Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Українські державники. Переяславська рада

Anatole Передрук | 3.07.2007 09:44

3
Рейтинг
3


Голосів "за"
6

Голосів "проти"
3

В матеріалі розкриваються причини підписання Переяславських угод і сутність цих угод, їх відмінність від широко пропагованої "Переяславської Легенди" з точки зору В. Липинського

Українські державники. Переяславська рада
Продовжуємо дослідження історії України за книгою В. Липинського – "Україна на переломі 1657-1659. Замітки до історії українського державного будівництва в XVII-ім століттю" Репринтне видання.-К.: Дніпро, 1997. Тираж 1000 екз.

Офіціяльний розрив з Польщею, а з ним і кінець політики автономізму, припав на послідні місяці 1653 року... Хан кримський, перекуплений 100 тисячами дукатів через Короля польського, одержавши крім того від нього-ж дозвіл брати ясир біля Львова і в дальшій Україні, зрадив Хмельницькому в найбільше критичній хвилині під Жванцем. З послом козацьким Виговським поляки в ніякі нові переговори вступати не хотіли, бо сенатори польські знов козаків за своїх "підданих" стали уважати. Татари – як писав до Царя Хмельницький – хотіли його й Виговського видати Королеви, а на початок 1654 року готовила Польща величезний похід для остаточного приборкання "збунтованої" України.

Що найважніше, великі монархічно-династичні замисли Гетьманські, розраховані на поміч турецьку і на протекторат султанський, захитались під впливом смерти улюбленого сина й наслідника Тимофія, вбитого під Сучавою в Вересні 1653 року. Захитались і упали вони врешті зовсім під вражінням нової зради татарської і тих страшних спустошень, які Татари тодіж таки в Україні учинили... Щоб Хмельницький "Маєстатови Річипосполитої" скорившись, знов тільки козацтвом та вірним підданством став задовольнятись... такий поворот ані для Великого Гетьмана, ані для сформованої вже тоді і вже в достаточній мірі сильної української аристократії не був можливий...Плян був: розвалити Польщу й Крим при помочі Москви і – замість під іновірським султанським – під одновірним царським протекторатом українську державу козацьку збудувати. "Більшими нас свободами державами й добрами наділить Царське Величество, ніж Королі Польські і старі Князі Руські" – так розуміли значіння й вагу протекторату царського для України самі творці Переяславської умови, котрі кажучи їх власними, Гетьмана Хмельницького, словами – "за ті свободи, держави й добра кров свою проливаємо, від дідів і прадідів їх тримаючи та пропасти їм не даючи". Державно-творчий розмах, простолінійність і – у відношенню до головного тодішнього ворога, Польщі – катастрофічність ("або пан, або пропав") того пляну забезпечили йому певну побіду над всіма іншими, може більше практичними, льогічними, дипломатичними і т.д. – тогочасними політичними комбінаціями.

На Переяславську Умову ми звикли дивитись крізь призму пізніще витвореної Переяславської Легенди. В... своїй послідній формі вона гласить, що "народ малоросійсь-кий" під проводом Гетьмана Хмельницького, визволившись від Польщи, добровільно пристав до одновірної Московської держави – при чім поняття "одновірної" ще пізніще – бо тільки в кінці XIX століття – було замінено поняттям "однонаціональної".

... Переяславська Легенда в Росії ідеольогічно і юридично спасла українську аристократію – по банкроцтві її власної держави – від положення верстви завойованої, підбитої, рабської в державі чужій.

На мою думку шукання в Переяславській Умові основ Переяславської Легенди це безцільна схоластика, захоплення котрою пояснюється просто тим величезним впливом, який пізніще Москва в нашій історії відограла... хто хоче... бачити в Умові легенду про добровільне "возсоєдінєніє Руси" – мусить перш за все доказати, що Гетьман Хмельницький підняв повстання проти Польщи во імя прилучення України до Москви і що Переяславська Умова являється тільки формальним закінченням, посліднім скріпленім на папері актом отого ним задуманого діла. Але-ж ніхто не може доказати того, чого не було... його умова з Москвою в р. 1654-ім була таким самим випадковим союзом зверненим проти Польщи й заключним для визволення України з під Польщи, якими були всі його попередні такіж самі союзи з Кримом, а перш за все з Туреччиною.

Ставши протектором України, він (цар московський) мав її дати міліарну поміч проти Польщи і за цю поміч мав діставати від України певну що річну грошеву данину таку саму, яку діставав за свій протекторат султан в Семигороді, в Молдавії, в Волощині. Основні під ставові пункти Переяславської Умови сформульовані дуже ясно і ні одна ні друга сторона нічого в них сказати не забула. Війська царські мають іти на Польщу під Смоленськ і крім того має бути дана Україні проти Польщи постійна міліарна підмога, а коли треба буде, то й поміч проти Татар. За це Цар має право побирати в свою казну дань... Поза широко обговореною справою військової помочи і дані, забезпечено тільки одним пунктом повне право Війська Запорожського зноситися з чужоземними державами, сповіщаючи свого протектора..., і одним пунктом підтверджуються маєткові права... київського Митрополита і духовенства, а осібною грамотою такіж маєткові права української шляхти. Це і вся переяславська умова.

Гетьман... вибрав Царя московського, бо думав – що...він, як "Цар одновірний" буде тим, котрий всі "свободи наші" забезпечить і хотів, щоб цей новий протектор "державою" наділив його – Гетьмана, фактичного "Самодержця руського" – більшою, чим була вона на Україні не тільки за Королів польських, але й за своїх Князів руських. Знов же Цар московський думав і хотів, щоб Гетьман Запорожський своє фактичне самодержавство на Україні йому – Цареви московському – передав... врешті формальна сторона того конфлікту була усунена обома сторонами за допомогою недоговорених дипломатичних обіцянок, а на реальне фактичне зменшення своєї "держави", своєї власти, Гетьман не пристав ніколи.

Звільнення України від присяги польському Королеви на тій підставі, що король порушив заприсяжені ним права православного "Руського" народу в Річипосполитій – звільненя, яке в Переяславі проголошував Україні "одновірний", а Королеви польському, яко помазанник Божий, рівний Царь московський – це була та легальна форма відділення України від Польщи, котра робила для Гетьмана Хмельницького і для тодішніх будівничих Української Держави Переяславську Умову необхідною.

Другою такою-ж многоважною стороною Переяславської Умови була її явність і офіціяльність... щоб усі сусідні володарі – з котрими Україна, як держава, все частіше зноситься і з котрими, згідно з Переяславською Умовою, зноситися має право – знали про її не підданство польському Королеві, тоб-то про здобуту нею у відношенню до Польщи суверенність.

Ця абсолютна й легальна емансипація від Польської Річипосполитої, – емансипація, як в поняттю саміх Українців, так і в поняттю сусідніх володарів – творила всю ідеольогічну правно-державну суть Переяславської Умови. Тим тільки вона відріжнялась від усіх попередніх союзів з Туреччиною, в тім лежала вся її вага і все її – для самих її творців ще тоді необчислене – значіння для цілої будуччиниУкраїни. Щоб "груба й дика", в розумінню тогочасних Українців, Москва могла коли небудь зайняти на Україні місце єзуїтської, європейської, блискучої своєю культурою і привабливим своїм "раєм шляхецьким" Польщи – така смішна на ті часи думка ні одному політикови українському – ту Польщу ненавидячому, але в школі польській вихованому – не могла прийти навіть у голову...

В початку 1654 р. приїхали на Україну московські бояри для відібрання присяги. Мілітарний союз з Москвою і протекторат царський над Україною – стали доконаним фактом... З того часу й Поляки стали поважати Гетьмана. Він, здобувши силу, перестав бути в їх очах і в очах сусідніх володарів "збунтованим рабом", а став головою нової великої держави. Ціль Переяславської Умови була осягнута вповні."

Далі буде...

Перша частина:



Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua