Народні блоги
http://narodna.pravda.com.ua/ukr/culture/4d412bae5c1c1/

П.Тичина: "Геть брудні руки від України!"

Східний Погляд | 27.01.2011 10:24

Гей, вдарте в струни, кобзарі,
Натхніть серця піснями!
Вкраїнські прапори вгорі -
Мов сонце над степами...
(До 120-річчя з дня народження)


Тичина Павло Григорович (27 січня 1891 – 16 вересня 1967) – видатний український поет і перекладач радянської доби, громадський і політичний діяч, Лауреат Державної премії СРСР (1941), Державної премії УРСР імені Т.Г.Шевченка (1962), Герой Соціалістичної Праці (1967).

27 січня 2011 року виповнюється 120 років з дня народження поета. Тичина починав як поет у 1906-1910 рр. з наслідування народних пісень та творів Т.Г.Шевченка. Перші його друковані твори з'явилися у 1912 р. Величезною подією в українській літературі став вихід у світ першої збірки віршів поета "Сонячні кларнети" (1918), пронизаної вірою в життя, в людину, в рідний знедолений народ.

Для творів молодого поета був властивий імпресіонізм і особливий композиційний характер, який, у зв'язку з постійним і надзвичайним тиском на нього та його творчу активність, поступово, починаючи зі збірок "Плуг" (1920) і "Вітер з України" (1924), все більше пом'якшується і замінюється риторичними та абстрактними формулюваннями. Переломною в творчості поета вважається збірка "Чернігів" (1931 р.), яка засвідчила перехід Тичини в число "офіціозних" авторів.

Сучасники неоднозначно ставилися до творчості поета, що було наслідком небажання вникати в її приховані підтексти і мотиви. Тичина надто гостро відчував своє трагічне становища у тоталітарній ідеологічній системі і поет намагається приховано протистояти більшовицькому тоталітаризмові. Це засвідчують окремі поетичні, літературознавчі, публіцистичні твори пізнішого часу: "Григорій Сковорода" (1939), "Похорон друга" (1942), "Творча сила народу", "Геть брудні руки від України" (1943) та деякі інші.

Але, незважаючи на негативний для творця вплив тоталітарної системи, Тичина на ниві поезії, прози та публіцистики, а також у науково-критичних працях виявив себе одним із найосвіченіших радянських письменників. А його рання національно-патріотична поезія не втратила своєї актуальності і в наш час: "Любити свій край не є злочином, коли це для всіх".

П.Тичина

Хто ж це так із тебе насміяться смів?

Хто у твоє серце ніж загородив?

Виростали діти в хаті, як в гаю,

Без ясного сонця в рідному краю.

Накипіла злоба, сповнились серця -

Гей, курки спустили в матір і отця!

Хто ж це так із тебе насміяться смів?

Хто у твоє серце ніж загородив?

Засівали поле потом і слізьми.

Не родило жито – що хоч, те й візьми.

Тож сокири брали, щоб в крові погріть,

І йшли брат на брата однімать, ділить...

Хто ж тобі зготовив цей кривавий час?

Хто ж так люто кинув па поталу нас?

І сказали людям: ми вас поведем!

Рушимо з ножами у наш край-едем.

І взялися кров'ю поле і гаї,

Бо рубались, бились ріднії, свої.

Хто ж тобі зготовив цей кривавий час?

Хто ж так люто кинув на поталу нас?

І сказали люде; годі нас дурить!

Будем ще й на волі у кайданах гнить:

Ждали ми героя, а став свинопас, -

Хто ж так люто кинув на поталу нас?

* * *

Гей, вдарте в струни, кобзарі,

Натхніть серця піснями!

Вкраїнські прапори вгорі -

Мов сонце над степами...

Гей, рясно всипте цвітом шлях,

У дзвони задзвоніте!

Вкраїнське військо на полях

Йде, славою повите.

Дзвенять слова мов у сріблі

Братерськії, веселі.

А десь на морі кораблі

Розбилися об скелі...

Земля схотіла жити знов -

Шумлять потужно ріки.

Благословіть ви чесну кров,

Хвала борцям навіки!

Хвала борцям, що на зорі

Лягли в холодні ями.

Гей, вдарте в струни, кобзарі,

Натхніть серця піснями!

1918



© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua