Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Психологічний експеримент, або Як нам зрозуміти один одного

Никита | 11.11.2009 01:17

10
Рейтинг
10


Голосів "за"
13

Голосів "проти"
3

...Росіянину варто зважитись на невелике психологічне й інтелектуальне зусилля – і подумки зробити наступний експеримент:
Уявіть собі, що після серії кровопролитних воєн впродовж майже сотні років, росіян завоювали, скажімо, китайці. Росіяни чинили відчайдушний опір, – і відповідно ставлення китайців до них тепер погане...


Психологічний експеримент, або Як нам зрозуміти один одного
Великий китайський поет навіть написав такі рядки: "Злий русак повзе на берег, гострить свій кинджал" (маючи на увазі берег Волги, який поступово заселяють китайські колоністи).

У результаті всіх цих воєн чисельність російського народу скоротилася вдвічі; багато хто вимушений був тікати в інші православні країни. Китайці кінець кінцем більш-менш підкорили росіян, але повсякчасно подумували: чи не виселити цей народ, що постійно бунтує і дуже погано засвоює цінності великої китайської цивілізації, – чи не переселити його десь, скажімо, в пустелю Гобі? – щоби самим спокійно жити в Росії, користуючись її природними багатствами...

А потім у Китаї відбулася комуністична революція, і китайські більшовики проголосили рівність націй і право їх на самовизначення. Росіяни вітали революцію і навіть допомагали китайським більшовикам боротися з китайськими білими. Але закінчилося це для росіян печально: саме китайські більшовики зробили те, на що так і не наважились чиновники китайського імператора – все-таки виселили росіян в пустелю Гобі. При цьому деяких особливо строптивих росіян, яких було важко транспортувати, спалювали заживо.

Через певний час росіянам (чисельність яких знову зменшилась удвічі) дозволили повернутися в рідні місця. Навіть створили для них Російську автономію! Але довіряти росіянам китайці, само собою, не довіряли. Начальників їм призначали або з китайців, або з китайськомовних росіян. В офіційних ситуаціях росіянам дозволялось розмовляти виключно китайською мовою (для того, щоби китайці могли розуміти, про що вони гомонять). На Красній площі в Москві стояв монумент великому китайському полководцю, завойовнику Росії. І зробити кар"єру міг тільки той росіянин, що одружився з китаянкою, перейшов на китайську мову і діти його розмовляли китайською. Тобто такий росіянин, про якого китайці могли сказати: "Він наш, він вже зовсім як китаєць".

Хіба не очевидно, що мрія звільнитися від китайців була би заповітною мрією свідомих росіян!

І не варто вважати цю мрію такою собі сінофобією – ненавистю до всіх китайців поголовно. За довгі роки спільного життя в росіян з"явилося би багато друзів-китайців – і взагалі, вони навчилися би бачити в китайцях людей, а не тільки гнобителів і завойовників.

Мрія звільнитися від китайців жодною мірою не означала би заперечення великої китайської культури, нелюбові до культових китайських поетів Чи То і Ду Фу. Ця мрія не означала би навіть прагнення взагалі відмовитись від китайської мови, – яка за довгі роки практично стала для багатьох росіян рідною (або другою рідною) мовою.

Це означало би тільки одне: жагуче бажання скористатися будь-якою можливістю, щоб вийти зі складу Китаю! – і добитися незалежності – насамперед незалежності від загадкової китайської душі і всіляких загадкових і непередбачуваних зигзагів великої китайської історії...

***

Уривок з статті

Дмитрий Фурман. "Самый трудный народ для России" (Введение к Сборнику статей: Чечня и Россия: общества и государства)

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua