Початок нинішнього року українцям запам'ятається повернення грошей із заморожених рахунків в установах колишнього Ощадбанку СРСР. Коментується ця подія, як то кажуть, і вшир і впоперек, від нищівної критики, до – "нехай вже хоч синиця в руках...", щоправда, синичка та доволі общипана, та все ж...
Заплутаність ситуації полягає в тому, що доводиться повертати гроші, які зберігалися в банку вже не існуючої держави... Щоправда, у тієї держави є правонаступниця, але сподіватися, що вона поверне борги не варто. Вона й своїм громадянам не дуже їх повертає. Та й наші уряди, хто б їх не очолював, чомусь і не ставлять питання саме так. Напевно, витребувати ті грошики, то діло пропаще...
Та хай хоч як, але один і дуже позитивний момент у цьому є: Прем'єр-міністр Ю. Тимошенко започаткувала традицію виконання передвиборчих обіцянок.
Деякі політики нав'язують думку, що гроші, які населення України зберігало в Ощадбанку СРСР зникли в інфляційному вирі після проголошення Україною незалежності. Але це не зовсім так. Звісно, станом на 1990-1991рр. рахунки в банку були (ось як і нині), але чи були на тих рахунках реальні гроші? Адже якщо гроші не підкріплені товарною масою, то це не більше, аніж звичайнісінькі папірці. Згадаймо, що в той час робилося на ринку товарів? На все був величезний дефіцит, і щоб захистити внутрішні потреби України в товарах уряд радянської України (1990-1991рр.) мусив запровадити такі собі купони-талони. (Ера ерзац-грошей – купоно-карбованців, то вже було потім). Так ось, одержуючи зарплату, до радянських рублів давали відповідно українські купони, бо без них нічого купити не можна було. Знявши з рахунку в Ощадбанку рублі, за них без купона також нічого не можна було купити. Бо вже тоді, то були фактично не гроші... Україна, ставши незалежною державою, від Ощадбанку СРСР одержала у спадок лише документацію по вкладах, реальних грошей на них не було...
Часто чути, що при СРСР за 1000 радянських рублів можна було купити в 10 – 20 разів більше, аніж за 1000 гривень. Воно, ніби й так... Але де і чому, і куди подівся такий, здавалося, могутній СРСР? Був, і враз лопнув, немов мильна бульбашка? Та справа в тім, що не враз. Кризові явища в радянській економіці назрівали ще з кінця 70-х років минулого століття. Наприкінці 80-х система збанкрутувала, починаючи з її базису – економіки (а разом з нею – і трудові заощадження громадян), закінчилося, як відомо, крахом надбудови – ідеології. Хоча, в Радянському Союзі все було навпаки: базис – комуністична ідеологія, а в угоду їй вибудовувалася економіка. І вибудували "колос на глиняних ногах"... Його падіння, що зрештою й сталося, було лише справою часу. Отже, гроші в Ощадбанку знецінилися ще при Радянському Союзі. Нині, фактично, Україна розплачується зі своїми громадянами за борги СРСР.
