Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Коментар до "Аграріям готують фінансовий зашморг?"/День

Гетьман | 23.01.2009 21:58

0
Рейтинг
0


Голосів "за"
4

Голосів "проти"
4

Перевалило вже за половину зими, підходить весна і заразом з нею невирішені питання ведення сільського господарства. Від складених державою програм її оцінки та прогнозів етапів сількогосподарського виробництва залежить також чи мукатимуть корови в стайнях не від великого голоду, а лиш що час прийшов їх годувати.

І Господар міг спокійно, оглядаючи свою челядь курити люльку і спокійно преспокійно слухати гудіння бджіл. Наразі того щастя розміреного життя в селі не видать. Як прийшли більшовики і дотиснули те, що не зуміли Імперії Російська та польська окупація з татарськими набігами, так і по нині не відновленого старини. Потуги держави з'їдаються політичними завданнями, які ставляться не для збільшення добробуту селян і їх інтеграції у сучасну економіку, а для наживи і електорату.

Аграріям готують фінансовий зашморг?

Цього року фінансування АПК з держбюджету зменшили вдвічі

Наталія БІЛОУСОВА, "День"

НЕПОВАГА ДО РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНОГО АГРОПРОДУКТУ МОЖЕ ЗМІНИТИ ЗВИЧНУ КАРТИНУ НА РИНКАХ – УКРАЇНСЬКА ПРОДУКЦІЯ СТАНЕ ДЕФІЦИТНОЮ...

Затверджений бюджет призупинив фінансування восьми аграрних програм (фінансування заходів із захисту, відтворення і підвищення родючості грунтів, підтримка підприємств, які знаходяться в складних кліматичних умовах, здешевлення вартості страхових премій тощо). Шість програм отримали менше фінансів (агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення, боротьба із шкідниками). "День" розпитав аналітиків, чого слід очікувати українському селу при такому підході до його фінансування.

Експерти застерігають, що скорочення фінансування ще міцніше "затягне зашморг" на шиї вітчизняного фермерства й навіть може спровокувати нестачу аграрної продукції на ринку...


В умовах постійної економічної кризи в Україні важко оцінити доречність чи недоречність скорочення перелічених видатків на аграрні програми. Немає виставлених пріоритетів в галузі сільського господарства, немає ніякої реформи яка за це відповідала б і згідно яких можна було б говорити про правильність тих чи інших кроків стосовно фінансування окремих програм.

В загальній катавасії і відсутність політичного бачення на яку галузь економіки в державі потрібно нажимати і в якій мірі також не сприяє розумінню чи доцільно саме в аграрному секторі економити і на скільки. Змінювати цю ситуацію політикани не збираються, бо так легше розповідати електорату що хоч про успіхи чи невдачі в різних сферах та пояснювати ними невдачі загалом в Україні.

За словами голови парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Миколи Присяжнюка, від таких експериментів у аграріїв урветься терпець. Минулого року урядовці тільки те й робили, що приймали рішення про збільшення фінансування АПК через дотації, субсидії та субвенції. Але на практиці далі слів справа не йшла. Для підтвердження своєї думки він навів приклад про прийняте у 2008 році рішення збільшити на 40% дотацію на кілограм живої ваги худоби. "Але замість 2,4 мільярдів на такі цілі у 2008 році дали 500 мільйонів гривень", – розповідає він.

Дотаційний механізм добре працює в розвинутих країнах. Де чиновницька ситема працює злагоджено і в напрямку правильно та за зарплату, а не за хабарі. Існують суди, які можуть розбирати різні спори навколо цього питання. Антимонопольний комітет та законодавства підправляє і доповнює правилами видачу субсидій таким чином щоб не вбивати цим якихось підприємців. Отримати гроші в українських умовах можна лиш з урахування факторів "повезло-чесний чиновник попався", "затрати на хабарі", " вистачить грошей у бюджеті і це буде не обіцянкою цяцянкою".

Далі – гірше. Незважаючи на хороший врожай 2008 року, українські селяни знову спіймали облизня. За підрахунками експертів, на кінець 2008 року аграрії отримали прямі збитки в 10 мільярдів гривень. І це при тому, що 2007 рік селяни закінчили з 1,5-мільярдним прибутком. "Жодне підприємство у сільському господарстві (хіба що декілька, як виняток) не закінчить 2008 рік з прибутко, – давав наприкінці року сумний прогноз президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. – Валове виробництво впаде на 30%. А 15% людей, які працюють у галузі, стануть безробітними..., посіви ярих культур скоротяться на третину. Це все сьогоднішні плани, які ставлять перед собою підприємства".

Незрозумілий зв'язок падіння прибутку та наслідок скорочення виробництва на 30% і звільнення 15% людей. Збитки можуть мати такі наслідки, але не падіння прибутку. Тут виникає питання процедур порятунку за допомогою державних кредитів на енергоресурси і землю. Чи взагалі надання безплатно на певний термін останнього і оплату по затратам з держскарбниці першого. Ну й крайній випадок банкротство має проводитись максимально на користь завдань держави і працівників, а не лихварів і жидівської банківської системи.

Непосіяні поля і нерозведене поголів'я худоби через неотримання прибутків сільськогосподарськими підприємствами, які позбулись на це коштів, можуть і мають заповнятись держпідприємствами. Тридцять відсотків так тридцять відсотків. Куди підуть на роботу працівники, яких минулого року робочими місцями забезпечували неприбуткові сьогодні господарства. А не витрачати кошти на закупку невистачаючої кількості продовольства і дозволу на ввезення низькоякісного продукту в гарній упаковці-простота цього рішення не працює на перспективу держави.

Згодний з ним і Присяжнюк, але від себе додає іншу статистику: "Весняні посівні площі можуть скоротитися на 50-60%, якщо не знайдуться гроші... Для посівної 2009 це може означати, що після фінансової економічної кризи в Україні з'явиться продовольча криза". Лист про такий розвиток подій прем'єр-міністру вже надіслали, говорять у комітеті. Але відповіді немає.

Продовольча криза буде в одному випадку-неплатоспроможності населення і зосередження всіх каналів доставки в рухах лихварства з повної бездіяльністю держави. Словосполучення "фінансова економічна криза" є некоректними, бо фінансова криза і економічна криза є різні речі і впливають по різному на аграрну галузь України. Фінанси відповідають за обіг грошей, які обслуговують господарчу систему-економіку.

Скорочення державних програм – це добре, переконує президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України Іван Томич. Державні видатки часто тільки сприяли фінансовому дерибану на місцях. "Не арифметична сума все вирішує у АПК, – пояснює Томич, – а зміна підходів до бюджетної політики в аграрному питанні". Замість того, щоб направляти державні гроші на невідомо які програми, профінансували краще б Аграрний фонд у достатньому обсязі (у загальному бюджеті виділено нуль на його потреби, а у спецфонді – 2 мільярди гривень), збільшили б суму кредитної підтримки та допомогли б утриматися на плаву дрібним селянським господарствам (вони дають 80% м'яса та молока у країні). Якщо "дрібнячки" не витримають такої державної підтримки, то звідки на споживчому ринку з'являться аграрна продукція, об'єм якої й так зменшується?

Див перший коментар-неможливо сказати добре чи погано скорочення державних програм. В глобальному сенсі їх непотрібно, для нинішньої ситуації і потреби розвитку-звісно погано скорочувати будь-які програми, в залежності від втілення і принесення шкоди завідомо неправильністю-погано, з урахуванням потреб економіки загалом економити-добре і так далі...

Збільшення суми кредитної підтримки аналогічно не маючи оснвовної ідеї-це кормлення трейдерів і викачування грошей з держави, якщо це йде у виді покриття процентів чи під примус щось купити фермеру. Кошти осідають в банках, а не селяни цими грошима розвивають потрібні їм галузі постачання необхідного. Обмеження можна тут ставити на закупку вітчизняних технічних засобів, пального переробленого на українських нафтопереробних заводів, і тому подібне.

Справжній зашморг на шиї аграріїв – непосильні за нинішнього валютного курсу доларові кредити. За інформацією Козаченка, не менше мільярда доларів заборгували своїм кредиторам українські агровиробники. В законі про подолання наслідків кризи в АПК вже прописані конкретні кроки для продовження аграрних кредитів, але з державної кишені на кредитну компенсацію аграріям у 2009 році пообіцяли аж 300 мільйонів гривень.

Нормально розв'язати кредитне питання дозволить стабілізація курсу. Мабуть, про "доступність" кредитів для селян думає і Нацбанк, який наприкінці 2008 року заявив про намір підвищити свою облікову ставку з 12% до 18%. Нагадаємо, що саме від розміру облікової ставки НБУ відштовхуються банки, коли установлюють вартість кредитного ресурсу для своїх клієнтів. Збільшення облікової ставки означає автоматичне подорожчання кредитів для банківських позичальників На думку Козаченка, якщо НБУ так вчинить, то піде всупереч здоровій логіці. "У всьому світі зараз знижують ставки рефінансування, щоб забезпечити можливість доступу до кредитних ресурсів реального сектору економіки. У Європі ставка 1-1,5%, в Росії – 4%. У нас це якісь "небесні" цифри. Я вважаю, розумно було б понизити ставку рефінансування до 5%", – говорить він.

Якщо не вирішать питання продовження банківських кредитів та компенсації різниці по кредитних ставках, тоді село загине за хвилину, впевнені експерти. Хоча до кризи саме аграрний сектор і міг похвалитися зразковими розрахунками за взяті у банках кредити (99% всіх кредитів повертали). "У аграрному секторі близько 17 мільярдів гривень, термін погашення яких закінчується першого січня, й їх потрібно пролонгувати. Ще близько дев'яти мільярдів гривень потрібно передбачити для кредитування на 2009 рік", – підраховує "Дню" Присяжнюк. На компенсацію ж різниці по кредитах слід відшукати близько чотирьох мільярдів...


Вирішення проблеми з сільськогосподарським виробництвом і доведення його рівня до адекватного українським можливостям залежить від капітальної реформи. Тому що невирішення цього питання є питанням більшості років Незалежності. Кредити надані селу в умовах української безгосподарності не пішли на користь. Зараз повернення кредитів на таку суму є нереальним. Та чи має бути, бо чи вийшов термін погашення? Допомагати потрібно селянам, а не платити наперед банкам придумані проценти.

Безумовно аграрний сектор потребує уваги держави в умовах економічної кризи і поглиблення її в зв'язку з кризою олігархокртатії. Забезпечити населення України дешевими і якісними харчами має бути одним з пріоритетів. Добра їжа-одна з основ доброго здоров'я. А є здоров'я то й в майбутнє дивитись веселіше і за справи братись є сили.

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua