Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Еліта і люд посполитий.

Ігор Бурдяк | 29.08.2011 16:08

0
Рейтинг
0


Голосів "за"
3

Голосів "проти"
3

Влада не гребує ніякими брехливими звинуваченнями, завдяки яким викликає на допити, затримує, саджає активних патріотів за грати.
(Із звернення Комітету визволення політв'язнів)


Еліта і люд посполитий.
Одна із нескінченних оповідок бравого солдата Швейка:

...Свого часу перевели до нас із сімдесят п'ятого полку одного там майора Блюгера. Той завжди раз на місяць нас скликав, шикував у каре і обговорював разом з нами, що таке військове начальство. Він не пив нічого, крім сливовиці. "Кожний офіцер, солдати, – пояснював він на казарменім подвір'ї, – вже сам по собі – найдосконаліше створіння, яке має у сто раз більше розуму, ніж ви всі разом. Ви, солдати, взагалі не можете собі уявити нічого досконалішого, ніж офіцер, хоч би ви й думали над цим усе своє життя. Кожний офіцер – це створіння необхідне, тоді як ви, солдати, створіння випадкові. Ви можете існувати, але не обов'язково. Якби вибухла війна і ви загинули за найяснішого цісаря, – не сталося б ніякого нещастя, нічого б від цього не змінилося. Та коли б спершу загинув ваш офіцер, ви б тільки тоді побачили, як ви залежите від нього і яка це втрата. Офіцер обов'язково мусить існувати, а ви зобов'язані своїм існуванням лише панам офіцерам. Ви від них походите, ви без офіцерів не обійдетеся, ви без своїх військових командирів не можете й чхнути. Для вас офіцер, солдати, це моральний закон, байдуже, чи до ваших мозків це доходить, чи ні. А що кожний закон мусить мати свого законодавця, то офіцер, солдати, і є для вас тим законодавцем, і ви відчуваєте і повинні відчувати, що ви йому зобов'язані всім. Ви повинні беззастережно виконувати кожне його розпорядження, навіть коли б воно вам і не подобалося".

А якось, після того як майор Блюгер закінчив свою промову, він став обходити каре і питати одного за одним: "Що ти відчуваєш, коли дістаєш дозвіл побути в місті й спізнюєшся?" Усі давали різні плутані відповіді: то, мовляв, вони ще ніколи не спізнювалися, то їх після кожного спізнення з похмілля дуже нудить, а то ще один відчув, що залишиться без відпустки, тощо. Усіх їх майор Блюгер наказав відвести набік. Після обіду, каже, робитимуть присідання на подвір'ї за кару, бо не вміють висловити те, що відчувають. Поки прийшла черга до мене, я пригадав собі, яке питання він останнім разом з нами розбирав, і коли він до мене наблизився, я зовсім спокійно сказав:

"Насмілюсь доповісти, пане майоре, коли я спізнююся, то відчуваю в собі завжди якийсь неспокій, страх і докори сумління. А коли, діставши дозвіл повернутися до казарми пізніше, я таки повертаюся як слід і вчасно, мною оволодіває якийсь дивно приємний спокій і аж мурашки по спині лізуть від внутрішнього вдоволення". Всі навколо сміялися, а майор Блюгер розкричався:

"По тобі, бовдуре, хіба тільки блощиці лазять, коли хропеш на матраці. Такий бісів син, ще жарти строїть". І вліпив мені такого ляпаса, що держись!...


Я згадав цю комічну сцену завдяки одному пану, який наполегливо переконує нас, що наші офіцери і генерали, наші правоохоронні служби роблять те, що потрібно нормальній державі. І подумав: мабуть він, на відміну від майора Блюгера вірить в те, що каже.

Не повезло бравому вояку Швейку. Якби на місці майора Блюгера був наш шановний пан, то Швейк отримав би не ляпаса, а позачергову відпустку, а то можливо й годинника...

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua