Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації
мова   культура   політика   історія   психіатрія.

Українці, агов! Ви ще є?

Ігор Бурдяк | 5.09.2013 14:14

5
Рейтинг
5


Голосів "за"
5

Голосів "проти"
0

Про філологію, мову, культуру, політику, історію, психіатрію.
Передрук. Автор – Володимир Огризко.


Почитав оце вчорашні заяви керівника одного сусіднього з нами царства і одразу подзвонив до знайомого доктора.

- Докторе, поясніть. Як це: українців нема, а "українська культура, українська мова, танці, музика чудові...?". А в іншому реченні української мови вже нема, бо є "один язык", а ми – "один народ".

- Все просто, – каже доктор. Це – роздвоєння свідомості. У медичний науці називається шизофренією. Але, мабуть, йдеться не про науку, а про політику. Тому діагноз, скоріш за все, – політична шизофренія".

- Ясно, – не вгамовувався я. – А от як щодо "однієї Дніпровської Київської купелі". Московії тоді ж ще навіть у проектах не було?".

- І тут все просто, – каже доктор.- Це звичайні галюцинації, у данному випадку, – історичні. Але це, в цілому, теж лягає на загальний діагноз".

- А як щодо спільного наступу на європейців, бо поодинці "набагато складніше", – продовжую.

- Нічого нового, – відповідає мій співрозмовник. – Це рецидив манії переслідування. Часто виникає як результат уявної змови проти суб´єкта, який штучно відокремлює себе від інших".

- Але що ж нам робить? (Таким було моє останнє запитання, бо я відчув, що доктору вже набридало пояснювати мені цілком очевидні речі). Адже було чітко сказано, що "ми все одно колись і десь зустрінемось".

- Це – нав´язлива ідея, – почув я спокійний голос у слухавці. – Не лікується. Вихід один – робити свою справу, а співрозмовнику казати слова, які йому подобаються. Тобто, проводити relax-терапію. А до нового стану справ він поступово звикне".

Ну, слава Богу, – подумав я, – ми, українці, все – таки ще є. І на тому спасибі.

А щоб у майбутньому спати спокійно, робімо, добродії, нашу спільну європейську справу. І що швидше, то краще, аби бодай десь таки не зустрітися.

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua