Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Націоналіст чи патріот?

Східний Погляд | 10.02.2011 14:18

6
Рейтинг
6


Голосів "за"
8

Голосів "проти"
2

То як же нам називати тих депутатів від правих партій, які прагнуть до розбудови своєї держави, прагнуть не до формальної, а реальної її незалежності та самостійності, тобто, стоять на державницьких позиціях?
А яка Ваша думка з цього приводу?


В одному з дописів читаю: "...група депутатів-націоналістів внесла проект рішення про...", а в коментарі до допису читаю наступне: "Одне прохання, не вживайте або якомога менше вживайте словосполучення на зразок "депутатів-націоналістів". А чому не "депутатів-патріотів"? Скажете, що не кожний депутат достойний таким іменем називатися? Тоді можна сказати "депутатів патріотичного спрямування"".

То як же нам називати тих депутатів від правих партій, які прагнуть до розбудови своєї держави, прагнуть не до формальної, а реальної її незалежності та самостійності, тобто, стоять на державницьких позиціях?

Розглянемо спочатку кого називали раніше і називають ще й до цього часу "націоналістом". Націоналіст – той, хто сповідує ідеологію націоналізму: прагнення нації до власної державності. Радянська ідеологічна система вибудувала у свідомості людей поняття націоналізму як щось негідне, погане, а тому й відношення старшого покоління наших співвітчизників до націоналізму, а значить і до націоналістів, до цього часу залишається негативним. Ось як подає тлумачення цього терміну Словник іншомовних слів за ред. члена-кореспондента АН УРСР О.С. Мельничука (1977): "Націоналізм – буржуазна ідеологія й політика в національному питанні, характерними рисами якої є проповідь зверхності національних інтересів над соціальними, класовими, проголошення національної нетерпимості, розпалювання національної ворожнечі".

Цікаво, як тлумачили цей термін до радянської доби. Наведу тлумачення слова "націоналізм" громадським діячем кінця 19 століття Трохимом Зіньківським (1861-1891): "Можна всяку ідею знівечити – з націоналізму зробити егоїзм національний... Націоналізм, як і всяка ідея, – суб'єктивна ідея, як її хто може розуміти, і у варварській голові ця ідея може викохати тільки варварське розуміння її... Українському народові, що вся історія його визначається вдачею демократично-федеративною, що йому не доводилось в історії давити інші народи, а тільки боронити свою політичну і громадську волю, – такому народові не можна розуміти націоналізм асиміляторським та централістичним. Наш націоналізм – оборона свого національного життя, волі, і яким він був протягом усієї історії, таким повинен і зоставатися. Ми повинні толерантно поводитись з усякою іншою народністю і не знати ворогування до неї як до народності, хоч би й до тієї, що нас душить, а мусимо тільки ворогувати і битися з тими ідеалами та змаганнями, що мають нас знищити". Цілком толерантне тлумачення.

А ось що говорить про це українська Вікіпедія: "Націоналізм – світоглядний принцип, що виборює своє право на розбудову власної держави, тобто прагне перетворитись на націю. (...) Після розпаду СРСР у серпні 1991 р., націоналізм, як один із способів розвитку світової співдружності народів, вступив у свій черговий етап. Головною в націоналізмі є ідея державності та незалежності, самостійності. (...) Коли мета перетворення певного народу на державну націю вже досягнута, націоналізм тим самим остаточно виконує свою історично-конструктивну роль і від нього має залишитися лише патріотизм".

Можемо підсумувати. До перетворення певного народу у державницьку націю борців національно-визвольного руху називають націоналістами. Відстоювання права своєї держави на незалежність і самостійність, на демократичні засади розвитку суспільних відносин, на розвиток національної культури і т.п. – це вже патріотизм. Але слід зауважити, що в сьогоденному житті поняття патріотизму розуміється по-різному і часто використовується політичними і суспільними силами з метою маніпулювання свідомістю громадян. Це інколи призводить до національного шовінізму, нацизму, расизму або фашизму. А буває і повне відокремлення й не сприйняття реальних обов'язків патріота, уявлення і поведінки.

Повертаючись до поставленого у заголовку запитання, зауважимо, що все-таки менше потрібно вживати слів "націоналіст", "націоналізм", які попри своє позитивне значення, у людей старшого покоління викликають негативні асоціації і, як наслідок, не сприйняття того позитивного, що вони несуть суспільству. Тому вважаю, що краще слід говорити "депутати від патріотичних партій" або "депутати патріотичного спрямування". Такі акценти будуть психологічно впливати і на інших депутатів: "а ми хто?" або "якого ми спрямування?". Тоді можна буде прямо говорити хто є хто.

А яка Ваша думка з цього приводу?

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua