріха (понад 650 одиниць).

Колекція стародруків Білоцерківського музею в основному представлена книгами, надрукованими в Києво-Печерській лаврі у ХVІІІ – на початку ХІХ ст. У фондах музею зберігається "Євангеліє", видруковане 1764 р. в Москві, гравюри Іконнікова "Мінея", "Києво-Печерська лавра" 1775, 1750, 1787 та 1799 рр., гравюри Севастьяна. Найбільш цінною книгою є "Євангеліє", видруковане 1636 року в м. Львові.

Музей має збірку рукописних книг, серед яких – церковна та світська література ХVIII-XX ст., рукописи художніх творів, автори яких мешкали або в різний час побували в м. Білій Церкві.

У фондах музею зберігається цікава й різноманітна філателістична колекція, вагому частку якої складають поштові марки України. У музейній колекції зберігаються поштові марки радянських часів та періоду незалежності України (загалом 1015 одиниць), які відображають події з історії України та Білоцерківщини.

Важливим джерелом для вивчення історії та культури України, зокрема Білоцерківщини, слугують плакати та афіші, які відображають окремі події суспільно-політичного та культурного життя України та Білоцерківщини.

Колекція нотних видань у фондах музею налічує понад 100 примірників, серед яких особливу цінність становлять ноти XVII – ХІХ ст. та збірка нот українського композитора Кирила Стеценка (23 од.), які вийшли друком у 1909 р. Їх унікальність полягає в тому, що вони були написані композитором під час його перебування в Білій Церкві. Серед сучасних видань – твори М.Лисенка (Київ, 2001 р.), циганські романси, пісні білоцерківських композиторів.

До складу документального фонду музею входять поштові листівки видавництва Рутгайзера початку ХХ ст., фотомайстерень С.Луневського і М.Дубовика; Войцехівського, А. Куценка, фото Футермана та ін., що відображають історію Білоцерківщини від середини XIX ст. до сучасності.

Колекція рукописних документів хронологічно охоплює ХІХ-ХХ ст. Серед них багато зразків, які пов'язані з вирішенням земельних питань: договори купівлі-продажу, про земельні наділи, на оренду землі; спогади, грамоти, мандати, посвідчення, свідоцтва учасників громадянської війни, документи періоду Другої світової війни тощо.

Значна кількість колекції – це документи періоду 40-90-х років. Серед них колекції видатних людей України: академіків Гродзінського А.М., Люльки А.М., Линника Ю.В., Линник В.П., учених селекціонерів Коломійця О.К., Горлача А.А., Ремесла В.М., художника Середи А.Х. та багатьох інших.

Картографічна колекція основного фонду Білоцерківського краєзнавчого музею нараховує 36 карт, 27 планів-схем та 6 креслень. Серед них карти Білоцерківської округи (1924-1931 рр.), Сквирського району Київської обл. (після 1957 р.), Української РСР, Польщі; креслення планів споруд міста, мосту через р. Рось, меморіального комплексу Слави в м. Білій Церкві, "Карта лісових володінь Браницьких. 1857 р." тощо.

Численні фото ХІХ-ХХ ст. висвітлюють історію краю, розповідають про події суспільного життя, роботу передових підприємств, колгоспів, про розвиток у краї медицини, освіти та культури.

Етнографія

Етнографічна колекція музею нараховує близько 8 тисяч одиниць зберігання. Збірка почала формуватися з дня заснування музею. До цієї групи включені різноманітні колекції: селянський та міщанський одяг ХІХ-ХХ ст., посуд ХVIII-ХХ ст., різноманітні тканини, вишиті речі, культові предмети, знаряддя праці тощо.

Цікавою є колекція народного одягу, яка включає різноманітні варіанти вбрання: кожухи, свити, кобеняки, юпки, керсетки, хустки, спідниці тощо.

Близько 150 одиниць нараховує колекція українських вишитих сорочок. Представлені в основному південні райони Київщини з їх регіональними особливостями, а також окремі області України: Чернігівська, Черкаська, Вінницька та інші.

У музеї зібрана народна кераміка півдня Київської області, а також суміжних регіонів. Це переважно горщики, кухлі, баньки, макітри, куманці, глечики. Окремої уваги заслуговує колекція Дибинського посуду початку ХХ ст. Зберігаються роботи майстрів гончарної артілі, зокрема вироби К. Масюка. Представлені й авторські роботи гончарів середини ХХ ст. із с. Дибинці: Гарнаги Г., Тарасенка М.

Порцеляновий та фаянсовий посуд ХVIII-ХХ ст. відображає побут жителів Білої Церкви. У колекцію входять окремі предмети інтер'єру з маєтку Браницьких – годинники, західноєвропейський посуд, вази.

На початку 1960-х років почала формуватися музейна колекція керамічного посуду Васильківського майолікового заводу. Зібрані предмети масового виробництва, а також оригінальні авторські роботи художників підприємства: подружжя Протор'євих В. та Н., Денисенка М. (1970-1980 рр.), Хом'якової М. та Білик Н. (1990рр).

Колекція домотканої тканини нараховує близько 300 одиниць. Це переважно речі, виготовлені з конопляних ниток із застосуванням різних узорів художнього ткання: рушники, налавники, настільники, рядна тощо. Є в музеї і зразки кролевецьких тканих рушників, які побутували на території краю.

До сучасного ткацтва належать авторські роботи та масова продукція фабрики художнього ткання, що знаходиться в м. Богуславі.

Окрему групу складають зразки шовкових, гобеленових та парчевих тканин ХVIII-ХІХ ст., виготовлених у Західній Європі та Росії.

Особливий інтерес становлять зразки народної вишивки, які представлені в основному вишитими рушниками. Історичну та естетичну цінність мають рушники ХVІІІ ст., вишиті шерстю із традиційним орнаментом "дерева життя". У вишитих рушниках чітко видно особливості орнаментів Київщини та України в цілому. Сучасна традиційна народна вишивка відображена в роботах майстринь Юрченко Н., Студзінської Н., Тарасевич Г. та ін.

У колекцію включені також культові предмети, які відображають церковне життя у Надроссі.

Значна кількість експонатів – це предмети побуту ХVІІІ-ХХ ст., зокрема речі, пов'язані з розвитком торгівлі, окремі меблі, колекція прасок, збірка самоварів різноманітних фабрик Росії, яка нараховує понад 100 одиниць.

Особливе місце займають предмети козацького побуту: слуцькі пояси, люльки та булава, яка є перлиною музейної колекції. Булава із села Черкас є унікальною за різноманітними сюжетами і датована кінцем ХVІ ст.

Серед музичних інструментів можна виділити бандуру, на якій зафіксована дата виготовлення "1675".

У колекції представлені численні знаряддя праці селян для обробки землі та збору врожаю. До колекції входять також різноманітні інструменти та вироби шевців, гончарів, ковалів, ткаль тощо. Зберігається певна кількість побутової техніки 1940-2000 рр.

Значне місце у збірці займають меморіальні комплекси земляків-учасників Великої Вітчизняної Війни, учасників визволення міста, Героїв Радянського Союзу – білоцерківців, Героїв Соціалістичної Праці, видатних учених: Люльки А., сім'ї Линника, сім'ї Гродзинських та космонавта Поповича П.

Протягом 1980-1990-х років формувалася етнографічна колекція національних меншин Білоцерківщини. Найбільш повно представлена в ній циганська культура.

Велике значення в музейному зібранні приділяється сучасному декоративно-вжитковому мистецтву. Зберігаються роботи майстрів-різьбярів, представлений розпис по дереву.

Нумізматика

Музейна збірка нараховує понад 20 тисяч нумізматичних пам'яток від з античних часів до сучасності. Колекція включає в себе ордени та медалі, жетони, печатки, знаки і значки, боністику та монети. Найдавнішими монетами є ольвійські дельфіни VІ-V ст. до н.е. Ольвія першою з грецьких міст-колоній почала випуск повноцінної литої бронзової монети. Стародавні часи представлені компактною колекцією римських денаріїв часів Антонінів І – ІІ століття н.е., коли римська експансія в слов'янські землі була найбільш успішною. Давньоруська держава представлена київськими гривнами київського типу.

Найцікавішою в історичному та науковому плані є колекція західноєвропейських монет ХVІ-ХVІІ ст., яка висвітлює грошовий обіг в Україні. Колекція включає монети, карбовані в Польщі, Бранденбурзі і Прусії. Основу цієї колекції складають 15 скарбів, до яких входить 12207 од. зберігання.

Значною є колекція монет, нагород та боністики періоду Російської імперії та радянських часів. Майже в повному обсязі зібрано нагороди, знаки та значки, які відображають період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.

Озброєння

Музей має багату й різноманітну колекцію холодної та вогнепальної зброї. Гордістю її є скіфський меч-акінак.

Досить повно відображена в експозиції музею давньоруська доба. Зокрема, експонуються мечі та шаблі, наконечники списів і стріл, бойові сокири, кольчуги.

Важливе місце в колекції займає західноєвропейська зброя ХУІІ ст. – алебарда, протазан, дворучний меч. Але найбільше в колекції шабель ХVІІ-ХХ ст. – 22 од. зб. Це козацькі, кавалерійські, драгунські, артилерійські та піхотні шаблі. Серед них є кілька іноземних – французькі, польські, австрійські, німецькі.

Вогнепальна зброя також широко представлена в колекції (30 одиниць зберігання). Найціннішими є козацькі рушниці ХVІІ – ХVІІІ ст. з ударно-кремінним замком, приклади і стволи яких оздоблені карбованою міддю та дерев'яною різьбою. Прикрашає колекцію мисливська рушниця початку ХХ ст. німецького виробництва, яка належала Білусі Ф.Я. – як нагорода за успіхи на трудовому фронті в 1920-х роках.

У колекції значну кількість становить зброя радянських та німецьких військ періоду 2-ої Світової війни.

До Білої Церкви дуже зручно добиратися з Києва. Прекрасна траса, електрички... В місті є що подивитися... Один дендропарк "Олександрія" чого вартий! Не баріться! Біла Церква чекає допитливих туристів!

Прес-служба журналу "Музеї України"

http://www.bkm.org.ua/index.php


© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua